Громада в жалобі. Від ворожої кулі загинув військовий з Вінниччини Олександр Мельник

Марія ЛЄХОВА

Олександр Мельник був справжнім патріотом України. За наш спокій та незалежність віддав найцінніше...своє життя.

Сумну звістку у фейсбук повідомила заступниця голови Могилів-Подільської районної державної адміністрації Анна Сінчак.

«В жалобі Мурованокуриловецька громада Могилів-Подільського району. 9 липня, опівдні, під Слов'янськом, від ворожої кулі загинув — Олександр Мельник. Патріот України, чоловік, брат, батько, дідусь, — цитуємо повідомлення. — Вінницька ОВА та районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким захисника. Спокійного, вічного сну і небесного царства Герою»!

Відео дня

Олександр загинув у день народження своєї сестри Мирослави Марченко. Жінка написала:

«Мій найдорожчий, найрідніший брат! Любий Сашко! Якого вже немає! Ніколи більше не буде!!! Тільки пам'ять не згасне ! Вона буде вічно віддавати гострим та пекучим болем у серці! Я знаю, що Сашко був щасливий боротись за вільну Україну! Він і загинув з Україною в серці. Серце відмовляється прийняти цю втрату, пече вогнем, сльози здавлюють горло! Але дійсність дуже жорстока — не дає надії на помилку. Родина втратила дорогого батька, люблячого чоловіка, брата, дідуся, а Україна — вірного сина, який віддав за неї найдорожче — своє життя»!

Волонтерка Олена Верлан-Кульшенко написала:

«Ми познайомились влітку 2014 року, коли забирали тіло загиблого уродженця Муровано-Куриловецького району із зони бойових дій. Потім у 2015 я їздила з допомогою в ПДМШ імені М.Пирогова, в одну із поїздок моїм водієм був Саша, так він познайомився з медиками-пироговцями. А згодом пішов сам в ПДМШ водієм. Він був комунікатором між мною і сином Віталіком, коли той був в складі ПДМШ, і я через Сашу передавала передачі. Ми з Сашею зустрічались і під час моїх волонтерських поїздок на фронт, і у справах. Багато розмовляли під час приїздів з гуманітарною допомогою в Бахмутську лікарню, де розташовувалась база ПДМШ.Тоді теж було літо 2015, ми щовечора гуляли, якщо можна було так назвати прохід з рушниками і речами від спорткомплексу до лікарні, бо помитись після робочого дня можна було лише в спорткомплексі. Йшли й говорили про те, що прийде час, коли перестануть глушити зв'язок телефонний, коли в магазин можна буде ходити вільно, а не заходити не більше двох людей під пильним оком військових...Тоді було літо, спекотний липень...Сьогодні теж літо, спекотний липень...Бахмутський напрям в боях..Вулиці пусті, магазини зачинені...Я лише два дні, як повернулась звідти...Канонаду чути на вулицях...І більше мені вже не прийдеться прогулюватись з Сашком вулицями Бахмута....Саша загинув,захищаючи Україну,він був військовослужбовцем в складі Могилів-Подільського батальйону сил територіальної оборони ЗСУ...Я набираю телефон хлопців з Евакуації 200, щоб запитати про вічну дорогу Саши...І не вірю собі...Високий, неговіркий, відповідальний, надійний...Прощавай, друже!!!Вічна пам'ять жителю с.Муровані Курилівці Олександру Мельнику»!