Вінницькі тероборонівці у Бахмуті дають прихисток тваринам

Вінницькі тероборонівці у Бахмуті дають прихисток тваринам
Фото військовослужбовця 168 батальйону 120 бригада територіальної оборони ЗСУ
  • На війні рятувати потрібно усіх. У тому числі у тварин. Наші мужні воїни людяні та навіть під час важких боїв піклуються про чотирилапих.

Зберігати людяність в умовах запеклої боротьби з ворогом, коли той нещадно обстрілює все і всіх на своєму шляху — надзвичайно складно. Але з цим справляються вінницькі тероборонівці. Про це передає на своїй сторінці «120 бригада територіальної оборони ЗСУ».

Бахмут — зруйноване та випалене місто, за яке нині йдуть важкі бої. Українці відстоюють кожен метр своєї землі.

Відео дня

— Військовослужбовці окремого батальйону 120 бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, виконуючи бойові завдання дали прихисток на своїх позиціях місцевим тваринам, які намагались врятуватися, — пишуть у пості та додають фото. — Хоробрі та добрі серця наших захисників. Ми боремося! Ми вистоїмо!

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися! 

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

 

Читайте також:

«Материнський біль краяв серце». У Ладижині в останню путь провели визволителя Херсону

Через місяць мало бути весілля. На Вінниччині прощались із 24-річним воїном-Героєм

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (3)
  • Leonardo Zubre
    "Як справжні побратими на війні,
    Сьогодні є причина їм радіти,
    Тому щасливі, радісні, як діти,
    Стосунки стали дивні, як у сні.

    Зустрілись на розвалинах війни,
    В кущах боєць побачив після бою,
    Не думав, а забрав його з собою
    І воювали вже удвох вони.

    Попереджало вчасно кошеня
    Про обстріли, ракети і тривоги,
    Шипіло і кусалося за ноги,
    Коли летів снаряд посеред дня.

    І захисник вже знав все наперед,
    Ховалися, коли ще тихо всюди,
    Він побратима брав собі на груди
    В надійне місце, під бронежилет.

    Завмерли в ніжнім погляді серця.
    В відпустку їдуть радісно додому,
    Тіла уже не відчувають втому
    Та не зникає усмішка з лиця.

    Покаже побратиму його дім,
    Чекають дома діти і дружина,
    Засяє щастям радісна хатина,
    Добра, любові, миру їм усім..."
    ©Орест Міщанчук.
  • Natalia Kleshko
    А про людей з бригади чомусь піклуватись не хочуть
  • Светлана Гуляева
    Бо наші ЗАХИСНИКИ НЕЙМОВІРНІ💙💛

keyboard_arrow_up