Екосвідомість як спосіб життя. Про діяльність спільноти «Папороть» розповідає Ярослав Мрочко

На фото очільник екоспільноти «Папороть» Ярослав Мрочко перед встановленням контейнеру для батарейок

• З початку року у Вінниці діє екоспільнота «Папороть». Особливо активно вона функціонує з літа. 
• Активісти розпочали відразу кілька важливих проєктів, покликаних об’єднати небайдужих містян довкола екоініціатив.
• Про «боротьбу» з батарейками, виготовлення екосумок, збір макулатури, роботу з деякими відходами харчового виробництва й не тільки ми поспілкувалися з очільником спільноти Ярославом Мрочко. 

Екосвідомість — тренд останніх років, який не поспішає здавати позиції. І це справді добре. Особливо добре, коли разом із бажанням слідувати тренду є розуміння його важливості. 

Не так давно у нашому місті з’явилась екоспільнота «Папороть» — об’єднання екосвідомих вінничан. Цей проєкт, серед іншого, активісти створили, щоб популяризувати екологічно спрямовані ініціативи. А приєднатись до команди може кожен охочий і той, хто має власну ініціативу, корисну для довкілля. 

Детальніше про «Папороть» журналісти 20minut.ua поспілкувалися із керівником проєкту — Ярославом Мрочко.

— Наш проєкт повністю аполітичний, тому в нас і немає жодних очікувань щодо допомоги ні від влади, ні від людей. Ми просто робимо свою справу, — каже він. — Я сам займаюсь бізнесом, ще з 2008 року у своєму закладі сортував окремо скло, папір, батарейки й так далі. Розумію, що до такого способу життя частина людей тільки вирішили приєднатись, але вони не знаю з чого почати. 

За словами Ярослава Мрочко, екоспільнота «Папороть» не має окремого фінансування, тому кошти на втілення одних ідей знаходять за допомогою втілення інших. 

— Ми не заробляємо на нашій діяльності, а навпаки за власні кошти намагаємось реалізувати ту чи іншу ініціативу, — додає він. — І хоч ми почали працювати не так і давно, нашою діяльністю цікавляться все активніше й активніше. 

«Боротьба» з батарейками

Одним із проєктів екоспільноти є збір і відправка на переробку батарейок. Власне,  «Папороть» є офіційним партнером проєкту «Батарейки, здавайтеся!».

«Одна батарейка здатна забруднити 16 квадратних метрів землі. Але лише один відсоток усіх батарейок в Україні потрапляють на переробку. Решта — безконтрольно викидаються в українську землю та забруднюють її. Чому? Бо переробка батарейок збиткова, за неї потрібно платити, — зазначають у своїх соціальних мережах активісти. — В Європі це працює тому, що на державному рівні там діє система розширеної відповідальності виробника — їх збір та переробку за законом оплачують виробники з доходів від продажів. Наша спільнота стала офіційним партнером проєкту «Батарейки, здавайтесь!», тому ви можете бути впевнені, що усі здані вами батарейки будуть перероблені та ми обов’язково про це прозвітуємо».

Зазначимо, що «Батарейки, здавайтесь!» — це єдина громадська організація в Україні, яка налагодила механізм переробки батарейок на реальному заводі із переробки батарейок у Європі — GreenWEEE у Румунії.

«Роль батарейки в нашому житті колосальна. Вони оточують нас скрізь. Майже всі прилади, які роблять наш побут комфортнішим, мають акумулятори. Це джерело енергії, яке ми щодня використовуємо, а коли приходить час — змінюємо стару батарейку на нову, — йдеться далі у дописі. — Проте, мало хто замислюється, куди ж потрапляють мільйони акумуляторів, які вичерпали свій ресурс. Викинути батарейку в загальний сміттєвий бак означає завдати шкоди не лише собі та оточуючим, але й ще декільком наступним поколінням! Батарейка — це хімічний пристрій, елементи якого взаємодіючи між собою вступають в реакцію, в результаті якої ми отримуємо електроенергію. Кожен з елементів є більш або менш токсичним та небезпечним. Використану батарейку не рекомендується зберігати вдома! Адже, небезпечні речовини будуть випаровуватися в повітря і можуть завдати шкоди вашому здоров’ю».

— Зараз ми співпрацюємо з ОСББ і встановлюємо у їхніх під’їздах спеціальні контейнери для батарейок, — розповідає Ярослав Мрочко. — Мешканці збирають їх, тоді пересипають у ще більші контейнери й згодом ми самі приїжджаємо, щоб їх забрати. Батарейки за свій власний кошт ми відправляємо у Київ і сплачуємо за їхню утилізацію. Насправді ми тільки почали втілювати цю ініціативу, але вже маємо 27 контейнерів у різних районах міста. .  

Уже до проєкту долучились будинки за такими адресами:

• вулиця Академіка Янгеля, 6-А, 6-Ж (три під’їзди);
• вулиця Тимофіївська, 4 (п’ять під’їздів);
• вулиця Замостянська, 18-Д, 18-Ж (два під’їзди);
• вулиця 600-річчя, 9-В (три під‘їзди);
• вулиця Пугачова 2-Л (один під’їзд);
• вулиця Князів Коріатовичів 127 (чотири під’їзди);
• вулиця Князів Коріатовичів 145 (чотири під’їзди);
• вулиця Василя Порика (п’ять під’їздів).

Залучення бізнес-структур

Як розповів нам далі очільник спільноти, досить багато вторсировини, традиційно, виробляють бізнес-структури, скажімо, заклади харчування чи магазини. Тому одним із важливих напрямків роботи є комунікація з цими структурами й проведення роз’яснювальних робіт. 

— Компаніям нічого не вартує поставити в себе, до прикладу, нашу коробку для макулатури й почекати, коли ми її заберемо, ба більше — це спосіб стати екосвідомими й соціально відповідальними. А для нас це, знову ж таки, чудова можливість втілити ще якісь екоідеї, — розмірковує Ярослав Мрочко. — Ми хочемо, щоб різні підприємства  й бізнес-структури об'єдналися заради спільної мети — збереження екології.

«Макулатура — сировина, яка чудово підходить для переробки. Саме з вторсировини виготовляють серветки, газетний та туалетний папір, контейнери для яєць та крафт-пакети, а також целюлозні матеріали для тепло- та звукоізоляції. Процес переробки дозволяє значно економити енергію та лісові насадження, що позитивно впливає на екологічну ситуацію, — читаємо на сторінці «Папороті». — Доведено, що тонна макулатури — це близько 10 збережених дерев. Як переробляється? Сьогодні більше 70 видів паперу та картону виготовляють з макулатури. Європейські показники переробки паперової вторсировини сягають близько 50%. Процес переробки дозволяє отримати целюлозу, яка зовсім не поступається якістю».

Екосвідомість за чашкою кави

Багато вторсировини випускають і у кав’ярнях. Тому у пригоді стає ще один проєкт спільноти — «Коала» — виготовлення та встановлення герметичних контейнерів для збору кавової гущі в кав’ярнях.

«Чи знали ви, що від кави можна отримати задоволення не лише у вигляді смачного напою, але й використавши кавову гущу в органічному садівництві? Кавове добриво допоможе зробити рослини в саду міцніше і здоровіше. До того ж, це відмінний спосіб використовувати продукт, який в кінцевому підсумку повинен був опинитися в сміттєвому баку. Не кажучи про те, що повторне використання сировини вигідно в бюджетному плані», — наголошують активісти.

— Уже зараз є певні підприємці, які готові взяти у нас кавову гущу, для подальшого її використання у екофермерстві, до прикладу, — додає наш співрозмовник. — А ще ми займаємось збором використаної рослинної олії у закладах громадського харчування. 

«Цю тему, на нашу думку, важливо популяризувати, оскільки завдяки збору відпрацьованої олії переробляються токсичні для навколишнього середовища відходи, які потім перетворюються на дуже важливий зелений ресурс. Використана рослинна олія — токсичний залишок, який негативно впливає на воду та ґрунт. Дослідження Європейської комісії показує, що вилита на землю відпрацьована олія погіршує її родючість протягом п'яти років, а якщо потрапляє в озера руйнує їх фауну».

Все починається з дитинства

Не забули вінницькі екоактивісти й про маленьких вінничан. На їхню думку, привчати до свідомого способу життя варто ще з ранніх літ. 

— Ми шиємо екошопери, співпрацюємо з освітніми центрами й проводимо для дітей майстер-класи, де вони можуть ці шопери розмалювати й залишити собі. Так діти дізнаються, що використовувати пластик не варто, а альтернатива є завжди, — переконаний Ярослав Мрочко. 





А з чим проблеми?

— Ми поспілкувались у Вінниці з підприємствами, які збирають вторсировину й розпитали, які проблеми вони мають, нащо є попит, а на що ні. І ледь не всі ключовою проблемою назвали те, що у контейнерах є велика частка органіки, тобто переробити ту вторсировину чи розібрати її дуже важко — вона стає брудною, — ділиться керівник екоспільноти. — Ми це проаналізували й дізнались, що за кордоном уже довгий час практикується використання подрібнювачів харчових відходів — диспоузерів. Коштують вони, порівняно, не дорого, але мають величезну перевагу для використання. Ми плануємо не просто розповідати про це окремим людям, але й зробити інформаційні буклети для закладів харчування — для них це також буде корисно. 

За словами чоловіка, у них не стоїть ціль конкурувати з іншими організаціями, які збирають вторсировину. Вони навпаки хочуть допомагати один одному, об’єднувати зусилля і ресурси. 

— Для нас більш вагомим є саме вирішення проблеми, пошук, кого ще можна залучити, хто може допомогти, дати пораду, сконтактувати й так далі. Нам важливо знаходити людей і однодумців, бо таких справді є чимало в нашому місті. 

Не тільки еко

Як розповів нам керівник проєкту, планів в активістів вистачає. Особливо переймаються вони долею тварин.

— Зовсім скоро маємо встановити будиночки для безпритульних тварин, які нам виготовляють на замовлення. Така форма проживання котиків і песиків вже популярна за кордоном і також представлена у деяких українських містах. У Вінниці це поки буде пробна версія, — пояснює наш співрозмовник. — Такі будиночки для кількох тварин встановлюють у громадських місцях. Зрозуміло, з дозволу міської ради. 

Цікаво, що в нашому місті такі «пункти спільного проживання» будуть дещо модернізованими та з додатковими опціями 

— Від нашої спільноти може бути один чи два будиночки — на що вистачить коштів. Але ми сподіваємось, що зможемо таким чином показати приклад іншим людям, які також хочуть дбати про безпритульних тварин,  — зазначає Мрочко. — Ми допоможемо охочим сконтактувати з владою, щоб отримати її дозвіл. Думаю, коли все правильно оформлене й з усіма узгоджене — це справді важлива ініціатива. 

Люди стають свідомішими

Наостанок Ярослав Мрочко ділиться власними спостереженнями, як за останні 10-15 років змінилось ставлення людей до екології.

— Зараз люди стали більш вихованими й свідомими. Але проблема в іншому — вони не знають, куди можна подіти ці відходи для переробки, — говорить він. — До прикладу, у Києві є спеціальні майданчики для збору вторсировини (глибоке сортування) і кияни можуть поїхати через все місто й вести десь у багажнику 10 відсортованих пакетів, щоб просто безкоштовно все віддати. У нас ситуація трохи інша. 

Чоловік розповідає, що команда екоспільноти спілкувалась з різними приймальними пунктами, та майже всюди чула одну відповідь — «ми не приймаємо певну вторсировину, бо це матеріально не вигідно».

— Нам говорили у таких пунктах, що немає чим заплатити людям за сировину, а в те, що вінничани здаватимуть задарма — не вірять, — переповідає Ярослав Мрочко. — Та насправді люди змінюються, і зараз дуже багато тих, хто готовий просто принести якусь вторсировину. Головне — знати куди її приносити й навіщо. То ж ми поставили собі за мету, зайнятись інформуванням населення: обираємо для цього доступну форму й зрозумілою мовою чи вчинками пояснюємо, навіщо бути екосвідомими. Ми шукаємо, де є проблема, з’ясовуємо її деталі й намагаємось знайти людей, які допоможуть з її  вирішенням. Тобто, ми є такою об'єднуючою платформою, щоб стає в пригоді вирішення локальних екологічних питань. 

Фото у матеріалі fb.com/ vinecofern

Читайте також:

«Головне, щоб люди кохали одне одного й документи були в порядку»: як оформити шлюб за добу

Зброю до бою: у краєзнавчому музеї відкрили спільну виставку з Національним музеєм історії України

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.