«Мені не важливо, що за вікном — я все одно біжу»: інтерв'ю з «крижаною» людиною

Фото з архіву 20minut.ua

Андрію 41 рік. Чоловік працює аналітиком у Департаменті інформаційної політики та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА. Його життя виглядає цілком звичайним, крім одного «але» — він ніколи не носить теплих речей. 

Впродовж років Андрій все більше уваги приділяв загартуванню. Поки цілком не відмовився від гарячої води у ванні та душі. Далі почав, як він сам розповідає, проводити з собою ментальну роботу. 

Наступним кроком стала повна відмова від теплого одягу. Навіть при мінусових температурах і опадах. Чоловік назвав це крижаним челенджом. Тоді ми писали про Андрія Козака, якого в народі охрестили крижаною людиною. 

Кілька місяців тому вінничанин пішов далі у своєму челенджі, почавши щодня намотувати кілометрові дистанції містом. Також без верхнього одягу, і часто навіть без футболки. Ніяка погода, каже Андрій, не стає йому на заваді. 

А віднедавна чоловік відмовився від пересування у громадському транспорті на користь піших прогулянок. На його думку, це краще впливатиме на організм. 

Андрію, розкажіть трішки про свій крижаний челендж?

— Він розпочався рік тому. Я називаю це наслідком особистісних трансформацій. На якомусь етапі свого життя людина, яка прагне до розвитку, ставить перед собою питання на кшталт: «Що ми насправді з себе представляємо?» Мене завжди цікавили трансформації людських можливостей, тому таке питання переді мною постало. 

Минулу зиму і холодну весну я проходив в одній лише футболці. Однак пройшовши цей рівень, я почав прагнути до іншого. Влітку, наприклад, я почав бігати, а восени вирішив, що робитиму це за будь-якої погоди. Кожен ранок у мене починається не з приємного ліжка, а з бігу. 

У чому ваша мотивація?

— Аби чогось досягти, людина має робити щось таке, чого раніше не робила. Моя мотивація полягає в тому, щоб власним прикладом показувати, що насправді ми можемо більше, ніж нам здається. Недосяжних цілей не існує. 

Ми ніколи не дізнаємося на що здатні, якщо сидітимемо в зоні комфорту. А як тільки ми з нею виходимо, нам все більше і більше хочеться пізнавати себе та свої можливості, відкривати те, що приховано всередині. Тож, після зимування у футболці мені стало цікаво, наскільки ще можна пересунути межу зони комфорту. 

Зараз я бігаю в одних лише шортах. Що цікаво, до цього я ніколи бігом не займався, адже не було до нього цікавості. У мене є певні правила, наприклад, що негода не має ставати мені на заваді. Мені не важливо, що за вікном: сніг, дощ чи мороз — я все одно біжу. 

Вік також не має зупиняти людей, які хочуть змінити щось. Мені йде 42 рік. Як на мене, це чудовий час для зміни звичок. Як, власне, і коли людині 20, 30 чи то 60 років. 

Найголовніше при цьому зважати на свої внутрішні відчуття. Безумовно, не варто забувати і про загальні рекомендації, і особливості вашого організму, але без ментального налаштування у вас нічого не вийде. Людина має системно вірити в себе та свої сили. 

Кожен з нас має страх нового, що закладений природою. Перемогти його можна, даючи собі відповіді на питання, які у нас виникають. Ці відповіді мають бути чесними. Наприклад, я усвідомлюю, що рівень загартованості мого духу не гарантує, що все складатиметься саме так, як мені того хочеться. Але я точно знаю, що бодай буду пробувати робити щось. 

Я ходив у футболці при мінус п’яти і навіть мінус дев’яти градусах і все було добре. Вийду також, якщо буде мінус 15 градусів, але не знаю, як відреагує на це мій організм. 

Які відстані ви бігаєте щодня?

— У цьому якраз і сенс, що це не два рази навколо дома. Кожен день я бігаю від п’яти до дев’яти кілометрів. Усе залежить від кількості часу, який я маю. Це робиться паралельно з усіма іншими зобов'язаннями, тому часу й справді може бракувати. 

Нещодавно ви відмовилися і від громадського транспорту. Навіщо ви це зробили?

— Це черговий рівень моїх крижаних трансформацій. На моє власне переконання, займатися плаванням і ходити пішки є найкращими видами фізичного навантаження з точки зору оздоровлення. У моєму випадку ще й через те, що я навіть при низьких температурах перебуваю на вулиці в футболці, загартовуючи організм. 

Можете пригадати, коли востаннє одягали теплі речі?

— Це було близько двох років тому. Я не викидав їх, вони весь цей час лежать у шафі.

Розкажіть, як ви спите? Чи вкриваєтесь теплою ковдрою?

— Були такі люди, які дивлячись на мене думали, що мені можна обходитися без опалення. Але я живу у багатоповерхівці, у мене централізоване опалення, тому відрізати його не найкращий варіант. 

Вдома я також створюю собі спартанські умови проживання. Я відкриваю вікна на ніч. Взимку також. Потім лягаю, вкриваюсь простирадлом без ковдри всередині і засинаю. 

Ванну, до речі, приймаю холодну. Душ також. Навіть не контрастний. Це також частина мого челенджу.  

Якій їжі та напоям надає перевагу крижана людина?

— Стараюся не жити за якимись лекалами. Їм переважно те, що хочу. У моєму випадку не завадить щось більш калорійне, адже в умовах постійного холоду у мене йде активна витрата калорій. 

Ранок обов’язково починаю з великої кількості води. Якщо середньостатистична людина випиває склянку води за раз, то для мене це 4-5 склянок. Снідаю різноманітними кашами. Усі вони мають чимало корисних мікроелементів. Замість цукру вживаю мед. 

Чи має для вас значення температура їжі, яку ви споживаєте?

— Керуюся лише власними уподобаннями. Борщ, звісно, споживаю горячим. Так само й чай. А молоко, наприклад, мені подобається лише у холодному вигляді. 

Яка звична температура вашого тіла?

— Можливо вас це розчарує, але я її не міряю. Це не надійний показник, адже він може змінюватися під впливом багатьох чинників.

Але за відчуттями тіло у вас прохолодне?

— Звісно. Зовнішній покрив шкіри переважно холодний, але «внутрішній генератор» працює і підтримує тепло всередині мене. Почуваюся цілком нормально. 

Фото: з фб-сторінки Андрія Козака

Читайте також:

«За що вони так зі мною?»: вінничанка про шкільний булінг і як з ним боротися

Лікування творчістю: що таке казкотерапія і як вона допомагає втілювати мрії у реальність

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.