Як в три кроки впоратись із харчовим отруєнням, розповідає лікар

• Влітку лікарняні ліжка не стоять порожніми.
• На заміну пацієнтам з вірусними інфекціями, приходять пацієнти з інфекціями кишковими.
• Щоб не потрапити до їх числа, потрібно правильно надати першу допомогу.

За словами лікаря Андрія Шиманського, в першу чергу варто зазначити що є велика різниця між — «харчовим отруєнням» і «кишковою інфекцією», хоча люди це завжди плутають.

— Так от, харчове отруєння — це погіршення стану здоров’я у зв’язку з надходженням в організм мікроорганізмів (бактерій, вірусів, найпростіших) чи їх токсинів з забрудненою їжею, — розповідає лікар. — А кишкова інфекція — це активний процес, в результаті інфікування та розмноження віруса або бактерії в організмі людини.

Тобто кишкова інфекція набагато серйозніше захворювання, і потребує окремого лікування. Для харчового ж отруєння достатньо теплої пори року — якраз дуже гарно ростуть бактерії.

— Тому лікарі постійно наголошують про обережність з продуктами харчування влітку, особливо це стосується дітей, — каже лікар. — Адже у них нижча кислотність шлунку та ще не до кінця сформований імунітет. Тому діти надзвичайно вразливі до різних збудників.

Як зрозуміти що це отруєння

— Симптоми отруєння розвиваються в середньому через 2–4 години після вживання неякісної їжі, — розповідає Андрій Шиманський. — Іноді це може бути пізніше — через 24–48 годин, але вони загальні.

Загальні симптоми:

• Біль, спазми або дискомфорт в животі
• Нудота і блювання
• Діарея
• Підвищення температури

— І залежно від кількості токсинів, збудника і особливості організму може бути різна тяжкість захворювання, — говорить лікар. — Від легкого нездужання до важкого, або навіть до загрозливого для життя стану.

Як допомогти при харчовому отруєнні

Крок перший

— Найголовніше що потрібно зробити при харчовому отруєнні — це регідратація, тобто відпаювання хворого, і чим швидше це розпочати робити, тим краще, — говорить лікар. — Для цього потрібно використовувати адаптовані розчини для регідратації.

• Відпаюємо потроху, щоб не спровокувати блювоту.
• По 5–15 мл (1 ковток) кожні 5–10 хвилин.
• В середньому за добу потрібно випити рідини з розрахунку 50–100 мл на кілограм (залежно від тяжкості стану).
• Рідина повинна бути температури тіла (37–38 градусів), так вона швидше всмоктується.

— Часто, зустрічаються рекомендації відпаювати дітей, які отруїлися колою чи соком. Але ці напої містять дуже багато цукру, а це може тільки посилити діарею і втрату рідини, — розповідає Андрій Шиманський. — Проста вода також не допоможе, вона не покриває втрати солей, і може погіршити стан хворого при важкій діареї.

Крок другий

За словами лікаря, якщо з часу вживання зіпсованого (або брудного) продукту пройшло менше 30–60 хвилин, можна спробувати очистити шлунок за допомогою блювання.

— Для того, щоб спровокувати блювоту потрібно дати випити 1–2 склянки рідини і натиснути на корінь язика. Але варто пам’ятати — не варто самостійно промивати шлунок маленьким дітям, цим можна тільки нашкодити, тож краще звернутися до фахівця, — каже лікар.

Крок третій

— Це сорбенти. Універсальний сорбент — активоване вугілля, але в ньому є багато недоліків, — розповідає Андрій Шиманський. — По-перше, при отруєнні потрібно дати вугілля з розрахунку 4 таблетки (1 грам) на кілограм (тобто малюку вагою 10 кілограм потрібно дати 40 таблеток вугілля). По-друге, вугілля забарвлює стілець в чорний колір, що може утруднити діагностику. Краще використовувати сучасні сорбенти (наприклад діосмектит).

І окремо лікар наголошує — в жодному разі не потрібно самостійно, без медичного призначення, давати хворій дитині — антибіотик. Це може викликати дуже небезпечне ускладнення — гемолітико уремічний синдром.

Щоб знизити ризик отруєння 

• Ретельно мити руки теплою мильною водою перед приготуванням і вживанням їжі.
• Ретельно мити посуд гарячою водою з миючим засобом.
• Готуйте та зберігайте готові і сирі продукти окремо, особливо це стосується сирого м’яса та риби.
• Добре мити свіжі овочі і фрукти.
• Варто харчуватися в перевірених місцях громадського харчування.
• Всі продукти піддавайте достатній термічній обробці.
• Заморожені продукти варто розморожувати в холодильнику або в мікрохвильовці використовуючи спеціальний режим.
• Завжди перевіряйте якість продукту, дату виготовлення. Якщо вам щось не подобається в запаху або зовнішньому вигляді — краще викинути, здоров’я дорожче
• Не вживайте в’ялену рибу, ковбаси, домашні паштети — пам’ятайте про ризик ботулізму.
• Використовуйте лише чисту воду.

Читайте також:

Ноги як колодки, очі як щілини — що робити з набряками влітку, розповідає лікар

Що робити з кліщем і з собою, якщо раптом ви стали харчовим ланцюжком?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.