300 сувенірних чобітків і туфельок. Як колекція у час війни стала заспокійливою «пігулкою»

300 сувенірних чобітків і туфельок. Як колекція у час війни стала заспокійливою «пігулкою»
Сувенірні туфельки і черевички Тетяна Осіпова збирала багато років, але тільки тепер відчула, наскільи вони є корисними, допомагають їй зменшити тривожність
  • Понад 300 сувенірних чобітків і туфельок з різних матеріалів і різних розмірів нараховується у колекції вінничанки Тетяни Осіпової.
  • Збирала їх, бо подобалися, нині експонати отримала інше призначення — допомагають її власниці знімати стрес і тривожність.
  • Як жінка перетворила улюблене заняття на заспокійливі «пігулки»?

Колекція незвичних сувенірів — чобітків і туфельок — знаходиться у міській квартирі вінничанки Тетяни Осіпової. Жінка розмістила їх на стелажі. Всі вироби виготовлені з різних матеріалів: найбільше з кераміки та порцеляни, є також зі срібла, один експонат — дерев’яний, ще один невідомо з чого, подарований з-за кордону, тому нема можливості дізнатися.  

Збирала колекцію понад 15 років. Пам’ятає, звідки взявся кожен експонат. Спершу черевички й туфельки були звичайною окрасою її квартири. Показувала їх гостям, запрошувала друзів, знайомих. Вони із захватом оглядали сувеніри, а Тетяна розповідала історію кожного з них, це викликало ще більшу цікавість.

У ті мирні дні жінка й гадки не мала, що настане час, і колекція стане їй у ще одній нагоді. Нині вона рятує пані Тетяну від тривожного стану, викликаного війною і смертю чоловіка.

Відео дня

Кожного ранку слухаю «Хвилину мовчання»…

— Кожного ранку я слухаю загальнонаціональну «Хвилину мовчання», — розповідає пані Тетяна. — За п’ять хвилин до дев’ятої вмикаю телевізор. Звук, який відраховує ці 60 секунд, проймає, ніби удар струму. Розумію, що не можна так перейматися, бо це шкодить здоров’ю, не раз давала собі слово, що на завтра не буду підходити до телевізора. Але наставав ранок, стрілка годинника наближалася до цифри «9», і я знову вмикала телевізор, і знову сльози ставали в очах…

Одного разу після закінчення трансляції «Хвилини мовчання» підійшла до колекції. Витерла сльози з очей, мені захотілося затриматися біля стелажа.

— Знаєте, я з такою ніжністю торкалася цих черевичків і туфельок, як ніколи раніше не робила цього, — говорить пані Тетяна. — По черзі брала їх до рук. Не поспішаючи, протирала поверхню. Роздивлялася кожну деталь. Було таке відчуття, ніби бачу їх уперше. Експонати здавалися мені ще дорожчі, ніж раніше.

«Моя Таня впала у дитинство…»

Черевичок з фігуркою рибалки всередині був подарунком для чоловіка. Він любив рибалити. До цього сувеніра вона окремо прикріпила вудочку, вийшла композиція. Чоловіку сподобалося.

Щоправда, раніше він говорив про її захоплення: «Моя Тетяна упала в дитинство».

Вона навіть пригадує, коли були сказані ці слова. У той день принесла додому одразу десять сувенірів. Замовила їх у майстрів з гончарства на колишньому цегельному заводі. Там був цех з виготовлення ваз для квітів, інших виробів, зокрема, і сувенірів — черевичків і туфельок.

Їй підказали про це у магазині «Український сувенір» на Соборній. Принесла їх додому, чоловік подивився, усміхнувся і сказав, що впала у дитинство. Сказав по-доброму, з любов’ю.

Втрату дорогої людини переживає дуже боляче. Жили, як кажуть, душа в душу. Його місце у квартирі заповнив смуток, а на серці у жінки не зникає біль від непоправного горя.

І про дочку тоді згадала. Вона найбільше поповнила колекцію. Нині дочка проживає в Ізраїлі. Аби потішити маму, зібрала для неї 20 сувенірів. Не стала чекати, поки приїде в гості. Відправила поштою. Пересилка обійшлася дорожче, ніж вартість самих експонатів. Мама попросила надалі не відправляти поштою.

Посилка з Ізраїлю від донечки

Найменший і найбільший з експонатів у її колекції — подарунок доньки. Срібна туфелька має довжину лише півтора сантиметри. Розтоптаний черевик приблизно сорокового розміру  виготовлений з матеріалу невідомого для власниці колекції. Каже, донька не запитала під час купівлі у сувенірному магазині, а визначити «на око» не вдається — і не кераміка, і не порцеляна.

Жінка не пригадує, скільки часу тоді провела біля черевичків і туфельок. Зате дотепер пам’ятає свої відчуття: їй стало легше на серці, а душу заполонила хвиля приємних спогадів про найрідніших їй людей.

Після того, коли на серці важко, вона підходить до своєї колекції.

Каже, тільки тепер по-справжньому відчула, наскільки корисною є її справа колекціонування сувенірів. По-перше, вони їй подобаються, як і раніше; по-друге, заспокоюють, відволікають від поганих думок, дарують приємні спогади. 

Запитую, з чого почалося таке захоплення.

— Одного разу шукала подарунок для подруги на день народження, — розповідає пані Тетяна. — Побачила в магазині подарунків керамічний черевичок. Пофарбований у жовтий колір, він привернув мою увагу. Чим саме, пояснити не можу. Купила його. Не для іменинниці — для себе. Надалі такі сувеніри, ніби спеціально потрапляли на очі. Друзі, знайомі дізналися про моє захоплення і почали дарувати. Я теж не припиняла пошуки…

Недавно колекція Тетяни Осіпової поповнилася ще одним експонатом..Це — сабо, пара капців з Нідерландів. Колекціонерка з радістю прийняла сувенір.

 

Переглядайте старі фотографії мирного життя

— Дуже гарний спосіб для відновлення психологічного стану є своє хобі, — каже психолог Тетяна Малютяк. — Багато з нас мають улюблене заняття. Його сила в тому, що воно може повністю опанувати нами, витіснивши погані думки. Приклад Тетяни Осіпової підтверджує мої слова.

Розгляд своїх колекцій, спогади про те, як придбавали той чи інший експонат — все це налаштовує на позитив. Не важливо, про яку колекцію йде мова. Важливо, що вона є результатом вашого хобі.

Навіть розгляд старих фотографій здатен заспокоїти людину, зменшити її тривожність. У ці дні варто частіше гортати фотоальбоми, чи переглядати у телефоні дані знімки довоєнного періоду, нашого мирного життя.

Дуже ефективною для багатьох є розмова у складній ситуації з другом, близькою людиною, якій ви довіряєте.
 

Читайте також:

Про Вінницю із гумором і русофобні стріми: Віктор Бронюк зі стендаперами зібрали 60 тисяч для ЗСУ

Фермер роздав багатодітним понад тонну молока. Чим пояснює таку благодійність?

Коментарі

21:01 Козятинські поліцейські привітали з днем народження маленького Макара, що хоче стати копом photo_camera 20:07 А що з водієм Audi, який навмисне наїхав на собаку? Дізналися, чи є ще кримінальне провадження 19:57 «Хлопці їх дуже просять». Волонтери з Шаргорода виготовляють окопні свічки, на яких можна розігріти їжу 19:56 Понад 100 тисяч гривень витратять на ремонт 16-ти криниць загального користування photo_camera Від читача 17:17 Благодійний «Шкільний портфелик» отримали 2700 дітей 19:25 Майже мільярд за пів року отримали компанії, пов'язані з країнами-агресорами. Аналіз тендерів 19:11 Триколісний велосипед подарували 90-річному волонтеру з Ямполя photo_camera 19:10 «Навіть возили суші Героям на передову!» У Вінниці відзначили волонтерів-рестораторів (новини компаній) 18:26 У Стрижавці під колеса авто потрапив 64-річний велосипедист. Він їхав узбіччям 18:08 У Вінниці повертають носіння масок у громадських місцях. Коли це почне діяти? 17:23 «Бабине літо заходить в Україну». Скільки воно триватиме та де все ж чекати дощів? 16:56 «Динаміка захворюваності на COVID висока». Вінничан закликають носити маски та вакцинуватися photo_camera 16:07 «Хами, інколи трапляються ввічливі люди», — вінничани про контролерів у транспорті 15:41 «Літературна толока» пройде вдруге. Під час акції можна здати на переробку російськомовні книжки 15:15 Де у Вінниці можна здати та отримати теплий одяг: перелік адрес 14:57 Ліжка, пральні машини та холодильники: меценати передали допомогу для переселенців photo_camera 14:20 Робота під час війни: які вакансії пропонують на Вінниччині (Оновлюється) 14:01 У Тульчині жінка видерла з рук 13-річної дівчинки дві тисячі гривень play_circle_filled 13:08 «З війною цінності змінилися». Розповіді вінничанок, які тікали від війни в Європу та повернулися 12:39 Одна смерть та 291 новий випадок. Ситуація з COVID-19 у Вінницькій області
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up