«Їм потрібен відпочинок». У Вінниці проводять акції підтримки законопроекту про демобілізацію

Дар'я ДАЦКОВА

Акції в підтримку проекту про демобілізацію військових

Дуже багато військових майже безперервно перебувають на передовій від початку повномасштабного вторгнення.
Тому у нашому місті проводяться пікети на підтримку проекту про демобілізацію після 18-ти місяців служби.
Зустрілися з однією з учасниць цих акцій, щоб поговорити про важливість прийняття цього закону.

Валентина приєдналася до всеукраїнської акції восени, коли у нашому місті проводився лише другий пікет. Дізналася вона про нього за допомогою соціальних мереж, а саме TikTok, де натрапила на відео про це. Після пікету Валентині розповіли, що про майбутні акції повідомляють у групі в Telegram, яку створили для цього.

— Спочатку я взагалі додалася в загальну групу підтримки родин військових, а далі в окрему по демобілізації, серед яких є і регіональні групи, — розповіла жінка. — Ми абсолютно аполітична група. Ми не підтримуємо ніякої політичної партії, а наша мета — це демобілізація, визначення чітких термінів служби. Ми вимагаємо демобілізацію після 18-ти місяців служби.

Відео дня

У Валентини самої воює дуже багато рідних, серед яких брати, чоловік, однокласники, одногрупники, куми тощо, тож вона чудово знає з власного досвіду, наскільки це потрібно військовим. Крім того вона є і волонтеркою, постійно організовує збори для воїнів, шукає все необхідне, закупляє, вантажить та відправляє до наших захисників та захисниць.

Тому будучи постійно дотичною до війни, вона знає, як зі слів військових, так і зі слів рідних, що хлопцям та дівчатам, які безперервно боронять нашу країну, потрібен перепочинок.

36 місяців — це нереально

Сьогодні відомо, що в новій редакції законопроєкту все ж залишили пункт про можливість демобілізації лише після 36-ти місяців служби. Та, як зазначає Валентина, це дуже багато для військових.

— Це нереально для тих, хто постійно ходить на штурм, для тих, хто постійно сидить в окопах. Для тих, хто приходить з поля бою лише помити руки та лице, поспати кілька годин і знову їде туди. Не реально для тих, хто за рік не буває жодного разу дома, — пояснює жінка.

Важкістю є і те, що бачачи всі жахіття війни, смерті друзів та побратимів, хлопці не мають кому виговоритись. Часто, як каже Валентина, їх «накриває». Мається на увазі, що вони настільки морально стомлюються, що не бажають зовсім говорити.

— «Тобі не потрібно це знати», — каже мені чоловік, — пригадує дружина військового, — Або зовсім місяць не говорить, лише короткі повідомлення, типу: норм, плюс, ок.

Фізична та моральна втома, яка є у військових вже зараз, може спокійно відображатися на ході війни, тому і важливо дати можливість їм перепочити.

Проте, як зауважила Валентина, навіть після короткотривалого відпочинку, хлопці знову і знову готові повертатися до того пекла, щоб боронити свою землю. Це ще раз показує, що їм потрібно лише дати адекватні умови служби.

Військові проти демобілізації?

В розмові з Валентиною дізналися і те, що через недовіру до певної категорії суспільства, людей, які не готові так само ціною власного життя та здоров'я боронити Україну, свідомі військові виступають проти демобілізації.

Одним з таких військових є і чоловік Валентини, який, як розповіла жінка, боїться, що якщо покине фронт там, то росіян доведеться виганяти вже з-під Вінниці.

— Він чудово розуміє, що туди ніхто йти не хоче, — каже волонтерка. — Лише подивитися, скільки людей купило собі групи, вступили в університети, ховаються і готові на усе, аби уникнути цього.

Тому справді є військові, які просто бояться покинути службу, бо не впевнені, що буде на кого залишити фронт. Однак, як каже Валентина, «неможливо бігти марафон зі швидкістю спрінтера, сили закінчуються і потрібні ресурси, потрібен відпочинок».

Це стосується усіх

Перші пікети у нашому місті збирали невелику кількість людей. Коли Валентина була там вперше, то було близько десяти людей, однак нині ця кількість більша. Постійно приходять нові люди, є і ті, хто приїжджає з інших міст та сіл нашої області, щоб показати масовість і важливість привернути увагу всіх до даного законопроекту.

А стосується він кожного, тому що від рішень, які прийматимуться, залежатиме доля не лише мобілізованих солдатів, а й тих, які будуть мобілізовані в майбутньому. Тому це в інтересах кожного: відстояти чесні та справедливі умови служби.

Переважно на акції виходять саме родини військових: дружини, мами, доньки та сестри. Пікет проходить у вигляді мирної ходи містом з плакатами.

І навіть під час такої, здавалося б, мирної акції знаходяться люди, які насміхаються з активістів.

— Можуть просто сміятися в очі, тим самим показуючи, що їм байдуже. В країні йде війна, люди живуть спокійно своїм розміреним життям і до тої пори, поки їх не стосується, вони думають, що війни немає і все спокійно, — розповідає Валентина про неприємні моменти. — Але так, є і ті, хто навпаки підтримує, казали, що ми молодці, що вимагаємо рівних прав для всіх. Наші чоловіки не раби чиїхось папіків чи синків. Вони взагалі не раби, вони герої, які точно заслуговують на відпочинок!