Навіки 22... Просять присвоїти звання Героя України полеглому Владиславу Гутіку

- Воїн поліг 26 серпня 2024-го поблизу Красногорівки Покровського району Донецької області. Йому назавжди 22...
Ірина Гутік звернулася до Президента з петицією.
— Шановний пане Президенте! Прошу Вас присвоїти почесне звання Герой України (посмертно), хороброму захиснику нашої Батьківщини, моєму сину, Гутіку Владиславу Сергійовичу, 3 грудня 2021 року народження, — цитуємо текст петиції.
Про Героя
Старший солдат Владислав Гутік був мешканцем села Ялтушків Барської громади Ялтушківського старостату.
З перших місяців повномасштабного вторгнення Владислав вступив до лав ЗСУ — у 59-ту окрему мотопіхотну бригаду імені Якова Гандзюка військової частини А1619, воював на Миколаївщині та Донеччині.
У 2023 році отримав нагороду «Золотий хрест» за проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою, високі показники у бойовій підготовці, бездоганне несення бойового чергування та зразкову поведінку у повсякденній діяльності.
Загинув оборонець 26 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області. Під час артилерійського обстрілу старший навідник бойової машини реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї Владислав Гутік отримав поранення, несумісні з життям.
Він був щирий та позитивний
Мати воїна каже, що Владислав був життєрадісною людиною, завжди хотів жити та пройти це життя щасливо.
— Позитивна людина, яка відважно боронила кордони нашої держави з перших місяців повномасштабного вторгнення. Не роздумуючи підписав контракт, і хотів через світлі свої думки захищати нашу країну від чорної нечисті. Велика людина з великої літери — Владислав, який ніколи не боявся говорити правду, говорив її всім, за це його і поважали. Швидко приймав рішення та реалізовував свої ідеї та не боявся цього, — мовить Ірина. — Людина, якій ми будемо дякувати все своє прожите життя на цьому світі за те, що дала приклад і показала своїми діями, що таке кохання. Владислав був чуйним сином, коханим чоловіком, люблячим батьком, вірним другом, справжнім Героєм. Він мріяв про щасливе життя та віддав найцінніше для того, аби ми всі були вільні, будували кращу державу, цінували життя, яке маємо. Ми завжди будемо згадувати твою доброту, твій теплий усміх і твою відданість. Ти був і завжди залишишся героєм нашого серця. Твоя пам'ять буде жити у кожному з нас, у кожному дні, що минає, і в кожній мрії, яку ми маємо.
Петиція
— Пане Президенте, від імені мами, всієї родини та побратимів просимо присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) нашому Владиславу, — цитуємо звернення. — Нашому Герою назавжди 22. Слава Герою України!
Підтримати петицію можна за посиланням. Вшануємо гідно пам'ять воїна.
Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «Героям Слава!». Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!
Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.
Читайте також:
«Правда на нашому боці», — про військову службу розповідає боєць з позивним «Америка»
«Їх зустріне Ілля»: мати полеглого воїна запрошує на відпочинок у Бушу. Кого чекає?
«Вийшов по воду, так і забрали у домашніх капцях»: як військові захищали чоловіка від ТЦК
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.