«Івасик боєць»: мама хворої на рак дитини про віру в одужання, яку не розділяють лікарі

Івасик. 25 вересня 2018 року. З архіву 20minut

Івасику Бедрію всього п’ять, але він вже став справжньою знаменитістю у Вінниці та далеко за її межами. Фотографії його обличчя дивляться на нас з ілюстрацій статей, усміхаються нам у салонах громадського транспорту, ними наповнені соціальні мережі.

Але за статичними усмішками маленького хлопчика ховається злоякісна пухлина головного мозку, складна операція, пройдені «промені» та «хімії», безліч медичних процедур зі страшними назвами, перельоти, переїзди і виснаження незміцнілого дитячого організму. Незважаючи на все це Івасик продовжує боротися за життя.

Ми попросили його маму Євгенію розказати про головне з того, що трапилося з Ванею, після нашої останньої розмови. Вона відбулася у середині листопада (читати). Якраз тоді Івасикові остаточно діагностували дифузну гліому з мутацією гена К27М. За класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я така пухлина відноситься до IV ступені злоякісності.

Читати про те, як все починалося: Його просто знудило у садочку. А потім у Івасика виявили злоякісну пухлину мозку

– Ми повернулися з Туреччини до Вінниці. Івасик почувається більш-менш стабільно, якщо порівнювати з останніми двома місяцями. Якщо ж порівняти його з тим веселим хлопчиком, який ще п’ять місяців тому ганяв на двоколісному велосипеді, грав у футбол, самостійно читав вечорами книжечки та рахував простенькі приклади, то різниця болюча.

Івасик та мама Євгенія. Вересень 2018. З архіву 20minut

Наразі він не ходить, користується лише лівою рукою, має складнощі з ковтанням та мовою, почало косити очко. Усе це викликає у нього капризи та сором’язливість.

Ми віримо, що всі ці складнощі тимчасові і нам вдасться запустити зворотній процес та відновити втрачені функції. Головне здолати рак.

Івасик на руках у тата Володимира, мама Євгенія, сестричка Маша. Вересень 2018. З архіву 20minut

На жаль не всі лікарі розділяють нашу віру. В Україні нам відверто пропонують паліативне лікування (догляд за невиліковно хворими людьми - авт). Але ми ведемо діалоги з найкращими онкологами світу зі США, Німеччини, Іспанії, Туреччини, Росії, Ізраїлю та Фінляндії.

Один з варіантів альтернативного лікування вже знайдено, продовжуємо шукати далі.
Намагаємося усіма силами підтримувати в Івасикові жагу до життя та гарний настрій. Один з нових його друзів Чіпсік нам в цьому з радістю допомагає.

Івасик та його новий чотирилапий друг Чіпсік. 13 січня. Фото зі сторінки Євгенії у Фейсбуці

Івасик давно мріяв про собаку, але цьому завжди заважали якісь обставини. І от під час лікування у Туреччині, нам написав незнайомий хлопець, сказавши, що хоче допомогти фінансово, але при умові, що ці кошти ми витратимо на песика, а не на ліки.

Він щиро вірить, що це буде більш важливо для одужання Івасика, ніж «хімія» (хіміотерапія - авт). Ми виконали обіцянку і одинадцятого січня маленький йорк зустрічав Івасика з чергової «хімії».

Треба було бачити очі сина, коли він його побачив. Щастю не було меж. Чіпс ще маленький, але вже чітко знає, хто його господар. Захищає Івасика, дзявкаючи на нас.

Ім’я вибирав син. Першим з варіантів був Спіртік – чотири місяці безперервного лікування не пройшли повз. Потім Шприц та Дексаметазон. І от нарешті, коли почули Чіпс, всі з радістю видихнули.

Івасик у Новий рік. 31 грудня. Фото зі сторінки Євгенії у Фейсбуці

Новий рік теж запам’ятався, адже Дід Мороз крім того, що приніс омріяного робота, ще і особисто завітав у гості. Івасик з сестричкою залишили йому ввечері під ялиночкою стакан молока та цукерку, щоб дідусь, коли принесе подарунки, міг відпочити та перекусити. Так і трапилось, бо на ранок дітки знайшли крім подарунків порожній стакан та обгортку.

І напевне турбота так вразила дідуся, що зранку він повернувся та ще й зі Снігуронькою. Подякував та пообіцяв прийти через рік.

Івасик, мама Євгенія, сестричка Маша. 23 грудня. Фото зі сторінки батька Володимира у Фейсбуці

Наразі чекаємо весну, щоб побігати з Чіпсом у дворі. Для цього щодня тренуємося – робимо купу вправ та масажі. Плануємо, як син трішки зміцніє, навідатися у дитячий садочок та «Ігроманію», де є наш улюблений симулятор-мотоцикл.

Івасик боєць. Він бореться фізично та духовно. Інколи навчаючи нас дорослих силі духа та стійкості.
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.