«Подивіться аналіз крові, що у нас?» ТОП-6 показників, які скажуть про ваше здоров'я

• Майже кожен лікар при встановленні діагнозу хворому користується, окрім безпосередньо огляду, ще й рядом досліджень, направляючи пацієнта на кардіограму, УЗД, біохімію тощо.
• Загальний аналіз крові — найпоширеніший метод, завдяки якому можна побачити, чи є в організмі зміни, але чи на краще вони, чи ні, може сказати лише лікар.

— У мене часто хворіє дитина, — розповідає вінничанка Ольга Заболотна. — Декілька разів на рік ми лікуємось від ангіни, ГРВІ, отиту і різних розладів шлунка. І майже кожного разу лікар направляє нас на аналізи сечі та крові. Здати їх — не проблема, це безкоштовно, але черга завжди. І коли вона до нас доходить, ми вже майже здорові, а аналізи десь діваються. Запитую лікаря: «Що в нас там?». У відповідь чую: «Все нормально». 

За словами Ольги, бути постійним клієнтом в лабораторії виснажує, але таким чином зберігається, так би мовити, контроль, раптом щось, а аналізи за певний період існують в картці дитини. Та й лікар наголошує на їх необхідності, адже звичайний аналіз крові (який беруть з пальця) дозволяє діагностувати запальні та інфекційні захворювання, а також оцінити ефективність проведеного лікування.

ЗАК — аналіз неспецифічний

Та на думку лікаря педіатра Андрія Шиманського, інформативність аналізу крові дуже обмежена і без повноцінного огляду майже не дає жодної інформації. Але цей аналіз доволі популярний серед пацієнтів.

— Тому що кожне третє повідомлення починається фразою «подивіться аналіз крові, що у нас?», — говорить лікар. — Дійсно, існує думка, що в аналізі крові криються всі таємниці організму. А серед всіх тих цифр завдяки секретному алгоритму закодований діагноз. За аналізом крові можна зрозуміти, чи то бактерія чи ні, чого дитина температурить, чого не їсть, чого не говорить, і чи придатна до вакцинації. 

Та за словами спеціаліста, в більшості випадків для діагностики досить огляду лікаря, більш того, 90% всіх пацієнтів чудово одужують без ЗАК. 

— Просто варто зрозуміти, що зміни в загальному аналізі крові є абсолютно не специфічними, — говорить лікар. — Наприклад, за аналізом ми можемо побачити анемію (зниження гемоглобіну), але є десяток причин зниження гемоглобіну і лише огляд пацієнта допоможе встановити діагноз. Що стосується запалення та дилеми вірус/бактерія? Так, збільшення лейкоцитів та ШОЕ є маркерами запалення, але, на жаль, аналіз крові не вказує про наявність бактерії. Високий лейкоцитоз (наприклад, 15 при нормі 10.0) може бути як при пневмонії, так і при звичайному вірусі. А, наприклад, при ротавірусній інфекції лейкоцитоз може бути ще вище і це не значить, що потрібен антибіотик. 

Натомість, за словами лікаря, така хвороба, як гострий середній отит, тим більше в перші дні, може взагалі не дати значних змін в аналізі крові, але є прямим показом до антибактеріальної терапії. 

Спочатку огляд

Аналіз крові, це лише допоміжний інструмент в діагностиці. Тому в першу чергу пацієнту потрібно прийти на огляд, проконсультуватись з лікарем, а далі вже, якщо є необхідність, робити аналіз крові.

— Також не доречно здавати аналіз крові в перший день хвороби — інформативність такого аналізу майже нульова, — говорить лікар. — І не варто лікуватись за допомогою дистанційної консультації за загальним аналізом крові (без огляду). З таким успіхом можна проводити діагностику, запитуючи про діагноз у перехожого.

Втім, лікар наголошує, що інколи для уточнення діагнозу дійсно необхідні аналізи крові, проте є більш специфічні тести, наприклад, С-реактивний білок.
 

Читайте також:

Заборонили продаж електронних сигарет неповнолітнім. Чим небезпечна ця альтернатива цигаркам?

Коронавірус вже має 12000 мутацій. Чи варто боятися?

Критична ситуація: не вистачає донорів в обласному центрі крові

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.