У Сабарові не хочуть домовлятися по цвинтарю

Валерій ЧУДНОВСЬКИЙ

Протест сабарівчан проти будівництва цвинтаря триває з середини червня.
Люди стверджують, що будівництво кладовища незаконне — на нього немає документів і воно може спричинити «Чорнобиль-2».
Ми подивилися документи і з’ясували в експертів, чи справді цвинтар загрожуватиме екології регіону

Щоб не допустити будівництва кладовища, 31 липня на поле вийшли декілька сотень сабарівчан: поставили намети та заблокували техніку. До активістів приїхав заступник мера Микола Форманюк, але його, під вигуки «ганьба» швидко прогнали. А робітникам з товариства «Шляхбуд» цвинтар будувати не дозволили.

Зараз нічого не змінилося. Кілька десятків мешканців чергують цілодобово на полі, а неподалік — техніка, будівельники та охоронці з «Гепарду». Кладовище, що потрібне місту, досі тільки «на папері».

Чому обрали Сабарів

Журналістам вдалося подивитися на документацію, яку готували для будівництва кладовища. У мерії показали й акт відбору землі під кладовище, який склали ще в 1999 році на районному та обласному рівні держадміністрацій.

Відео дня

Крім ділянки на Сабарові розглядали ще два варіанти — земельна ділянка на півдні Якушинців площею 48 гектарів та на території колишнього колгоспу «Правда» в тому ж селі (площа 27 гектарів). Але ці ділянки мали «мінуси» — на першій грунтові води були на глибині 1-1,6 метра, а друга розміщена поряд з дорогою державного значення і була замалою.

А ділянка на Сабарові, як було вказано в цьому акті, мала площу 48,7 га, глибину залягання грунтових вод - 4,9 метра, всі необхідні комунікації та інфраструктуру. Цей варіант комісія й обрала під кладовище.

Так чому зараз не можна знайти нове місце? Як розказав Володимир Ніценко, на це потрібен час, якого вже немає.

— Якщо все робити спочатку, то піде два роки тільки на пошук земельної ділянки за містом. А ще потрібно домовитися із сусідами, розробити новий проект, тендер, на що треба багато часу.

Була експертиза

Перед проектуванням цвинтаря, вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури зробив ціле дослідження поля на Сабарові: екологія, грунти тощо. Перевіряла результати дослідів вінницька філія державного підприємства «Укрдержбудекспертиза». Саме ця структура надала експертний висновок по всіх напрямках проекту кладовища і затвердила документацію.

Так от, ділянка під будівництво кладовища дійсно має нахил. Але не в бік Сабарова, а в сторону очисних споруд. Грунтові води знайдені на глибині п’яти метрів, і вони не є частиною водопостачання Сабарова.

«Водопостачання здійснюється від міської мережі. Водопровід запроектовано з поліетиленових труб, взятих у колектор», — йдеться в дослідженні. А кладовище радять розмістити в санітарно-захисній смузі на відстані не менше 300 метрів до житлових будинків.

Як пояснив перший заступник начальника ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області Олександр Сорочан, цього цілком достатньо.

— Санітарно-захисна зона житлових і громадських будівель, садів та городів повинна бути не меншою ніж 300 метрів, рівень залягання грунтової води над кладовищем не може бути меншим за два метри, а відстань до проїжджої частини не має значення, — сказав Сорочан. — Що стосується очисних споруд, які розташовані неподалік, то відстань від очисних до кладовища не нормується. Так само і з кар’єрами.

Наче Крим

У п’ятницю, 11 серпня, журналісти побували на Сабарові, щоб дізнатися, що там відбувається. Поряд з дорогою поставили лавку, на якій сидить з десяток чоловіків — більшість з них пенсійного віку.

За словами активістів, на плакатах і є вся правда про цвинтар, який зроблять на Сабарові

Тут постійно дежурить до 20 людей. "Якщо потрібно, тут збереться півсотні і більше" - казали чоловіки

Табір активістів. Під навісом та в затінку дерев люди укриваються від спеки

Хлопчик Богдан перевіряє припаси

У полі розбили намет, в якому сплять чергові

А за десяток метрів від табору протестувальників - техніка і охоронці з "Гепарду"

Під навісом поставили столи, харчі, пляшки з водою. А в полі розклали палатку, в якій ночують чергові. Люди знову розказали про проблеми району, які, за їх словами, ігнорує міська влада.

— Он показують по телевізору, яку красу роблять для Тяжилова. Майданчики там всілякі, озера. А у нас смердючі очисні, гранітний кар'єр, і ще одне кладовище, — розказала жителька Сабарова Надія. — А водопровід, через який Сабарів отримує воду, весь побитий. Навколо цих труб цілий рік збираються «басейни».

— От буде їхати в школу ваша дитина, а тут похорони без кінця. Іншої дороги немає, ми як півострів Крим — з трьох сторін навколо Сабарова річка, — додає ще одна жінка, яка відмовилися представлятися.

Місцевий активіст Володимир Савченко розказав журналістам про те, чому тут не місце для цвинтаря

— З цього поля до Бугу тільки двісті метрів. І тут ще пробили в 1983 році канал, по якому й зливають недоочищену воду в річку. Під полем ще й грунтові води. Ця територія має великий нахил, і все буде стікати спочатку до наших криниць, а потім в річку Буг, яка рознесе воду аж до Миколаєва. Це буде екологічна катастрофа погірше Чорнобиля, у 1000 разів, — сказав чоловік.

Через огороди людей можна потрапити на "закриту" територію очисних споруд "Водоканалу"

Сабарівчани нарікають, що відстійники та самі очисні в жахливому стані. "Якщо буде аварія, то все кладовище тут змиє та потече на нас"

Крім того, як розказав Савченко, міська влада не має всіх документів та дозволів на кладовище, тому немає законних підстав його тут будувати.

— А якби в них було все законно, то вони б мали показати документи одразу людям. Дивіться документи, ось поліція, ось техніка - будь ласка, звільніть територію, — казав Савченко.

Але в мерії на це відповіли, що ще з червня, від початку протесту сабарівчан, приходять до активістів з документами та всіма дозволами, які є на будівництво кладовища.

Через дорогу від "протестного" поля стоять правоохоронці. Силовики зі спецбатальону "Вінниця" та патрульні поліцейські охороняють громадський порядок

Два трактори та одна вантажівка - це вся техніка, яка залишилася в полі на Сабарові.

Охоронці з "Гепарду" відгукувалися про протестувальників як про цілком "толерантних, нормальних" людей. За їх словами, вони ставляться до сабарівчан так само

Який може бути вихід

Що може зробити міська влада, щоб «помиритися» з громадою Сабарова та почати будівництво кладовища.

— Ми готові сприяти в обладнанні каналізації в цьому районі, ремонті водогону, доріг. От, наприклад, зараз на Черняховського роблять тротуари. До 2020 року на Сабарівському шосе плануємо зробити тротуари та велодоріжку, — відповідає очільник департаменту комунального господарства Володимир Ніценко. — Міська влада вже бере участь у реконструкції очисних споруд на Сабарові, в очищенні ріки Південний Буг. Готові робити якійсь соціальні об'єкти, все залежить від побажань громади. Але цвинтар має бути на Сабарові.

Завдяки минулорічним протестам, мешканці Академічного, змусили "відсунути" цвинтар від свого району

Активісти казали, що сприймуть тільки одне рішення — поставити кладовище за містом.

— Ніякого компромісу, поки міська влада нарешті не прийме рішення, щоб зробити кладовище за містом, а не біля очисних споруд та кар'єру, — розказав сабарівчанин Володимир Савченко.

Якщо норми дотримані, то проблем не буде

Василь Петрук, директор інституту екологічної безпеки ВНТУ

— При дотриманні державних будівельних норм, санітарних правил та умов проекту, сабарівчанам нема чого переживати. Але якщо будуть якісь збої, стихійне лихо чи величезні опади, то різного роду мікроорганізми можуть потрапити за межі кладовища та у річку Південний Буг. Проте я думаю, що в плані передбачено зливний колектор, куди будуть потрапляти всі ці води для додаткової стерилізації чи хлорування. Далі воду знов можна буде використовувати. Навіть ті померлі, що були ВІЛ-інфікованими, хворіли сибіркою, бутулізмом, правцем — не принесуть шкоди, бо не можна навести жодного подібного прикладу. Ймовірність є, але якщо все буде за нормами, то небезпеки не буде. Доречним став би крематорій, але більшості це не до вподоби, тому можна запропонувати міській владі виділити символічні гроші похоронним службам, щоб перед засипанням труни землею її закладали в целофановий мішок, а після запаювали. У природі ці сполуки розкладаються приблизно 200-300 років. А найбільш патогенні організми, за словами вчених, можуть функціонувати протягом 50-100 років.

Рада церков та профспілки «за» кладовище

Щоб зняти «цвинтарну блокаду», 7 серпня до сабарівчан звернулася обласна Рада Церков та релігійних організацій та опублікували листа на підтримку будівництва кладовища.

«Зaкликaємо всіх жителів територіaльної громaди містa Вінниці, прихожaн всіх церков і конфесій, вивaжено тa з розумінням постaвитися до нaдзвичaйної ситуaції, знaйти компромісне рішення з міською влaдою і зняти блокувaння техніки для будівництвa клaдовищa у мікрорaйоні Сaбaрів».

Через тиждень, 14 серпня, свою позицію висловила й обласна Федерація профспілок.

«…Ми звертaємося до протестувaльників і усіх мешкaнців мікрорaйону Сaбaрів з прохaнням вивaжено тa з розумінням постaвитися до необхідності будівництвa нового міського клaдовищa. Не стaвити влaсні інтереси окремих громaдян і політиків вище інтересів усієї громaди Вінниці і не чинити перепон у будівництві» — йдеться в зверненні.

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (76)