Від його промови плакали усі. Село на Ямпільщині зустріло Героя, який повернувся з полону

• Військовий медик Юрій Армаш рік пробув у полоні. Потрапив туди, коли рятував життя двох побратимів.
• Герой повернувся у рідне село. Вся громада вийшла його зустріти, несли квіти та вітали воїна з поверненням додому.
• Від промови Юрія стримати сліз неможливо. Слова мужнього оборонця проймають до самого серця.

Рідне село Клембівка 5 травня 2023 року зустріло військового медика Юрій Армаш. Його мужність і подвиг є прикладом служіння Україні.

Хліб, сіль та живий коридор слави — люди зібралися біля школи. Щиро вітали воїна, всі його обіймали та плакали.

Юрій навчався у Клембівській школі. Далі здобував медичну освіту, закінчив військову академію, отримав звання лейтенанта. Коли закінчив навчання, уже в Україні йшла війна. Він пішов у зону бойових дій, був там п'ять років. За два дні до закінчення контракту, почалася повномасштабна війна. Медик залишився в строю, аби захищати Україну та допомагати побратимам.

У полон Юрій потрапив влітку 2022 року, рятуючи життя двом бійцям. Він рятував життя українським захисникам і в полоні.

Юрій виступив перед людьми, коли повернувся додому. Важко йому далися ці слова, він ледь стримував сльози:

— В першу чергу усім дякую. Я приклоняю перед вами свої коліна. Мені це було важливо, для мене це дуже важливий момент, що ви зібралися, що ви мене зустріли. Я не очікував такого, але я дуже приємно здивований, приємно схвильований. Таких хвилювань у мене не було більше року. Саме того року, який я знаходився у полоні, де було дуже важко. Дуже важко. Але я знайшов сили і бажання вижити, тому що я розумів, що мене чекає хтось тут, мої рідні та близькі. Ці сили та натхнення прийшло до мене тому, що мої дорогі батьки та вчителі... навчали мене тому, що мене врятувало, — розповідає Юрій. — Спочатку було дуже важко, бо відношення було не людське. Я не можу передати вам цього. І я нікому не побажаю такого. Вибачте, дуже важко говорити. Дуже важко говорити, бо я один єдиний, а там залишилося ще більше чотирьох тисяч. А в тій виправній колоні, де я був, залишилося ще 400 і вони всі такі, як я. Це мої побратими. І коли вони мене проводжали, я думав у мене серце розірветься. Чесно. Є що розказати, але.. . Вибачте, я морально не готовий це розповідати.

Юрій не зміг продовжити говорити, подякував людям та з усієї сили, що мав, вигукнув тричі «Слава Україні!».

Обов'язково подивіться наступне відео, порадійте за Юрія та помоліться за наших воїнів, які досі перебувають у полоні нелюдів, які увірвалися на нашу землю.

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися! 

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

Читайте також:

«Материнський біль краяв серце». У Ладижині в останню путь провели визволителя Херсону

Через місяць мало бути весілля. На Вінниччині прощались із 24-річним воїном-Героєм

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.