«Давно вже навіть на обмін не потрапляють»: у Вінниці провели акцію на підтримку полонених азовців

Дар'я ДАЦКОВА

Пані Наталя з портретом свого сина

У Вінниці пройшла акція на підтримку полонених азовців.
Родини полонених та вінничани вийшли на акцію, щоб привернути увагу українського народу і світової спільноти.

Сьогодні, 11 листопада, біля міської ради відбулася мирна акція в пам'ять про полонених азовців. Люди вийшли, щоб у центр міста, щоб нагадати суспільству та владі, про те, що наші захисники все ще там.

Минулого тижня на акцію вже приходили родини азовців; сьогодні ж доєдналися і просто не байдужі вінничани. Як говорили рідні полонених, минулого разу їх було близько 50-ти, але сьогодні об 12.00 кількість активістів зросла до близько 150 осіб.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Centuria Вінниця (@centuria_vn)

Відео дня

div>

Та на превеликий жаль розпочалася повітряна тривога, і мітинг протривав всього десять хвилин. Пізніше люди жартували, що «вони відчувають, що ми на протест вийшли».

Проте журналістці «20 хвилин» вдалося поспілкуватися з рідними полонених захисників.

В 14.45, 24 лютого, в останнє бачила свого чоловіка

Світлана сьогодні прийшла зі своїм внуком, щоб привернути увагу до полонених азовців. І найбільше зізнається, що жінка боїться, що ця тема піде в забуття.

— Тому ми вимагаємо просто, щоб наша влада дотрималася своєї обіцянки стосовно захисників Маріуполя. Ми були в блокаді Маріуполя і виїхали лише 15 березня, тому все бачили і знаємо, що там відбувалося, — говорить дружина полоненого військового. — І те, що робили ті хлопці, це не передати словами. Багато людей просто не зрозуміє, наскільки вони героїчні, і наскільки там було страшно та важко. Наша влада взяла зобов'язання про те, щоб їх вберегти. Але вберегли так, що їх там зараз катують і принижують.

Крім того, для Світлани, як і для інших мам, дружин, сестер і просто близьких людей полонених захисників, важко спокійно жити, їсти й чекати, коли довілося дізнатися від, все-таки вже звільнених військових, що їм там доводилося проходити.

Вже навіть на обмін не попадають

На акцію також прийшла пані Олена. Її син Андрій в полоні з 4 квітня 2022 року. Був хлопець у складі 501 батальйону морської піхоти, яка базувалася у місті Бердянськ, звідки безпосередньо і сама родина.

— Багато місяців зовсім немає обмінів. Не пам'ятаю, коли востаннє попадали на обмін, — говорить мати полоненого захисника України. — Вони базувалися під Маріуполем і перші взяли на себе удар. І з дня його потрапляння не вдавалось вийти на зв'язок. Я про сина зовсім нічого не знаю. Жодного телефону, дзвінка від нього, жодного листа, нічого немає.

І як говорить Олена, на акції таких багато родичів, які не знають, як їх діти чи коханні там.

— Я закликаю, я прошу владу звернути на це увагу. Звернути увагу, що треба міняти хлопців, 501 батальйон треба включати в обміні, бо наші рідні гниють там заживо, там нелюдські умови. Тому я дуже прошу, щоб не забували про наших Героїв, про захисників Маріуполя, — говорить жінка з повними очима сліз.

Пережив два теракти в Оленівці

Наталя, ще одна мати, чий син у полоні. Хлопець проживав з родиною в Одесі, сам він родом з Вінниці. Ігор, так звати військового, пішов добровольцем на війну ще в АТО, коли народився син, завершив службу, але з початком повномасштабного вторгнення пішов на війну.

— За наказом був направлений до Маріуполя, вже там отримав поранення, і знову ж таки за наказом здався в полон, — розповідає мати захисника. — Червоний Хрест повідомив, що він знаходиться в Оленівці, поки був там пережив два теракти. І більше від нього звісток не мали, єдине потім інший звільнений полонений сказав, що мій син є.

Родина Ігоря вірить, що його вдасться повернути, але просять не забувати суспільство про полонених захисників, а владу робити усе можливе аби швидше повернути хлопців додому.

Читайте також:

«Майже два роки не бачив тата»: у Вінниці провели акцію на підтримку полонених

Акція «Податки на ЗСУ» тепер буде щосуботи. Чи змінить це ситуацію?