«Питання не в тому, чи будуть затори, а в тому, хто в них стоятиме», — Андрій Сорокін

Михайло КУРДЮКОВ

Андрій Сорокін

Низькопідлогові трамваї зі Швейцарії, «Вінницька миля», кадровий дефіцит та перспективи розвитку мережі.
Про виклики, плани та майбутнє вінницького трамвая ми поговорили з директором департаменту транспорту та міської мобільності ВМР Андрієм Сорокіним.

Нещодавно ми побували за лаштунками вінницької трамвайної системи: відвідали депо, проїхалися маршрутом разом із водійкою трамвая та зазирнули до першого в Україні музею трамвая. У попередньому матеріалі розповіли, як працює система зсередини, як змінювався вінницький трамвай протягом понад 110 років та чому він залишається одним із символів міста.

У цій публікації ми поговоримо про те, що чекає вінницький трамвай у майбутньому. Чи планують у місті будувати нові лінії, чи можливе розширення мережі, які виклики сьогодні стоять перед громадським транспортом та як місто готується до зростання автомобільного трафіку. Про це розповів директор департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Андрій Сорокін.

В якому стані зараз перебуває трамвайна система у Вінниці?

— Напевно, варто говорити про трамвайну систему як про транспортну систему міста загалом, адже ці виклики стосуються не лише трамвая як головного елемента нашої транспортної мережі, а й громадського транспорту в цілому.

Одне з ключових завдань сьогодні — підвищення привабливості громадського транспорту, зокрема трамвайної мережі. Ми маємо створювати такі умови, щоб пасажири обирали саме громадський транспорт і трамвай як вид транспорту, здатний перевозити найбільшу кількість людей.

Тому наша головна мета — пріоритезувати трамвай, а також тролейбус і автобус, зробити транспортну систему більш привабливою для мешканців та конкурентною порівняно з приватним транспортом. Ми бачимо, що автомобілізація міста стрімко зростає: з 2018 по 2024 рік кількість приватних транспортних засобів збільшилася більш ніж утричі.

У перспективі ми опинимося перед непростим вибором: або місто зупиниться в заторах через надмірну кількість автомобілів, або пріоритет буде віддано громадському транспорту, який продовжить рухатися навіть за умов перевантажених доріг.

Тому важливо працювати над швидкістю та передбачуваністю громадського транспорту, дотриманням графіків руху. Це один із головних викликів, але далеко не єдиний.

Також важливим питанням є доступність громадського транспорту. Війна створює додаткові труднощі, і особливо це стосується трамваїв, адже частка низькопідлогового рухомого складу тут найменша. Саме тому ми активно працюємо над покращенням доступності.

Ще один серйозний виклик — кадровий дефіцит, з яким зіткнулися не лише наше місто, а й уся транспортна галузь України. Йдеться не лише про водіїв. Сучасний громадський транспорт потребує висококваліфікованих інженерів, слюсарів та інших фахівців. Тому їх залучення та утримання залишається одним із найважливіших завдань.

Чи планується розширення трамвайної мережі? Близько десяти років тому з'явився третій маршрут. Відтоді загалом маємо шість маршрутів. Подальшого розширення не відбувається.

— Планування транспортної мережі, зокрема трамвайної, має базуватися на даних щодо розвитку міста та пасажиропотоків. Наразі наша мета — не будівництво нових трамвайних ліній, а максимально ефективне використання існуючої мережі. Вона є однією з найбільших в Україні — понад 44 кілометри колій. Саме ефективне використання та належне утримання цієї інфраструктури сьогодні є нашим головним пріоритетом.

Водночас актуальним залишається проєкт на проспекті Коцюбинського, де передбачене пряме трамвайне сполучення із залізничним вокзалом. Це дозволить скоротити час поїздок до ключових транспортних вузлів міста та зробить систему більш гнучкою.

Водночас існуючі маршрути через Замостянську, Академіка Янгеля та Батозьку ніхто не скасовуватиме — новий напрямок лише доповнить мережу. Крім того, це створить додаткові можливості для роботи системи у випадку непередбачуваних ситуацій.

Але це вже повоєнний проєкт чи його розвиток триває зараз?

— Якщо говорити про «Вінницьку милю» (згаданий раніше проєкт на проспекті Коцюбинського, — авт.), то це масштабний проєкт, який потребує значних інвестицій. Тому до його повноцінної реалізації ми зможемо повернутися після завершення війни, зміни бюджетних пріоритетів та залучення міжнародної допомоги й інвестицій.

Якщо говорити про розширення мережі на Академічний чи в інші мікрорайони міста, такі проєкти зараз не розглядаються?

— Поки що ні. Будівництво нової трамвайної інфраструктури — це тягові підстанції, колії, новий рухомий склад, а отже значні капіталовкладення.

З огляду на нинішні пріоритети міського бюджету, де першочерговими є безпека та оборона, ми зосереджені на підвищенні якості та ефективності існуючої мережі. Наш аналіз показує, що вона має значний резерв для подальшого покращення роботи.

У години пік вагони часто переповнені. Чи розглядає департамент або транспортна компанія використання спарених вагонів?

— Для цього потрібні відповідні технічні можливості — від довжини зупинок до наявності причепних вагонів. Ця ідея неодноразово розглядалася транспортною компанією. Водночас нинішня кількість трамваїв, які щоденно виходять на маршрути, дозволяє забезпечити існуючий пасажиропотік.

Чи можливе для Вінниці придбання нових трамваїв із заводу?

— У перспективі таку можливість потрібно розглядати. Однак варто враховувати, що вартість нового трамвая перевищує півтора мільйона євро, хоча багато залежить від моделі та виробника.

При цьому один новий вагон не зможе суттєво вплинути на оновлення парку. У довгостроковій перспективі це питання залишається актуальним, але сьогодні ми маємо достатню кількість рухомого складу, який за умови якісного обслуговування та своєчасних ремонтів може ще довго працювати комфортно й надійно.

Якщо завтра Європейський інвестиційний банк або інший міжнародний партнер надав би Вінниці кошти на один великий проєкт, що б ви обрали?

— Враховуючи рівень готовності проєкту «Вінницька миля» та потребу у прямому сполученні, саме цей напрямок є найбільш перспективним для реалізації за наявності необхідного фінансування.

Наскільки реально знайти міжнародного донора для такого проєкту?

— Ми зі свого боку робимо все можливе: презентуємо проєкт на міжнародних зустрічах, і він уже багато років залишається в полі уваги потенційних партнерів.

Для «Вінницької милі» вже проведені проєктні конкурси, напрацьовані конкретні рішення, які можуть лягти в основу проєктно-кошторисної документації. Тому, на мою думку, цей проєкт має високі шанси на реалізацію і є вкрай потрібним для громади.

Повний випуск про вінницький трамвай можна переглянути у відео нижче або перейшовши за цим посиланням.