Вінницькі винахідники: що патентують і навіщо? Розповідає патентний повірений України Ігор Шевченко

За словами Ігоря Шевченка, за останні 10 років заявки на патенти від українських розробників подали у понад 50 країн світу

Щодня у нашу голову приходять тисячі думок і вигадок, а серед них можуть траплятись справді цікаві: ті, які заслуговують на увагу й шанс на втілення. Та для того, щоб ці ідеї почали працювати, варто подумати про патентування. 

— Вінничани реєструють свої права на ті чи ті об’єкти інтелектуальної власності з двох причин, — розповідає Ігор Шевченко. — Перша причина — це захист: захист ідеї, бізнесу, стартапу, коли, наприклад, розробники виходять на якісь краудфандингові майданчики чи кікстартери для пошуку коштів. А друга причина — можливість монетизації прав. Річ у тому, що зареєстровані права на ті чи ті об’єкти інтелектуальної власності, фактично, є таким же активами як рухоме чи нерухоме майно.

І цей актив, за його словами, можна продати, подарувати чи здати в оренду необмеженій кількості осіб. 

— Права можна реєструвати на технічні чи конструкторські розробки, на дизайнерські розробки, на назви чи логотипи, на об’єкти авторського права, — перераховує патентний повірений України. — І виділити один найпопулярніший напрямок неможливо. Та маю сказати, що особливо відчутно нині активізувались заявки у медичній галузі, і це не дивно, що медицина опинилась трохи в пріоритеті. 

Цікаво також, що за час пандемії кількість різноманітних звернень щодо реєстрації прав збільшилась. При чому зараз реєстрацій трохи більше, ніж було минулого року, але все ж менше, ніж у 2019-му.

— Початок карантину у 2020-му був таким холодним душем і досить негативно позначився на економіці, — продовжує Ігор Шевченко. — Та тепер ми бачимо, що все швидко поновлюється. Отримавши трохи вільного часу, вінницькі заявники стали більше розбиратись, як і навіщо можна захистити свої ідеї і розробки, а ще почали більше цікавитись на чому можна додатково заробити.  

Що запатентували вінничани?

Як вже зауважив Ігор Шевченко, останнім часом збільшилась кількість розробок у медичній галузі. Так зовсім нещодавно викладачі медуніверситету подали на реєстрацію підручник, за яким навчатимуться студенти, а вінничани підготували заявки на патенти на біологічні добавки, різноманітні способи схуднення, тобто варіації дієт, та на спеціальне багатофункціональне ліжко для важкохворих людей.

— Це розробка приватної особи для важкохворих або нерухомих людей, яких потрібно постійно перевертати, щоб не було пролежнів, — пояснює він. — Це ліжко завдяки простому автоматизованому пристрою фактично може зменшити потребу у постійній присутності біля хворого доглядальниці.

Крім того, вінничани роблять досить багато технічних розробок.

— Ще один вінничанин подав заявку на пристрій для індукційного нагрівання, який може працювати у різному середовищі й при цьому є значно меншої потужності, ніж традиційні пристрої. А вінницьке підприємство «ПлазмаТек» — на спеціальний спосіб переробки відходів  із вмістом міді, — перераховує патентний повірений. — Команда винахідників розробила сонячну електростанцію, яка має мобільний характер, тобто її можна встановити на приватній оселі, є повітропроникною і виконує свою функцію акумуляції енергії. І до того ж ця розробка значно легша й ефективніша за аналоги.  

Часто подають вінничани заявки на реєстрацію об’єктів авторського права: пісні, вірші, музику…

— З останніх маємо заявку на методику вивчення англійської мови й спеціальну комп’ютерну програму й тести за правилами дорожнього руху, до речі, саме сьогодні їх вже забрав заявник, тому, думаю, скоро ними почнуть активно користуватися при атестації нові водії, — ділиться Ігор Шевченко цікавинками. — Подавали нам й іншу комп'ютерну програму — електронну медичну карту — це ще одне підтвердження популярності медичної галузі. 

А ось подружжя з Калинівки вирішило зареєструвати зображення, які вони наносять на одяг власного виробництва. При чому реєстрували це все ще й у Женеві, де базується Всесвітня організація інтелектуальної власності.

— Вони побачили, що їхні права порушують на сайтах, які знаходяться не на території України, — пояснює наш співрозмовник. — Якщо йде порушення на якомусь інтернет-ресурсі, то треба дивитись, де саме знаходить сервер. І якщо він за межами України, то може бути важко висунути якусь претензію, коли права захищені лише в Укрпатенті. 

Попит на вінницькі розробки

У підтвердження своїх слів про реєстрацію розробок за кордоном, Ігор Шевченко зазначає, що в Женеві вони досить часто фіксують різні брендбуки — описи ідей, стартапів, які потім винахідники планують виставляти на краудфандингові майданчики чи інші сайти для пошуку коштів. 

— Реєстрації, скажімо, у тій же Женеві дозволяють у разі порушення звертатись до адміністраторів соціальних мереж (Facebook, Instagram), закордонних сайтів і розміщувати свою продукцію на таких відомих «маркетплейсах», як Amazon або Aliexpress, — говорить він і додає, що вінницькі розробки цілком можуть бути конкурентоспроможними на світовому ринку. — На приклад, був один вінницький заявник. Свого часу ми зареєстрували патент на розпалювачі для вугілля, які спочатку поширювалися лише в наших локальних магазинах, потім вийшли за межі Вінницької області, а далі з’явились кілька дилерів і поза Україною. І ось нещодавно ми подали в Женеву, щоб наші заявники мали можливість реєструвати свою продукцію вже на Amazon. І, скажу вам, це зовсім інший рівень, там їхні продажі зросли більше як у сто разів. 

Ще однією вінницькою компанією, яка почала продавати продукцію далеко за межі України, є «Arpal», які серед іншого випускають подрібнювачі гілок й іншу продукцію, пов’язану з переробкою.

— Це випускники нашого політехнічного, які зараз активно розвиваються і пропонують свої вироби не лише в Україні, але й за кордоном, — розповідає Ігор Шевченко. — Зовсім нещодавно в них було постачання навіть в Австралію, а такі досягнення просто не можуть не тішити. До речі, патенти на зовнішній вигляд їхньої продукції ми реєстрували зокрема в Європейському Союзі, а зараз готуємо ще 19 патентів на різні вироби, які вони пропонують. 

Чоловік звертає увагу й підкреслює, що для того, щоб податись на патентування, зовсім не обов'язково мати ідею чи виріб космічного масштабу. Як показує його досвід, у більшості випадків щось нове можна зробити з абсолютно побутовими речами. 

У чому велика прикрість?

Українці загалом і вінничани зокрема справді можуть бути чудовими винахідниками, розробниками і стартаперами, цього у нас не забрати! Особливих успіхів наші земляки досягли у роботі з комп’ютерами й у програмних розробках, і це якщо не говорити взагалі про фундаментальні винаходи, відомі на весь світ.

Та, на жаль, пробитись і повною мірою заявити про себе буває дуже й дуже складно.

— Через досить низьку іміджеву складову нашої країни, дуже часто не афішують, що та чи та ідея, стартап або програмний продукт родом з України, — каже Ігор Шевченко. — Європейські інвестори часто не готові вкладати кошти в українські компанії, а це веде до того, що нашим винахідникам доводиться реєструвати свої компанії в інших країнах. 

 Чоловік додає, що йому завжди дуже приємно, коли українським розробникам вдається побороти таку несправедливість.

— Ми займаємось не тільки реєстрацією патентів, але й питаннями монетизації прав, врегулюванням спорів у досудовому й судовому порядку. Тому нам особливо приємно супроводжувати компанії і міжнародні проєкти, яким вдалось вирости з цих «коротких штанців», з регіональної ініціативи, вийти на всеукраїнський, а потім і міжнародний рівень, — зізнається він. — Ми розуміємо, що вони однозначно будуть підіймати імідж нашої країни, яка має дійсно великий інтелектуальний потенціал. 

На якому рівні наша правова культура?

За словами Ігоря Шевченка, за останні 10 років вони зареєстрували понад 5000 різних об’єктів інтелектуальної власності (не лише для вінницьких заявників) і вже подали заявки від українських розробників у понад 50 країн світу. І з кожним роком охочих захистити свої ідеї стає більше.

— Правова культура щодо інтелектуальної власності в нас поки на низькому рівні, але вона зростає. Зростає і кількість прецедентів, при чому досить гучних, як комерціалізації прав через укладання ліцензійних угод й через договори франшиз, так і щодо вирішення спорів стосовно тих чи тих об’єктів інтелектуальної власності, — розмірковує патентний повірений. 

Говорить він і про те, що поки на низькому рівні залишається вивчення інтелектуальної власності й у навчальних закладах, що теж має негативний вплив.

— Та наша молодь, мені здається, вже інтуїтивно розуміє, що коли в тебе є ідея, а ти просто так «пускаєш її гуляти» серед друзів, знайомих або в інтернеті, то однозначно хтось цю ідею поцупить, — переконаний він. — А потім буде вкрай складно довести, що ідея належить саме тобі.





Виникла ідея?

Наостанок Ігор Шевченко радить усім, в кого виникає потенційно цікава ідея, детальніше в ній розібратись.

— Можна зателефонувати у торгово-промислову палату й ми проконсультуємо, допоможемо зорієнтуватись чи є в цій ідеї сенс, — каже чоловік. — Бо будь-який охоронний документ, який видає Укрпатент — це, по суті, монополія на конкретну розробку як мінімум у межах України. Це через те, що в нас немає локальної реєстрації, немає, умовно, Вінницької чи Одеської, а є відразу охоронний документ, який діє по всій Україні. Відповідно, ми маємо перевірити все на новизну й на чистоту у межах країни.

Крім того, заявнику допомагають розібратись з найкращим способом захисту, якщо охоронний документ справді можливий, і пояснюють усі тонкощі процедури. 

— На безоплатних консультаціях ми допомагаємо з’ясувати, чи є взагалі сенс і практична користь в ідеї, з якою приходить людина, — додає Ігор Шевченко. 

Фото надав Ігор Шевченко

Читайте також:

«Ми цей бізнес почали у Вінниці»: історія успішного українсько-американського стартапу

Ніби з Голлівуду. Навіщо вінничанин виготовляє яскраві костюми відомих кіногероїв?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.