«Це чудова можливість приділити час улюбленій роботі». Як вінничанка у декреті розпочала власну справу

• Ольга Міхєєва-Клітченко встигла змінити чимало робіт, поки не зрозуміла, що найбільша її пристрасть  — це творчість.
• Перші декоративні вироби дівчина підготувала на власне весілля, а у декреті хобі перетворила на дещо більше.
• Про можливості розвитку, які дарує декретна відпустка, пошук улюбленої справи й особливості створення прикрас для маленьких клієнтів — читайте далі у нашому матеріалі.

Вінничанці Ользі 25 років, вона мама маленької Марійки та майстриня креативних аксесуарів. До творчості, зізнається дівчина, її завжди вабило, але сміливості втілити мрію в життя вистачило не відразу.

— За освітою я перукарка-візажистка, але по професії не працювала. Натомість за своє життя змінила дуже багато робіт: від офіціантки й до роботи у медичній сфері, — розповідає Ольга Міхєєва-Клітченко. — Роботи ніколи не боялась, але розуміла, що душа все ж тягнеться до творчості.

Вперше щось створити своїми руками вона спробувала перед власним весіллям.

— Мені хотілось самій прикрасити, покреативив з декором, зробити щось індивідуальне, — пригадує вона. — Це було цікаво, але тоді я ще не розглядала творчість як можливість, не було такого осяяння, типу, от воно! Але незадовго після цього до мене звернулась одна дівчина й попросила зробити такий декор вже для її весілля. І ось саме тоді, коли я працювала над замовленням, побачила, що можу ще більше й ще краще, то чому б цим не зайнятись?

Ольга додає, що й сама не помітила, як швидко закохалась у декорування, їй стало цікаво пробувати нові техніки й виготовляти нові поробки. А власне у виготовлення дитячих аксесуарів вона прийшла, коли дізналась, що вагітна.

— Як дізналась, що у нас буде доця, то зрозуміла, що дуже хочу навчитись створювати щось саме для дівчаток. При чому мені хотілось робити не просто бантики й заколочки, а щось цікавіше й креативніше, — продовжує наша співрозмовниця. — І так, під час вагітності творити часу було достатньо, але це не так і просто. Все-таки робота сидяча, а це додатковий тиск на спину, живіт… Якщо чесно, навіть думала, що після народження Марійки про це хобі взагалі доведеться забути, але склалось все навпаки.



Найбільше натхнення — дитина

Ольга каже, що на початку мала думки, які знайомі багатьом молодим матусям. Вона боялась, що догляд за дитиною не залишить для роботи взагалі часу, що в невеликій квартирі не знайдеться місця для робочої зони, що про її вироби ніхто не дізнається…

— Насправді ніякого секрету немає, просто взяла себе в руки й почала втілювати маленьку мрію у життя. Я відчувала, що без творчості просто не зможу, — зізнається дівчина. — І, так, часу справді не вистачає, можу працювати лише коли донька спить або коли хтось може з нею трохи погратись. Але оскільки чоловік весь день працює, а батьки живуть не у Вінниці — з цим буває важко… 

Після нетривалої паузи майстриня говорить, що найбільшим її мотиватором і натхненням є дитина.

— Я розвиваюсь завдяки їй, мені хочеться ставати ще кращою і творити ще якісніше. Напевно, тому й не зупиняюсь, хочу бути для неї гарним прикладом.



Декрет — це чудова можливість

Декретна відпустка відпусткою тільки зветься, бо на відпочинок це мало чим схоже. Навіть навпаки, цей період може бути одним із найскладніших у житті жінки, яка часто залишається наодинці з дитиною, змінює свій звичний ритм життя, втрачає чимало у соціальному просторі й буквально працює понаднормово й безоплатно.

Вінничанка теж розповідає про труднощі, але увагу акцентує на протилежному.

— Я переконана, що декрет — це чудова можливість приділити час своїй улюбленій справі, розвиватись і пробувати щось нове. Навіть більше, декрет — це ідеальна можливість пізнати саму себе, — наголошує Ольга. — Мені б хотілось звернутись до жінок у декреті й сказати, що не варто втрачати можливості, які дарує цей період життя. Можливо, це прозвучить доволі банально, але саме поруч зі щасливою мамою, буде зростати щаслива дитина. 

На переконання дівчини, щастя жінки дуже часто пов’язане з реалізацією і поза сім’єю.

— Особисто для мене — це творчість. Це мій головний відпочинок і те важливе перемикання, — уточнює вона. — То ж коли випадає нагода, коли чоловік чи мама може посидіти з донькою, я користуюсь цим і творю!

Ольга Міхєєва-Клінченко додає, що саме у декреті можна нарешті зрозуміти до чого лежить душа, якщо раніше не було часу відповісти на це питання.

— Жінка у декреті може нарешті подумати й чесно собі відповісти, чим би вона хотіла займатись, що їй приносить задоволення, що вона завжди хотіла спробувати, але відкладала на потім, — перераховує дівчина питання знайомі багатьом. — Під час декрету варто спробувати щось нове й вийти із зони комфорту. Головне мати бажання, практикуватись (бо з першого разу часто не виходить) і слухати себе (бо ж іноді тільки спробувавши, можна зрозуміти, чи приносить це взагалі задоволення на практиці). 



Від хобі до крамнички творчості

Як Ольга розповіла раніше, хобі на справу перетворилось під час декрету. Просимо пригадати її свої перші роботи й розповісти про те, чим особливо пишається зараз.

— Спочатку я більше повторювала роботи, які знаходила в інтернеті, додавала щось від себе, але мені потрібен був цей зразок, щоб розуміти, як взагалі та чи та річ робиться, — зізнається майстриня. — Потім я створила свою робочу сторіночку у соціальних мережах, вела її я зовсім не активно, а всі замовлення робили лише мої знайомі чи знайомі знайомих. І я безмежно їм вдячна, що тоді повірили й підтримали мене. Я й сама розумію, що виробити ті були ну зовсім ніякі (сміється — прим. авт.).

Та коли Ольга зрозуміла, що хоче серйозно займатись творчістю — ситуація змінилась. 

— Почала з маленької реклами, поширювала свої роботи по різних тематичних групах і таке інше, а також багато уваги приділила розширенню асортименту товарів, — ділиться дівчина. — Зараз мої вироби купують люди не тільки з Вінниці, але й з інших міст України. До прикладу, є клієнти з Києва, Умані, Черкас, Закарпаття… А днями відправила вже перше міжнародне замовлення — в Італію. Для мене це велике досягнення і мені дуже приємно!











Наразі майстриня виготовляє чимало виробів. Серед них прикраси для дівчаток (яскраві бантики, шпильки, обручі), метрику, тематичні дипломи й набори, до прикладу, для хрещених батьків і для першого локону відповідно…

— Я не зупиняюсь на одному виді товарів. І якщо все починалось лише з аксесуарів, то зараз можу запропонувати клієнтам великий асортимент. Крім того, тепер багато ідей вигадую сама, експериментую й досить часто роблю іменні вироби, — уточнює вона. — Я називаю свою справу «Крамничка творчості від Ольги» й мрію дійти до того, що це буде справжня крамниця, де можна буде придбати будь-які вироби, які захочуть мої клієнти… А ще у планах є вироби для хлопчиків і декорування дитячих свят (мрійливо посміхається вона — прим. авт.).















Ольга також зізнається, що творчість загалом витратна й перший час вона працювала в мінус. Тепер же дівчина отримує перший дохід від улюбленої справи й продовжує в неї вкладати кошти.

— У кожну справу має бути перший внесок, мені так здається. Це може бути сотня гривень, а може й кілька тисяч — все залежить від можливостей і глобальності планів.

Має бути любов

Коли Ольга розповідає про творення дитячих аксесуарів чи тематичних «скрапбуків», то посмішка з її обличчя не сходить.

— Дуже важливо любити те, чим ти займаєшся. А у творчості це помітно найбільше, — переконана вона. — Бо коли ти любиш свою справу, то вкладаєш частинку себе у кожну роботу. Коли ж робиш, аби тільки зробити, то клієнти навіть за тисячі кілометрів це відчують. 

Запитуємо у майстрині, кому все ж важче вгодити: маленьким клієнтам чи їхнім батькам, які найчастіше ці замовлення і роблять.

— Тут питання не у складності, а у приємності. Я дуже щаслива, коли отримую приємні відгуки, коли клієнти до мене повертаються за новими роботами, але найбільша радість — це можливість потішити дітей, — відповідає на питання Ольга. — Тому, коли створюю якусь прикрасу, завжди ставлю себе на місце дитини, намагаюсь зрозуміти, чи буде їй подобатись, чи захоче вона таке носити. А коли у клієнтів немає чіткого запиту й вони просять моєї поради, то перш за все розпитую про малечу, про її вподобання, улюблені кольори, мультики й відштовхуюсь від цього.



Важливо догодити кожному клієнту

Наостанок Ольга розповідає, що як і в будь-якій роботі, пов’язаній з людьми, трапляються не дуже приємні випадки.

Бувало, дівчині не надсилали кошти, бувало, в останній момент відмовлялись від замовлення, коли воно вже було готовим до відправлення. І хоч такі речі, безумовно, засмучують, опускати руки майстриня не бажає.

— Усі люди різні, в усіх різні характери. Хтось навіть під час першої переписки може нахамити, але таке трапляється рідко. Більшість моїх клієнтів дуже приємні й чемні, це завжди додає натхнення, — зізнається вінничанка. — Я намагаюсь догодити кожній людині. Це справді важливо. А ще важливо все детально обговорювати, просто до найменших деталей, аби всі були задоволені. Важливо дослухатись до побажань замовників, але за потреби не соромитись давати поради, наприклад, які кольори краще поєднати між собою чи яка форма аксесуару виглядатиме цікавіше. 



Що стосується зауважень до роботи, то наша співрозмовниця називає себе своїм головним критиком.

— Я бачу прогрес, навіть за цих два роки, від коли займають творчістю. Але разом із тим, точно знаю, що є куди рости і що обов’язково з кожним разом у мене виходитиме краще. Тому й не зупиняюсь, а маленькими кроками рухаюсь вперед, — підсумовує Ольга Міхєєва-Клітченко. — А допомагають рухатись вперед, звичайно, мій чоловік, батьки й друзі, які вірять у мене й підтримують у цьому починанні!



Читайте також:

«Жінка за кермом — це не мавпа з гранатою». Відверта розмова з вінницькою таксисткою

Привиди з монастирських руїн і таємниця старого лісу. Якими легендами оповита Вінниччина

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.