Крематорій не будують, бо законодавство не передбачає

Урносховище. Тут зберігаються наповнені урни, готові до видачі та захоронення. Фото з сайту "Новое время"

Вінничани все більше розмірковують над питанням поховання, зокрема за допомогою кремації. На сьогоднішній день опублікована третя за рахунком петиція до міської ради, в якій автор закликає підписатися за будівництво крематорію. Прохання підписали вже 360 людей з 350 необхідних. Ініціатива створена через брак місць для поховання на міських кладовищах. На Староміському, Центральному, П'ятничанах – місць немає. А на Луці Мелешківський, за словами заступника міського голови Миколи Форманюка, вільними залишаються всього 50-60 офіційних місць.

Ситуація з кладовищами

За даними Головного управління статистики у Вінницькій області в період січень-травень 2017 року у місті померло 1586 осіб. Тобто в місяць в середньому помирає 317 людей. Виходить, що найближчим часом померлих ніде буде ховати.

У зв'язку із загостренням ситуації, влада міста почала будівництво нового кладовища біля Сабарова. Однак не всім це до душі. Деякі жителі району виступили проти сусідства з некрополем. Вони вважають, що розташування кладовища поруч з їхніми будинками неприпустиме.

По-перше, жити поруч із цвинтарем з природних причин не дуже приємно. По-друге – люди побоюються трупної отрути, яка може опинитися в ґрунті. З цього приводу заступник мера пан Форманюк вже заявляв, що у них є всі необхідні дозволи на будівництво і експертиза екологічної інспекції. А значить – кладовищу бути. Однак через постійні протести місцевих активна фаза будівництва досі не почалася. Ситуацію, що склалася, називають критичною.

– На полі, де має бути кладовище, чергують люди. Коли під'їжджає техніка, вони її блокують. На одному з сайтів написали про те, що під колеса кидають так званих «їжаків», – говорить прес-секретар міськвиконкому Аліса Мисловська. – Ситуація дійсно критична і якщо протягом цього місяця не з'явиться нове кладовище, то ніде буде ховати. Крім як на Луці, ніде більше поховання не відбуваються, хіба що сімейні – могила в могилу. Деякі ритуальні компанії вже возять в райони, але це якщо є куди повезти. А якщо людина все життя прожила в місті, то її нікуди буде подіти.

Крематорій не передбачений

Питання будівництва крематорію у Вінниці піднімається ще з 90-х років, коли з кладовищами складалася подібна до сьогоднішньої ситуація. Зараз це на порядку денному і в соцмережах. Наприклад, вінничанин Ігор Чепугов запропонував поділити крематорій на дві області України, тоді, за його словами, він буде окуплятися. Але реалізовувати це не тільки непросто, але й неможливо, хоча б з огляду на законодавство.

Розібратися в ситуації нам допомогла державна уповноважена Антимонопольного комітету України Агія Загребельська.
 

Державна уповноважена Антимонопольного комітету України Агія Загребельська

– На сьогодні норми чинного українського законодавства, саме Закону України «Про поховання та похоронну справу» не передбачають можливості функціонування крематоріїв різних форм власності. Так само не передбачено ефективного механізму взаємодії інвестора та місцевих органів влади в напрямку спільного будівництва крематоріїв, та подальшого захисту прав інвестора, – говорить Загребельська. – На практиці зазначене призводить до того, що крематорії можуть будуватися винятково на землях комунальної власності. Інвестори в свою чергу, для яких такий вид діяльності є профільним та які мають можливість збудувати в місті крематорії за новітніми технологіями, з дотриманням норм екологічної безпеки тощо, не зацікавлені вкладати чималі кошти в це, не маючи надалі інструментів для захисту своєї інвестиції.

Завантаженість трьох крематоріїв, що функціонують в Україні, свідчить про те, що зазначений вид поховання користується попитом як серед мешканців міста, в якому він розташований, так і серед населення сусідніх міст та областей. Для прикладу, до Антимонопольного комітету надходять скарги на відмову крематорію у Харкові  прийняти тіло, у зв'язку з його завантаженням, та перенесенням термінів на день-два.

Також пані Загребельська каже, що за умови популяризації такого виду поховання з боку держави та забезпечення останньою сприятливих умов для будівництва крематоріїв приватними інвесторами, відсоток поховань шляхом кремації може бути значно більшим. У тому числі завдяки територіальній доступності для мешканців міста крематорію та відсутності необхідності перевезення тіла, що не тільки збільшує вартість поховання, а й змушує родичів померлого отримувати додаткові документи для перевезення.
 

Церква не забороняє

Можливо слід говорити, що перехід від поховання шляхом закопування в могилу труни до поховання шляхом кремації принесе державі, а значить кожному окремому громадянину, низку позитивних наслідків, а саме: покращить екологічну ситуацію в країні, вирішить проблему з недостатністю місць для поховання, зменшить витрати на поховання тощо? До того ж, на непопулярність кремації у нашій країні впливають й релігійні погляди, звичаї та традиції.
 

Священик УПЦ Назарій Давидовський

– Наша церква не накладає певних заборон на осіб, які були кремовані, якщо ж їх рішення не було продиктоване запереченням віри в Бога і воскресіння, – говорить священик УПЦ Назарій Давидовський. – Вона так само може звершувати над ними чин погребіння. Але разом з тим Вона закликає до виконання поховань в традиційному дусі, як давньої благочестивої традиції, що в своєму змісті має есхатологічні міркування (про загробне життя – авт.) І так само наголошує на шануванні кладовищ, як святих місць.

Не секрет, що в розвинених країнах тривалий час основним видом поховання є саме кремація. Також наявні альтернативні її різновиди, як то зелене поховання, кремація-десомація тощо. Антимонопольним комітетом вже були подані пропозиції щодо внесення змін до Закону України «про поховання та похоронну справу» як в КМУ, так і в Мінрегіонів. На сьогодні зміни не внесені, та відповідний законопроект не поданий.

Як відбувається кремація

Для кремації тіло померлого повинно бути поміщене в труну (контейнер) з горючого матеріалу. На домовину прибивають металеву табличку з вигравіруваним номером, труну опломбовують. Якщо вона прикрашена металевими, пластмасовими хрестами, ручками, їх знімають, щоб не забруднювати атмосферу шкідливими викидами.

З початком кремації температура всередині печі зростає до 872-1092 градусів Цельсія і під її впливом тіло руйнується на окремі, порівняно невеликі фрагменти. Усупереч поширеній думці, в процесі кремації не утворюється «попіл». Залежно від моделі печі для кремації тіла дорослої людини середньої комплекції потрібно від 80 до 120 хвилин.

Після закінчення кремації разом з останками номерна табличка вилучається з праху і робиться звірка номерів, щоб виключити плутанину з видачею чужого праху (один із поширених страхів – що видадуть чужі останки). До речі, в деяких крематоріях передбачена засклена переглядова кімната для родичів і близьких, звідки можна спостерігати, як труну відправляють у піч. У печі може бути тільки одне тіло покійного, перед завантаженням наступного вона ретельно чиститься.

Скільки коштує поховати людину (середні ціни)

Оформлення документів – 14 грн
Послуги катафалка до кладовища (по місту) – від 350 грн
Труна – від 790 грн
Викопування могили – від 400 грн
Надгробок – 6000 грн
Усього приблизно 7550 грн

Скільки коштує передати тіло кремації (середні ціни)

Послуги катафалка до крематорію Києва – від 4000 грн
Труна – 790 грн
Спалення тіла – від 450 грн
Оформлення документів – 10 грн
Усього приблизно 5250 грн

Документи, необхідні для проведення кремації

• Свідоцтво про смерть (оригінал)
• Довідка про причини смерті (оригінал)
• Дозвіл слідчих органів на проведення кремації (у разі насильницької смерті)
• Сплачений рахунок за послуги
• Паспорт замовника

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.