Простіше ніж здається: як вінницькі заклади можуть стати екосвідомішими
- Великі зміни у світі завжди починаються з маленьких кроків кожного з нас. Поступово люди усвідомлюють важливість сортування сміття, зменшення відходів і їхньої переробки.
- Та ні для кого не секрет, що чималий відсоток відходів належить не окремим особам, а компаніям і підприємствам. Тому розповідаємо, як місцеві заклади можуть стати більш екологічними.
Не так давно ми розповідали про вінницьку екоспільноту «Папороть», яка почала об’єднувати небайдужих людей довкола екологічно спрямованих ініціатив.
Керівник проєкту Ярослав Мрочко говорив журналістам 20minut.ua, що у спільноти не стоїть ціль конкурувати з іншими організаціями, які збирають вторсировину. Вони навпаки хочуть допомагати один одному, об’єднувати зусилля і ресурси.
— Для нас більш вагомим є саме вирішення проблеми, пошук, кого ще можна залучити, хто може допомогти, дати пораду, сконтактувати й так далі. Нам важливо знаходити людей і однодумців, бо таких справді є чимало в нашому місті, — казав Ярослав Мрочко. — Ми поставили собі за мету, зайнятись інформуванням населення: обираємо для цього доступну форму й зрозумілою мовою чи вчинками пояснюємо, навіщо бути екосвідомими. Ми шукаємо, де є проблема, з’ясовуємо її деталі й намагаємось знайти людей, які допоможуть з її вирішенням. Тобто, ми є такою єднальною платформою, що стає в пригоді розв'язання екологічних питань.
Детальніше про роботу екоспільноти, її плани на майбутнє, а також про те, як кожен із нас може вплинути на ситуацію із забруднення довкілля радимо прочитати у таких матеріалах:
- Екосвідомість як спосіб життя. Про діяльність спільноти «Папороть» розповідає Ярослав Мрочко
- Бери й здавай: куди у Вінниці можна передати відпрацьовані батарейки на гарантовану переробку
А тепер пропонуємо дізнатись, як саме вінницькі заклади можуть підтримати важливі екоініціативи.
Головне — бажання
Серед проєктів «Папороті» є кілька, що націлені більше на бізнес-структури. Це ініціатива по збору використаної рослинної олії та проєкт під кодовою назвою «Коала» — виготовлення та встановлення герметичних контейнерів для збору кавової гущі в кав’ярнях.
— Уже зараз є певні підприємці, які готові взяти у нас кавову гущу, для подальшого її використання у екофермерстві, до прикладу, — зазначає Ярослав Мрочко. — А ще ми займаємось збором використаної рослинної олії у закладах громадського харчування.
Так-так, ці відходи також потребують додаткової уваги. І за правильного поводження з ними можуть надалі принести чималу користь.
То ж перше, що потрібно зробити компаніям — це відчути бажання змінюватись і змінювати світ довкола себе на краще.
Підтримка екоініціатив на сьогодні є ледь не найкращим прикладом бізнесової соціальної відповідальності — це те, що збільшує прихильність клієнтів до закладу й показує його громадянську позицію.
Крім того, різноманітні екоакції й екопроєкти, короткострокові чи довготривалі, ще й можуть зміцнити імідж. Як на локальному, так і на всеукраїнському рівні. І навіть покращити зв’язки у бізнесових колах.
— Ми хочемо, щоб різні підприємства й бізнес-структури об'єдналися заради спільної мети — збереження екології, — говорив нам раніше керівник спільноти.
Тому, коли є бажання і готовність — варто зробити цей перший крок.
Вінницьким закладам харчування варто зрозуміти, який екопроєкт їм найбільше підходить, які обсяги відходів вони продукують, що саме можуть здавати на переробку або й запропонувати власну ідею.
Зв’язатись з активістами «Папороті» можна наступним чином:
- через офіційний САЙТ;
- через СОЦІАЛЬНУ МЕРЕЖУ;
- за електронною поштою — [email protected];
- за номером телефону — 073 733 3737.
Навіщо збирати кавову гущу
Тепер пропонуємо розібратись, навіщо ж потрібно збирати кавову гущу й чому не варто її просто викидати у смітник.
«Чи знали ви, що від кави можна отримати задоволення не лише у вигляді смачного напою, але й використавши кавову гущу в органічному садівництві, — риторично запитують на facebook-сторінці громадської організації. — Кавове добриво допоможе зробити рослини в саду міцніше і здоровіше. До того ж, це відмінний спосіб використовувати продукт, який в кінцевому підсумку повинен був опинитися в сміттєвому баку. Не кажучи про те, що повторне використання сировини вигідно в бюджетному плані».
Справді, натуральна кава припадає до смаку не тільки людям, але й рослинам. Усе через поживні, органічні речовини, що містяться у ній. Особливо «радіють» рослини таким елементам, як фосфор і азот. Саме фосфор, до прикладу, чудово впливає на підземну частину рослин, тоді як за допомогою азоту стрімко розвиваються пагони й листки. Можна сказати, що завдяки кавовій гущі, точніше добриву з неї, рослини отримують такий же заряд бадьорості, як і ми, люди.
Додамо ще, що кавова гуща може «переродитися» не тільки в екодобриво, але й в екопаливо, екологічні підстаканники, косметичні засоби й не тільки — була б фантазія і відповідні можливості. А також не забувайте, що останнім часом все більшою популярністю користується зимовий кавовий тренд — посипати кавовою гущею пішохідні зони міста, коли надто слизько, замість, скажімо, солі.
А що може вийде з рослинної олії
Пропонують екоактивісти закладам громадського харчування збирати й використану рослинну олію. Її, виявляється, можна трансформувати в біопаливо.
«Цю тему, на нашу думку, важливо популяризувати, оскільки завдяки збору відпрацьованої олії переробляються токсичні для навколишнього середовища відходи, які потім перетворюються на дуже важливий зелений ресурс, — пишуть на сторінці «Папороті». — Використана рослинна олія — токсичний залишок, який негативно впливає на воду та ґрунт. Дослідження Європейської комісії показує, що вилита на землю відпрацьована олія погіршує її родючість протягом п'яти років, а якщо потрапляє в озера руйнує їх фауну».
Зазначимо, що відпрацьована рослинна олія взагалі вважається одним із найпопулярніших джерел біопалива. Звичайно, після необхідного хімічного очищення від шкідливих домішок. А власне сама переробка може допомогти зменшити обсяги використання викопного палива й значно покращити ситуацію із викидами рослинних жирів у воду й ґрунти через, скажімо, каналізацію.
То ж, як бачимо, для екосвідомого способу життя чи ведення бізнесу потрібно не так і багато. Не втрачайте нагоди змінити своє майбутнє на краще вже сьогодні!
А які, на вашу думку, екоініціативи потрібно запроваджувати у Вінниці перш за все? Діліться думками у коментарях.
Читайте також:
«Я вже 50 років у цій річці купаюсь і тьху-тьху». Як містяни відпочивають на пляжі «Хімік»
Ідеальний тимбілдинг, або Чому варто бігти командою на Вінницькому Напівмарафоні
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
