«Каже — багато чого не пам’ятаю…»: лікарка допомогла військовому з полону зв’язатися з матір'ю
- Лікарка з Вінниці допомогла звільненому військовополоненому зв’язатися з рідними. Чоловік не пам’ятав номера матері й написав їй листа.
- Небайдужа вінничанка допомогла захиснику з його відправленням, але завдяки відео у TikTok мати дізналася про сина ще до того, як отримала вісточку.
- Про цю зворушливу історію розповідаємо у матеріалі.
Ми дізналися про цю історію з TikTok. Лікарка-гінеколог Наталія Зозуля записала відео, в якому розповіла про прохання одного із нещодавно звільнених військовополонених. Чоловік хотів зв’язатися з матір’ю, та не пам’ятав її номера — лише адресу. Тож попросив Наталію надіслати їй листа. Але завдяки людській небайдужості рідним вдалося сконтактувати ще до того, як лист потрапив до адресатки.
@zozulya.estet #вінницятікток #вінниця ♬ оригинальный звук - zozulya.estet
Як і багатьох інших, нас ця історія зворушила — тож ми зустрілися з Наталією, щоб дізнатися більше. Лікарка розповіла, що того дня в неї був звичайний робочий день. Саме тоді до лікарні, де вона працює і періодично має нічні чергування, на реабілітацію доставили військовополонених, які 23 та 24 травня повернулися з полону.
Потрібен конверт
— Я зайшла до палати, представилася, але не знала, з чого почати. Сказала: я лікарка, я назвалася, пояснила, чого прийшла. І кажу: «Я не знаю, як мені з вами почати цю бесіду. Не запитати про ваше минуле, яке ви пережили, — це може виглядати як моя байдужість. Але насправді це не так. Якщо ж почну щось розпитувати — можливо, вам це буде надто боляче, і ви не захочете про це говорити», — пригадує Наталія. — І я сказала: «Я вам щиро співчуваю й просто висловлюю велику подяку за те, що ви боролися за нас. Завдяки таким, як ви, ми маємо спокій і життя у Вінниці».
Сама наша співрозмовниця з початку повномасштабного вторгнення допомагає Збройним силам: донатить, одного разу віддала резину для автомобіля військових — за це навіть отримала подяку. На початку, як зізналася вона, думала мобілізуватися, але не вдалося. Нині Наталія має власну справу — відкрила центр естетики, де займається естетичною гінекологією.
Лікарка зізнається, що того вечора їй здавалося, ніби вона готова зробити для цих людей усе, про що б вони не попросили. Їхня розмова була надзвичайно щирою й людяною.
Коли один із чоловіків — звільнений військовополонений на ім’я Дмитро — попросив її про конверт, щоб написати матері листа про своє звільнення, Наталія вирішила допомогти. Чоловік був у полоні понад рік. Адресу дому він пам’ятав, а от номер телефону — ні: «Каже — багато чого не пам’ятаю…»
Наталія розуміла, що зможе купити конверт і принести його лише через день, тож запропонувала альтернативу.
— Я кажу: «Ви напишіть листа, що хочете. Я його читати не буду. Напишіть адресу — я завтра поїду й відправлю», — пригадує небайдужа вінничанка. — Я взяла в нього адресу, взяла листа — і відправила. Звісно, я була під величезним враженням, коли їхала на пошту. Я не могла не поділитися цим з людьми.
Лист — це зовсім інше
Тож Наталія записала те саме відео. І, звісно, як це часто буває, коли воно набирає популярності серед великої аудиторії, окрім слів подяки зʼявляються й звинувачення та хейт.
— Повірте, я зробила це не заради якогось піару — мені це абсолютно не потрібно. Було дуже багато коментарів, що, мовляв, листи — це вже минуле століття, що треба було звернутися до голови ОТГ, а що ж робив Генеральний штаб, чи повідомили ви СБУ?.. Ну, коротше, кілька брудних коментарів, але я на це не зважала. Для мене головне — це те, що я пообіцяла людині, і я це виконала. І щоб якомога швидше мама дізналася, — наголошує Наталія Зозуля. — Знаєте, одне діло — телефонний дзвінок, а зовсім інше — коли приходить лист, написаний сином. Ти бачиш його почерк, і він може висловити свої думки зовсім по-іншому.
Але водночас відео, яке опублікувала лікарка, допомогло ще швидше знайти маму Дмитра. Друзі Наталії, побачивши у відео адресу на конверті, долучилися до пошуків. Містечко, з якого військовий, невелике, тож знайти маму Дмитра вдалося за кілька годин. Уже того ж вечора жінка дізналася: її син живий і де саме він є.
— Вона знала, що його обміняли. Їй перед тим зателефонували й сказали, що він живий і перебуватиме на території Західної України. Але коли саме, де саме — не сказали. Вона чекала, а зв’язку не було. Тільки після нашого втручання вона дізналася, де саме перебуває її син і що з ним, — розповідає Наталія.
Ще до цього інші військові, які були з Дмитром у палаті, за допомогою соцмереж вийшли на знайомих і допомогли зідзвонитися з матір’ю.
Мама Дмитра — літня жінка, через стан здоров’я не може приїхати до сина. Але в Наталії знайшла підтримку й попросила допомогти з передачею.
— Вона питала, чи зможу я щось передати. Звісно, кажу: передам. Дала їй свою адресу. Сказала, що зроблю фото, відео — все, щоб вона знала, що передача дійшла, — говорить лікарка.
Попередній досвід допоміг
Цей випадок — не перший у житті Наталії, коли їй довелося мати справу з військовими. Раніше, у перші місяці повномасштабного вторгнення, вона працювала у відділенні для поранених на базі колишньої районної лікарні. Тоді лікарі щодня стикалися з травмами, ампутаціями, опіками і, що найважливіше, — з надломами людських доль.
— Ми, лікарі, я думаю, трохи адаптовані до того, щоб бачити рани. Але психоемоційний стан цих людей — зовсім інший. Це люди, які бачили смерть поруч. І я думаю, що все-таки той досвід — досвід спілкування з хворими, досвід роботи в медицині, досвід спілкування з військовими у тому відділенні, де я пропрацювала дев’ять місяців, — дав мені свій результат, — розмірковує лікарка.
Крім того, у Наталії є син, і вона зізнається, що в кожному військовому бачить свою дитину — і чинить так, як би хотіла, щоб хтось вчинив щодо її сина і до неї, як матері.
— Кожен має відповідати за свої вчинки й не озиратися. А от: «А ти зробив? А чому ти не робиш? То й я не буду...» Треба просто робити маленькі краплі безкорисливого добра. Десь там це зарахується, — підсумувала свою історію небайдужа вінничанка.
Читайте також:
Три футбольні «Золоті м’ячі» вже у Вінниці: їх можна побачити лише впродовж одного дня
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
