У Вінниці творчі майстерні влаштовують психологічний релакс для біженців з гарячих точок

Наталія Степанюк навчає дітей біженців створювати котиків із вовни

• У Вінниці зараз знаходяться тисячі переселенців з дітьми, хто був вимушений полишити свої домівки, міста, які атакують рашисти.
• Для емоційного розвантаження кожен з них може спробувати проявити свої творчі здібності в майстернях місцевих митців та студій.
• Свято для малечі безкоштовно влаштовують аніматори та театри.

Сеанси психологічної реабілітації для переселенців проводять в одному із волонтерських центрів Вінниці. Із батьками працюють психологи, з дітьми — займаються творчістю.

Так вони можуть відволіклися від війни та відчути себе в безпеці, розповідає психолог Геннадій Чепурний.

«Дуже багато дітей-переселенців мають психологічні травми, — говорить Геннадій Чепурний.— У багатьох батьків є психологічні травми. Тут одночасно з усіма провести реабілітацію не можливо. Потрібно працювати індивідуально. Постає питання, а що можна зробити? Тому наше завдання створити умови, де вони відчують себе комфортно, щасливо, де їх люблять».

До волонтерського центру звернулася переселенка Дана із дітьми. У Вінницю приїхали з-під Чернігова, після обстрілів міста російською артилерією. Те, що побачили, каже, більше ніколи не зможе забути.

«Страшно, коли тобі на голову сиплять гради. У нас був поранений, швидка не могла приїхати. Стріляли, а ми везли його самі. Це страшно. Сидіти у погребі з дітьми, думати де приготувати їсти,як обігрітися», — каже Дана.

Власниця приватної школи Олена Рокицька у волонтерському центрі навчає дітей виготовляти яскравих мʼяких зайчиків з тканини.

«Ми намагаємося робити іграшку з тканини, щоб вона не зламалася,— говорить Олена Рокицька.— Дитина вкладає надію, щоб ця надія не зламалася. Тому іграшка мʼяка, щоб була біля них, спала разом з ними. Я сподіваюся, що це допоможе вийти зі стану стресу і страху». 

У ролі вихователя — вінницький учитель Олександр Музика. До війни виготовляв дитячі іграшки. Серед його розробок: казки, які оживають за допомогою смартфона, та ігрові методики для навчання.

«Важливо підтримувати наших воїнів психологічно не тільки тим, що ми робимо для них, а й для тих, кого вони захищають — це наші діти. Ті люди, які в себе вдома — їм легше. А ті, які приїхали, не думали про іграшки і книжки, а про те, як врятувати свою родину», — каже Олександр Музика.

Заняття для переселенців та їхніх родин проводитимуть безкоштовно кілька разів на тиждень.

Майстер-класи з «Кототерапії» та будівництва

У вінницькій творчій майстерні для дітей та дорослих «Чеширський кіт» біженцям з гарячих точок проводять психологічний релакс.

Власниця майстерні Наталія Степанюк, запрошує до себе тих, хто був змушений залишити свої домівки, міста, які атакують рашисти. Кожен з них може спробувати проявити свої приховані здібності у створенні різноманітних композицій із підручних матеріалів. Одна з технік — валяння вовною.

«Моя хороша знайома оселила у себе біженців із Харкова, — розповіла Наталія. — Привела до мене. Лана та Олена — мати й дочка. Після того, як у рідне місто почали обстрілювати, дівчинка стала мовчазною. Й забула, як це посміхатися.... Запропонувала їй багато різних варіантів, але вона захотіла валяти кота, хоча ніколи цього не робила. Вийшов котик напрочуд добре. Лана не випускала його із рук. А під час чаювання, час від часу підправляла мордочку. А до кінця заняття вже посміхалася».

Наталія Степанюк готова приймати до себе на емоційну реабілітацію й інших вимушених біженців. Сьогодні в її майстерні котиків з вовни роблять п'ятеро діток з Києва та Харкова. Говорить, кошти за майстер-класи бере умовні, і лише в тих, хто їх має. Майстриня назвала такий психологічний релакс — «кототерапія».

Також в творічій студії взялися за «відбудову» країни. Наразі, майбутні архітектори, проєктувальники та будівельники, поки використовують коробки, картон та власну фантазію.

«Незабаром нам знадобиться багато будувати. Ми вже готуємось. Наш будівельний матеріал коробки, папір, клей, ножиці, світлі голови та золоті ручки). А з фантазією у нас все гаразд», — розповіла керівник творчої майстерні Наталія Степанюк.

Розваги від вінницьких аніматорів

У гуртожитку одного з вінницьких навчальних закладів надають тимчасовий прихисток переселенцям із Києва, Харкова, Чернігова. Наразі тут перебуває 254 людини, з них 54 дитини, каже комендантка Надія Паранюк. Проживання — безкоштовне.

Олена Медведєва з родиною та двома кішками до Вінниці приїхала три тижні тому.

«Як почали біля нас бомбити, ми сіли в потяг і стоячи їхали 18 годин. Їхали в нікуди. Приїхали у Вінницю, зараз живемо тут. Дуже гарно нас тут прийняли, ми забезпечені всім необхідним», — каже Олена Медведєва.

Понад тиждень живе у Вінниці і родина Тітаренків. 28-річний Дмитро з Харкова розповідає, що перші дні сиділи у погребі. Хвилювались за трирічного сина Єгора, тож вирішили виїхати з рідного міста.

«Виїхали з Харкова, просто їхали куди-небудь, — говорить Дмитро Тітаренко. — Тут, у Вінниці, є знайомі, підказали нам, куди звернутися, аби поселитися. Поки що залишаємося тут, не будемо нікуди їхати, адже з маленькою дитиною важко в дорозі. Тут гарно приймають, все є, дякуємо всім».

Аби відволікти дітей, до них у гості завітали аніматори. Усе для того, аби відволікти дітей-переселенців від війни та зайняти їх. У програмі — інтерактивні ігри, майстер-класи, аквагрим. Роблять це безкоштовно, розповіла власниця агенції «Резиденція свята» Марія Богачук.

«Ми завжди раді привітати, провести свято, адже діти хочуть тепла, радощів, відчути магію дитинства», — каже аніматорка.

Про святкування Дня народження молодшої доньки з аніматорами, але в рідному місті мріяла Наталя Савісько. Розповідає, що її Олександрі виповнюється три роки. З нею та ще зі старшою Марією з Харкова виїхали два тижні тому.

«Планували день народження донечки відсвяткувати вдома, — каже Наталя Савісько. — Хотіли замовити аніматорів, у парк Горького, в наш улюблений, сходити, погуляти, а вийшло зовсім не так. Добре, що є такі свята тут, адже школи немає, садочка теж. Діти не знають, чим зайнятися, а тут розваги. Це добре».

Лялькові вистави для малечі

Вінницький обласний академічний театр ляльок відновив свою роботу, щоб показувати вистави та, хоч частково, зняти у маленьких глядачів психологічну напругу, викликану війною. Вистави для дітей вимушених переселенців проходять навіть під час тривоги в укритті.

«Малечі зараз потрібна дуже велика увага,— говорить перший заступник Начальника ОВА Наталя Заболотна. — В такий час заклад не може скупчувати велику кількість дітей в одному місці, вирішили виїжджати на місця, де вони проживають. Бажаючі через волонтерів зв'язуються з театром та домовляються про місце, день та час вистави».

У Всесвітній день лялькаря, ГО «Новий Акрополь», яка впродовж 5 років здійснює культурно-просвітницьку та волонтерську діяльність на Вінниччині, допомогла влаштувати для переселенців виїзний показ вистави «Гусеня».

Виставу переглянуло чимало діток з різних міст України: Ірпеня, Бучі, Харкова, Сум. Навіть під час тривоги, спустившись у підвал, актори продовжували показ.

«Для багатьох ляльковий театр — це перше знайомство з світом театрального мистецтва,— каже Наталя Заболотна.— Творчість, усмішка, музика та гарний настрій допомагають подолати страх, негативні емоції маленьких глядачів та батьків, які були найближче до бойових дій і зараз приїхали до Вінниці. Маю надію, що найближчим часом війна закінчиться і діти зможуть переглядати вистави без звуків сирени та зі спокоєм на душі».

Читайте також:

Вагітна під час війни. Що потрібно знати майбутнім мамам про безпеку та допомогу

Десять днів ховалися у підвалі. Вінничани прихистили родину з Харкова

Готувала для школярів, тепер — для військових. Розповідаємо про героїв тилу