Як підтримати родину, чиї близькі на фронті? У МОЗ дали поради психологині

Наталія КОРПАН

Родини військових, перебувають в щоденному стресі. Він почався з моменту, коли їхня близька людина пішла на війну, і триває досі.
Як підтримати такі родини? Поради дала психологиня Центру психічного здоров'я та реабілітації МОЗ Леся Бондаренко.

«Чекати рідних з війни — це страшно і дуже виснажливо: постійна тривога, думки про небезпеку, надія на зустріч та сподівання на повернення додому — це маленький перелік того, що відчувають і переживають родини наших захисників та захисниць», — йдеться у поясненні МОЗ.

Є певні поради, яких варто дотримуватися, спілкуючись з родинами, чиї близькі захищають нашу Україну. Далі — цитуємо психологиню Міністерства охорони здоров'я Лесю Бондаренко.

Будьте поряд

Відео дня
/li>

Надавайте передусім емоційну підтримку: вислухайте та дайте простір для будь-яких почуттів. Головне ваше завдання в підтримці — не прибрати страждання, а зробити так, щоби людина не проживала свій біль, сум, розпач наодинці.

Запропонуйте допомогу

Фінанси, здоров'я, догляд за дітьми — проблеми, з якими стикалася родина до війни, нікуди не зникли, а навпаки підсилилися, бо один з членів родини зараз не може долучатися до їх розв'язання.

Проводьте час разом

Варто показувати людині, що її ще десь чекають, що про неї не забули й що її приймають, навіть якщо вона не завжди щаслива. Будьте позитивними, спілкуйтесь більше про хороше.

Не знецінюйте переживань рідних

Кожна реакція нормальна. Немає правильної чи неправильної реакції. Кожен реагує по-своєму і має право на ці переживання.

Спонукайте членів родин військових звертатися за психологічною підтримкою

Поговоріть з іншими членами родини, знайдіть служби підтримки, які надають таку допомогу та передайте контакти.

Пильнуйте безпеку в соцмережах

Не поширюйте неперевірену інформацію, яка стосується військовослужбовця. Це, наприклад, може бути повідомлення про смерть, полон або поранення, але ви не можете знати напевне чи це правда. Поширення такої інформації може травмувати близьких.

Не давайте марних надій

Не кажіть, що все буде добре, «він (вона) скоро повернеться», «скоро буде перемога» тощо. Навіть коли ми хочемо втішити людину, не варто говорити неправду, бо ніхто не знає, як буде і коли.