У Вінниці жінка оголосила голодування. В чому причина?

«Домашнє насильство у моїй родині не було покаране», — каже Валентина Григоренко. Якщо не буде ніяких заходів, то вона планує провести ще день голодування

• Жителька Вороновиці Валентина Григоренко 18 травня почала власну акцію голодування. Вона крокуватиме від міської до обласної влади із плакатом про те, що були порушені її права. 
• Поспілкувалися з жінкою, дізналися її історію, у якій є все: сварки з родичами, поділ спадщини, суди, викрадання та домашнє насильство з 15-річною історією!

З пов’язкою на чолі «я голодую» і плакатом Валентина Григоренко проводить власний пікет. Робить це всупереч усній забороні від посадовців Вінницької ОВА. Мовляв, під час воєнного стану за демонстрації та акції можуть заарештувати. Але вибору не виходити на акцію, як каже жінка, вона не мала.

— Я роками потерпаю від домашнього насильства, з боку родичів. Від їхніх кримінальних та хуліганських дій, які поліція чомусь кваліфікує як майнові непорозуміння, — розповідає Валентина.

Усе почалося ще з 2008 року, згадує вона. Тоді ще був живий її батько, з яким вона жила у будинку в Вороновиці. А також з ними була їхня сестра, яка нині є громадянкою росії.

— Уже тоді ми відчули, що таке домашнє насильство, — каже Валентина Григоренко. — Ще при житті батька його не пускали до власного дому. Він жив у прихожій. А при спробі зайти до будинку вони його викидали. Коли я втрутилася — мене побили.

Сварки з родичами траплялися постійно. І вони посилилися тоді, коли їхній батько помер, не написавши заповіт на усе майно, що йому належало.

«Погрожували, що заллють мене кислотою»

Батько Валентини при житті написав заповіт, яким поділив порівну між сестрами будинок. Але, як каже жінка, сестра заволоділа обманом ще й іншим майном: господарськими спорудами та землею.

— Землю мене змусили віддати ще у 2019 році. До мене увірвалися у будинок об 11 ночі, погрожували, що заллють мене кислотою і змиють мої останки в каналізацію, якщо я не підпишу потрібні папери, — з тремтінням у голосі каже Валентина Григоренко. — Так от на наступний день, я під примусом прийшла до суду, де «гордо» віддала усю землю, яка мені належала на правах спадщини.

Валентина Григоренко каже, що через запит до Мін’юсту вона дізналася, що все ще є співвласницею майна покійного батька, оскільки відмову вона не писала. Але уже оформлене свідоцтво про власність на ім’я її сестри

— А потім вона обдарувала цим майном свого сина, мого племінника Ігоря Свентуха. І ось він, починаючи з 2018 року, чинить безчинство, — розповідає Валентина. — Оскільки він постійно проживає у Вінниці, то будинок у Вороновиці використовує як місце для гулянок. Може тут відпочивати з компанією по 3-4 дні. Вони тут і стріляють, і п’ють, і курять. Дільничий бачив, що вони курили через «бульбулятори». Але він сказав, що не буде це фіксувати, бо приватна власність і він немає дозволу і тому подібне.

Суди стали на бік племінника

На свою тітку Ігор Свентух подав до суду, щоб отримати грошову компенсацію за відступ від ідеальних часток у майні, які були виділені ще при житті батька Валентини у 2016 році.

— Напередодні одного із судових засідань у Вінницькому районному суді (перша інстанція - авт.) у мене стався гіпертонічний криз. Я прийшла на засідання у дуже слабкому стані, — розповідає про інцидент Валентина Григоренко. — Попросила суддю Васильєву перенести слухання, мотивуючи хворобою. Суддя відмовилася, пояснюючи тим, що я просто затягую розгляд. І так сталося, що я втратила свідомість. Мені викликали «швидку», відкачали, і з крапельницею у руці продовжили слухання справи!

Вона каже, що п’ять разів писала заяви на відвід судді. Жодну з них не погодили, оскільки «не бачили потреби у відводі». Зрештою суд першої інстанції став на бік племінника. Так само рішення визнали законним і в апеляції.

— Я не згодна із рішенням суду. Адже судові витрати також поклали на мене. А це ще 12 тисяч гривень, — каже Валентина Григоренко. — Через це учора (17 травня - авт.) були заблокований мій єдиний дохід — пенсія по інвалідності. Заблокована кредитна картка, на яку я маю вносити щомісячний платіж. Тепер я залишена без грошей. Сподіваюсь, що друзі допоможуть мені зібрати кошти на позов до касаційного суду.

Колишній зять погрожує, що «замочить їх, укропів»

Жінка продовжує розповідь, в якій згадала декілька фактів домашнього насильства у родині. Каже, що від цього потерпає вона, її донька та онука, які живуть разом у Вороновиці.

За її словами, племінник неодноразово погрожував онуці, що переїде її мопедом, автомобілем або нацькує на неї собак. 

— Поліція ігнорувала мої скарги. Мовляв, подавати заяву може тільки мама. Від мене такі заяви не приймаються. Ніяких дій, щоб посприяти нашому захисту від племінника, не вчинялося. Крім формальних профілактичних бесід, — каже Валентина Григоренко.

До цього ставалося викрадення доньки Валентини. Вона згадує, що тоді її доньку одурманили клофеліном і вона ледь її знайшла. Підозрює, що це викрадення також влаштував племінник.

— Я хотіла викликати поліцію, але племінник мені погрожував, що якщо я це зроблю, то потім побачу, що зі мною буде. Що «бачиш, як твою доньку прокатали, то і тебе так зможемо», — згадує Григоренко.

На її родину біди сиплються одна з одною. Крім погроз племінника, вони потерпають від погроз колишнього чоловіка доньки Валентини.

— Вона з ним розлучилася та онука залишилися з донькою. Чоловік за всі роки не питав, як вони тільки. Але регулярно пише через соцмережі, що він повернеться, буде «нас мочити» і що ми всі «укропи». Він служив у десантних військах в росії, був миротворцем, — розповідає Валентина Григоренко.

«Мене просили не виходити на пікет» 

Щоб припинити домашнє насильство, мешканка Вороновиці роками зверталася у всі інстанції. Вона їх перелічила: дільничий, 102, районний, обласний відділок поліції, прокуратура обласна та генеральна. Писала листи президенту України та Уповноваженому з захисту прав людей. До місцевих рад.

Але як тільки посадовці дізналися, що Валентина Григоренко збирається надати розголосу своїй проблемі, то одразу ціла «делегація» приїхала до її будинку.

— Учора (17 травня - авт.) до мене приїздили представники районної військової адміністрації, начальник Немирівського відділку поліції, представники соцслужб та із захисту прав дитини. Вони ознайомилися з документами, з планом нашої забудови, з нашими майновими умовами. І всі в один голос сказали, що мої права порушені повністю та що дійсно є домашнє насилля, яке не визнавалося роками, — каже Валентина.

— Мене просили не виходити на пікет. Сказали, що будуть розв’язувати мою проблему. Але я їм повірю, коли побачу вже конкретні дії, а не обіцянки, — додала вона.

«Через бездіяльність зло зростатиме»

Жінка планує ходити сьогодні до 21.00 по Соборній. Каже, що аби поліція не мала підстав її арештувати, буде «гуляти із плакатом від ОДА до міської ради».

— Своїм голодуванням я хочу надати розголосу. Я розумію, що подібних випадків може бути дуже багато: у когось суто по майну, у когось по домашньому насиллю, яке поліція відмовляється визнавати за злочин. Не можна відгороджуватися, треба цю проблему розв'язувати на початковому етапі, поки це можна зробити, — каже Валентина Григоренко.

— Домашнє насильство у моїй родині не було покаране. Тепер воно процвітає. Злу дали можливість зростати, хоча могли знищити в зародку. І якщо не буде вжито ніяких заходів, то планую продовжити своє голодування і 25 травня, — анонсує нову акцію голодування Валентина Григоренко.

Ми готові вислухати та опублікувати позицію іншої сторони конфлікту, зокрема племінника Валентини Ігоря Свентуха, якщо він побажає зв’язатись з журналістом.

Також ми намагаємося зв’язатись з селищним головою Вороновиці Олександром Ковіньком та поліцією, аби ті також висловили своє бачення цього конфлікту. Як тільки це нам вдасться — інформацію додамо у цей матеріал.

Читайте також:

Після АТО пішов у поліцію. Історія поліцейського офіцера з Барської громади

Поліцейський пес розшукав зниклого дідуся

Сергій Сокиран — новий начальник Служби судової охорони Вінниччини. Які скандали з ним пов'язані?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.