На війні поліг захисник з села Рибчинці Роман Горейко

• Роман загинув під час виконання службових обов'язків 9 червня 2024 року внаслідок скидання ВОГ біля населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області.

Трагічну звістку повідомила Уланівська територіальна громада.

— Знову страшна втрата у нашій громаді! Небесне військо поповнив ще один Герой Горейко Роман Іванович, 21.06.1977 року народження, житель села Рибчинці, — зазначають у дописі.

Краєзнавець та історик Микола Дорош написав:

«Дорогі земляки, краяни, гості нашої Уланівської громади! Це справді важка для України, народна війна за незалежність і суверенітет, яка триває з 2014 року. Це також війна за цивілізаційний вибір: Україна відстоює свою приналежність до європейської цивілізації і водночас воює за ті засадничі цінності, права і свободи, що лежать в основі всього Західного світу. Ми бачимо, що рашистська армія, не досягнувши на початку вторгнення заявлених Кремлем цілей, веде й надалі головні бойові дії на Донбасі, півдні України, Харківщині, а також щоденно обстрілює українські міста, руйнує інфраструктуру, убиває цивільних і військових. Але скільки клубочку не витися, а кінець все одно настане. Перемога буде за нами. Саме тому й стоять непорушно, відчайдушно воюють на фронтах наші звитяжці. Серед них — не одна сотня із сіл нашої Уланівської громади. Дорогі мої! Знову непоправиме лихо чорною трагічною звісткою несамовито влетіло у мальовниче село Рибчинці, у працелюбну родину Івана Горейка. Їх мужній і хоробрий син — Горейко Роман Іванович, 9 червня під поселенням Новоолександрівка, що у Покровському районі Донеччини, передчасно загинув від ворожого гранатометного пострілу. Відважний захисник народився 21 червня 1977 року. Сумлінний і здібний воїн, працьовитий і прекрасний сім’янин, батько, син, щирий патріот України. Вся Уланівська дружня громада, жителі наших сіл, гості краю глибоко сумують від важкої втрати героя, висловлюють щирі співчутті сім′ї та рідним полеглого звитяжця. Щиро дякуємо батькам, що зростили і виховали стійкого патріота, палкого оборонця нашої прабатьківської землі.

Мої сельчани, любі земляки!

Мені Господь лиш сорок сім відміряв.

Слова прощальні, квіти і вінки

До мене линуть нині слізно й щиро.

Ескорт прощальний мчить в моє село,

У любі, милі Рибчинці привітні…

Де всі свої, де мамине крило,

Де хата, школа – моя смуга злітна.

Я звідси йшов на цю страшну війну,

Щоб зупинити сльози, смерть, руїну…

Тому в село везуть мою труну,

Щоб попрощатись із полеглим сином.

ВОГ – 25 – гранатометна смерть.

Той постріл був рішальним і фатальним.

У тім бою крові пролито вщерть,

У Новоолександрівці безжальній.

Там справжнє пекло у диму до хмар,

Там плавиться метал, бетон і камінь.

І ми тримали натиск той, удар.

І лише Бог був в отій бійні з нами.

За Україну вмерти — не боявсь.

Тут смерть підстерігає в кожнім кроці.

Солдат вперед, в атаку стрімко рвавсь…

Він впав за Україну, сина, доцю…

Не зміг живим обнять своїх батьків,

Любу дружину, галасливих діток…

Із пострілом отим – пристав до журавлів,

Вознісся в Небеса, дітей лишив — сиріток.

Печальна «кача» прямо в двір пливе…

Чорні хустки і свічечки, молитви.

Судоми душать горло за живе,

Серце пече і ріже, наче бритва.

Небесні ангели стражденну душу враз

На світлі крила взяли й відлетіли…

Високо в Небі залишили пазл

Героя, що віддав за Україну сили!

Роман Горейко світить нам з Небес –

Факел добра, любові і безсмертя…

Він з чистоти Господніх Божих плес –

Є символом відваги і безсмертя.

Його портрет у рамці на столі

Ми бачимо й вмиваємось сльозами…

-Синочку любий, крізь усі жалі

Щороку прилітай із журавлями!.

Ти озовись. Нехай сумне «курли!»,

Зачуємо у клині тім прощальнім.

Тебе, синочку, ми не вберегли,

Попав ти під вогонь нещадний і безжальний.

Та попри все — ти наш солдат — Герой!

І перемога буде лиш за нами!

Хай вічна слава, пам'ять і покой

Про тебе не тьмяніють із роками!

Вічна слава полеглому бійцю!

Слава Україні!

12.06.2024».

Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

Читайте також:

«Робимо ставки, де знову перейдуть дорогу на Соборній». Чому вінничани байдужі до полеглих воїнів?

«Піду за тата воювати». Після загибелі батька син вступив до військового ліцею

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.