«У собак замість нашийників були респіратори»: спогади ліквідатора аварії на ЧАЕС

«У собак замість нашийників були респіратори»: спогади ліквідатора аварії на ЧАЕС
  • Сьогодні, 14 грудня, — День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
  • Олександр Лучков працював у зоні у 1986 році. Тоді йому було 26 років. Чоловік пригадав, як все було.

Страшна аварія людства

26 квітня 1986 року в четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталися два потужні вибухи. На той момент близько 190 тонн радіоактивних речовин надійшло в атмосферу.

Це була найбільша та найстрашніша техногенна трагедія в історії людства.

Самовіддано у ліквідації наслідків брали участь пожежники, енергетики, інженери, будівельники та військовослужбовці.

Відео дня

Нині пожинаємо плоди катастрофи

Ліквідатор Олександр Лучков розповідає, що про катастрофу їм повідомили десь 9 травня, але ніхто не придав тому великого значення. Чоловік каже: «Ніхто не уявляв, що через 37 років ми будемо пожинати і пожинати плоди цієї катастрофи».

Тоді, у 1986 році, чоловікові було 26 років. Він був офіцером, саме перебував у відпустці. Його за розпорядженням командування відправили у Чорнобильську зону та призначили начальником клубу та пересувного автоклубу.

«Там знаходився радіовузол, телевізор, бібліотека, незалежна станція блока живлення, а також кіноапаратура. Таких автобусів було всього 3 на всю Україну і Молдову, — ділиться Олександр. — І ми поїхали для обслуговування особового складу та їх дозвілля. Ми як приїхали – це була знахідка для усього батальйону, бо це транспорт. Він в основному використовувався для перевезення особового складу, обмундирування чи пошти. Ми їздили по всіх районах, де потрібно».

Людей евакуювали, лишилися лише собаки

Перший спогад чоловіка про зону ліквідації — палаткове містечко. Олександр пригадує:

«Ви можете уявити: поле, палатки, собаки, і тиша. Тому що частина людей була на службі, половина відпочивала. Мінялися люди через добу. Запам’яталося, що усі собаки там були в респіраторах. Люди, які мешкали там повиїжджали, їх евакуювали. А собаки куди прийшли? До кухні. І хлопці почали їх підкормлювати. І для того щоб вважалося, що це своя собака, їх клеймили респіраторами. Замість нашийників там були респіратори».

Більше про спогади ліквідатора у відео:

 

Сьогодні, нагадаємо, у Вінниці вшанували пам’ять про учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У зоні лиха тоді у 1986 році працювало понад 300 вінничанок. Спогади 90 з них зібрані у книзі «Полинові шляхи вінничанок». Вони згадують, як це було тоді, у 1986-му, після вибухну ядерного реактора. Детальніше у матеріалі.

До речі, серед ліквідаторів аварії — понад 700 правоохоронців Вінниччини.

 

Читайте також:

«Коли йшли по траві, іскри сипалися з-під ніг». Як реагують чорнобильці на ядерну загрозу росії?

Якою є ЧАЕС після деокупації: вінничанин показав розграбовані будинки та знищені авто

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (1)
  • Next

    Сама посада зав клубом, говорить про роботу цього чоловіка, однозначно ЗА зоною відчуження.

keyboard_arrow_up