Перший номер з ТОПу кримінальників сам прийшов у поліцію. Через 15 років після вбивства

Березовський на суді і в розшуку: за карантинною маскою не можна було побачити схожіть з обличчям на старому знімку

Серед десяти підозрюваних у особливо тяжких злочинах, для затримання яких не вистачає одного телефонного дзвінка, називали його прізвище. Більше того — писали його під номером один в цьому ТОПі кримінальників. Оперативники поліцейського главку нам давали такі дані: скоїв вбивство з вогнепальною зброєю та переховується від відповідальності.

Мова про вінничанина Михайла Березовського, що 15 років був у міжнародному розшуку, а тепер каже, що спокійно жив собі, а не ховався за кордоном.

Він підозрюваний у кримінальній справі, відкритій ще у 2005-му. На початку липня того року, як розповідали 20minut.ua в карному розшуку кілька років тому, на перехресті вулиць Келецька і 600-річчя на червоне світло світлофора зупинилася машина «Шкода Супер Б», її обігнав автомобіль «Мерседес», з якого вийшов хлопчина із сайгою у руках (напівавтоматичною гвинтівкою) та розстріляв пасажира «Шкоди».

Це вбивство, як сказали в поліції, було скоєне через особистий конфлікт стрілка і пасажира «Шкоди». Стрілком був, за даними слідства, розшукуваний Березовський 78-го року народження.

Ще раз нагадаємо — це було 7 липня 15 років тому. І ось через стільки років і ще один місяць, 7 серпня 2020-го, розшукуваний сам прийшов до слідчого, який веде його справу. На нього не вдягнули одразу кайданки. Оголосили підозру на п’ятий день після явки та тоді ж обрали запобіжний захід. Не суворий — домашній арешт.

Саме така інформація звучала на судовому слуханні у Вінницькому апеляційному суді минулого тижня. Там 20 серпня розглядали апеляційну скаргу прокурора на обраний запобіжний захід. Він хотів змінити домашній арешт на утримання в СІЗО.

А перед засіданням, ще не знаючи деталей справи, автор цієї статті запитала в прокурора, як знайшли розшукуваного. Він сказав: «сам прийшов». З’явився, щойно збіг строк притягнення його до кримінальної відповідальності? (Через 15 років можуть не покарати за вбивство, якщо воно кваліфіковане першою частиною статті 115, як в цьому випадку). Прокурор не відповів на це. Порадив запитати у самого підозрюваного чи в його адвоката. Авжеж, запитала. Але вже після засідання.

На розгляді апеляційної скарги було теж чимало цікавого. Прозвучало, що слідство мало інформацію про виїзд Березовського за кордон через Молдову, але про повернення його — не було даних. У 2018-му році названий вінничанин наче був затриманий в Греції. Та це не підтвердилося: на запит з Вінниці відти згодом поінформували, що то був не наш розшукуваний.

За озвученими прокурором даними, розшук ніби ішов, але не мав результатів. Тим не менше в рішенні про арешт, винесеному слідчим суддею Вінницького міського суду після затримання Березовського, сказано: «встановлено — не переховувався».

— Має постійне місце проживання, не переховувався від органів досудового слідства, добровільно з’явився 7 серпня, але слідчий відпустив його, і він з’явився на виклик до слідчого 12 серпня, — звітував перед апеляційним судом про дії свого підзахисного адвокат Олександр Слабий. — Якби він переховувався, то його б зараз тут не було…   

Адвокат сказав, що звинувачення багато років тому висунули Березовському заочно. Чи він знав про це всі роки чи тільки зараз дізнався, залишається здогадуватися, бо таких питань судді не ставили. Запитували, де був досі.

— Жив в Харкові. Працював водієм, — сказав Михайло Березовський.

Він розповів, що має квартиру на Юності, в ній прописаний. Батьки померли, але у Вінниці живе його сестра. Приїхав сюди в липні цього року, щоб поновити водійське посвідчення. Чому вирішив залишитися? Не пояснював. Сказав, що у серпні, а це через місяць після приїзду, пішов до поліції з вимогою закрити провадження за закінченням строків притягнення до відповідальності, перед тим уклавши угоду з адвокатом.

Про злочин та свій стосунок до справи Березовський не сказав ні слова. Його схожість з обличчям на старому знімку із розшуку не можна було упізнати за карантинною маскою, яку він не знімав.   

— Першочергові слідчі дії були проведені, — говорив на суді прокурор. — Але слідчі дії з підозрюваним маємо провести, в тому числі одночасні допити. З водієм, наприклад, який був в машини і залишився живий. Ми не виключаємо, що це може призвести до перекваліфікації злочину у більш тяжкий…

— Слідчі дії відпадають самі по собі, бо мій підзахисний не бажає давати свідчення. Він скористався конституційним правом (не свідчити проти себе, - авт.), — сказав адвокат. — А водій був допитаний три рази, що він нового може сказати через 15 років?

Більше про факт злочину в суді не говорили. Тільки, що вбивця зробив чотири постріли в пасажира «Шкоди», від яких той помер у лікарні. Хто це був? Прізвище не прозвучало в засіданні 20 серпня. А в ухвалі Вінницького міського суду, яка оскаржувалася, можна прочитати обставини злочину, але не прізвища. Реєстрі судових рішень такі дані закривають пронумерованими особами.  

У цій публікації «На Вишенке расстреляли спортсмена в машине. Есть версия, что "заказ" был на водителя иномарки» 20minut.ua розповідав 15 років тому про цей злочин. Процитуємо звідти, що дізналися тоді наші журналісти:

«Сидевший на переднем пассажирском месте 26-летний Сергей Пустовит был тяжело ранен. Буквально через несколько минут его товарищ, находившийся за рулем, доставил парня в «пироговку». Но спасти известного в городе борца, истекающего кровью, не удалось, несмотря на все усилия медиков и просьбы его товарища «не умирать»: Сергей скончался, не приходя в сознание... 

Один из свидетелей расстрела на перекрестке вспоминает происшедшее так: 

— Я сначала даже не понял, что это были выстрелы. Подъехал трамвай, и я лишь услышал какие-то громкие странные звуки. А когда трамвай отъехал, другая машина на бешеной скорости рванула с места происшествия... 

Мужчину удивило, что машина с преступниками притормозила перед девушками, которые как раз переходили дорогу. Такая своеобразная гуманность... 

Другой свидетель рассказал, что четко слышал четыре выстрела. При минимальном расстоянии между машинами, которое имело место, жертве выжить было практически невозможно». 

А ось, що є в першому судовому рішенні по справі 15-річної давнини. О 21.40 7 липня 2005 року до Ленінського райвідділу міліції по «102» повідомили з лікарні ім. Пирогова про невідомого чоловіка з вогнепальним пораненням. Опергрупа виїхала на місце і встановила особу пораненого 1979-го року народження (на момент злочину — 26-річний юнак).

Про дії підозрюваного читаємо більше:

«…маючи умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, використовуючи автомобіль марки «Мерседес Бенц», коричневого кольору, виїхав на перехрестя вулиць 600-річчя Перемоги та Келецька в м. Вінниця, перегородивши своїм автомобілем рух автомобілю «Шкода супер Б», сірого кольору, який у цей час стояв на заборонений сигнал світлофора вказаного перехрестя, за кермом якого знаходився ОСОБА_3 (водій, що вижив та став свідком злочину, - авт.), а поряд на передньому пасажирському сидінні перебував ОСОБА_2 (потерпілий, який згодом помер в лікарні - авт.). Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 (підозрюваний - авт.) використавши невстановлену слідством вогнепальну зброю, знаходячись за кермом вказаного вище автомобіля, через вікно здійснив чотири постріли по автомобілю «Шкода супер Б», заподіявши його пасажиру вогнепальні поранення, від яких останній помер».

В рішення також є інформація, що кілер стріляв у груди: «смерть настала від вогнепального поранення грудей з ушкодженням легень, серця, яке ускладнилось гострою масивною крововтратою».

А ось що зробив далі убивця:

«одразу ж після вчинення вказаного злочину зник та виїхав за межі території України, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Крім того, одразу ж після вчинення злочину, намагаючись сховати автомобіль «Мерседес Бенц» коричневого кольору, який використовував для вчинення кримінального правопорушення, загнав вказаний автомобіль на стоянку заводу «маяк», що розташована по вул. В. Порика в м. Вінниця, де і залишив його, попередньо знявши із автомобіля номерні знаки. Також, вжив заходів, щодо переховування знаряддя вчинення злочину, а саме вогнепальної зброї, із якої здійснював постріли».

Так в ухвалі слідчого судді процитували інформацію слідства, здобуту багато років тому. Тепер же про підозрюваного в цьому злочині ось як викладають інформацію: «незважаючи на те, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, не має негативних характеристик, має соціальні зв’язки та не представляє собою будь-якої соціальної небезпеки».

Із слів прокурора в апеляційному суді знаємо: Березовський не одружений, офіційно — не працюючий.

Ще одна цитата з ухвали слідчого судді:

«В судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний жодним чином не переховувався від органів досудового розслідування, а навпаки з’являється до слідчого та всіляко сприяє слідству у встановленні істини по справі».

Тут викликають велике запитання слова про сприяння слідству та вставлення істини, якщо захисник каже про відмову свідчити.

Врешті підозрюваному в міському суді обрали нічний домашні арешт з обов’язковим перебуванням за місцем реєстрації від 22.00 по сьому ранку. Повний текст рішення знайдете за цим посиланням.

— Подія кримінального правопорушення мала місце 15 років тому, мій підзахисний вже не може впливати на розслідування, бо його (розслідування - авт.) вже немає, — сказав в апеляційному суді Олександр Слабий, коли просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора.

Він приніс до суду документи про лікування Михайла Березовського. Медичні довідки часто допомагають не потрапити в СІЗО. І суд вирішив не міняти рішення про нічний домашній арешт на взяття під варту. 

Перед тим суддям адвокат розповідав:

— Мій клієнт хоче поставити крапку в кримінальному провадженні. Закінчилися строки притягнення до кримінальної відповідальності. Але через зволікання прокурора з незрозумілих підстав не можемо закрити провадження…

— Ви не хочете реабілітації? Щоб вас виправдали? — запитувала головуюча суддя Михайла Березовського. 

— Ні, вже змирився, — сказав він. — Я буду тут, поки не вирішиться питання. Нікуди їхати не збираюся…

Ще суддям Березовський розказував, що «колись давно» змінив ім’я. Був Леонідом, а став Михайлом. Навіщо міняв дані? Хотів отримати візу для виїзду за кордон, але її все одно не дали.

То чи був розшукуваний інтерполом за межами України? Чи всі 15 років прожив спокійно, як каже, в Харкові? Не віриться, що можна просто, не приїжджаючи до Вінниці, залишатися незнайденим правоохоронцями. А якщо виїхав до оголошення в міжнародний розшук, то чому не був затриманий на кордоні під час повернення?

Питань, погодьтеся, маса. Але тільки одне, про строки притягнення до відповідальності, які співпали з поверненням додому, хотілося поставити чоловіку, що був номером один в ТОПі розшукуваних вінничан. Та поговорити з Березовським не дав його адвокат. Виходячи з зали суду Олександр Слабий на ходу сказав, що ніяких коментарів не буде, і обоє пішли на вихід.

Читайте також:

«Що за безпрєдєл?!» Самвела Московського арештували за чужий конфлікт в ресторані

Зґвалтував перехожу жінку, а до того — вистрілив у чоловіка, побив його і пошкодив ВМW 

Чи складно без хабаря продовжити дозвіл на зброю? Перевірив агент «20 хвилин»

Що таке «чорний ящик» та чому інтернет інколи — це зло? 8 порад з безпеки у кіберпросторі

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.