Що треба знати рідним військових, які перебувають у полоні: важливі поради

• Для родичів захисників, які перебувають у полоні, чи вже звільнені або ж зникли безвісти розробили важливі поради. Вони допоможуть уникнути можливих ризиків для тих, хто тимчасово перебуває у полоні ворога.

Про це повідомляє Military Media Center.

Чого не слід робити

Зокрема, родичам захисників та захисниць, які тимчасово перебувають у полоні, а також ЗМІ варто уникати:

• передачі до ЗМІ персональних даних та персональної інформації Захисників (наприклад: полонений повідомив, що він парамедик чи водій, а його звільнений побратим в інтерв’ю подає іншу інформацію);
• свідомої чи несвідомої участі у психологічних операціях ворога (приклад - дзвінки з в’язниць родичам полонених: «Ваш у нас, почему не забираете? Делайте что-то, протестуйте»);
• надмірної медійності полонених, які до потрапляння в полон не були публічно відомі. Це може ускладнити процес повернення.

Як бажано діяти:

• звертатися до міжнародних організацій (ПАРЄ, ОБСЄ, Генасамблея ООН, Комісія ООН з прав людини, урядів держав) з вимогами тиснути на росію щодо виконання Женевської Конвенції;
• звертатися до МКЧХ, Робочої групи ООН з питань насильницьких та недобровільних зникнень;
• підтримувати регулярний контакт з Координаційним штабом;
• повідомляти нову інформацію про полонених в Національне інформаційне бюро (HIБ) та в матеріали кримінального провадження;
• у випадку, коли хтось намагається особисто чи через онлайн-інструменти (форми, чат-боти тощо), розташовані на неофіційних ресурсах, дізнаватися будь-які дані про військовослужбовців або ж вимагати гроші чи інші цінності як платню за нібито повернення, обмін, включення до списків на обмін тощо — негайно повідомляти Координаційний штаб та правоохоронні органи.

Звільненим із полону Захисникам та Захисницям та їхнім родичам, ЗМІ варто уникати:

• повідомлень на кшталт «він швидко відновиться і повернеться на фронт». Це може негативно вплинути на подальші процеси переговорів;
• не розкривати у ЗМІ персональні дані та інформацію про побратимів, які ще перебувають у полоні;
• уникати надмірної конкретики під час публічних висловлювань про порушення прав (тортури, умови утримання), використовувати загальні наративи про подібні випадки. Ворог може оцінювати ефективність впливу тортур, базуючись на спогадах звільнених із полону;
• не поширювати фото- чи відеоматеріали, на яких зображені Захисники, які ще не звільнені. З них ворог може отримати додаткову інформацію про те, чим займався полонений чи полонена.

Як бажано діяти:

• у розмовах зі ЗМІ наголошувати на необхідності дотримання Росією норм Женевських конвенцій;
• підтримувати родичів тих, хто залишився в полоні, над їхнім звільненням Україна працює постійно;
• допомагати родичам полонених напряму подавати дані в НІБ;
• усвідомлювати, що кожне сказане слово може вплинути на умови перебування тих, хто залишився в полоні (у тому числі і в “правовому” полі рф: може бути змінена класифікація дій оборонців).

Україна і країна-терорист росія у четвер, 16 лютого, нагадаємо, провели обмін полоненими. Додому повернулась 101 людина — 100 військових та один цивільний.

1 грудня, нагадаємо, вдалося визволити ще 50 українців з російського полону. Наймолодшому зі звільнених захисників виповнилося 19 років, найстаршому — 59. Серед звільнених — бійці вінницької 59-тої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.

17 жовтня до Запоріжжя, нагадаємо, прибули 108 жінок, звільнених з російського полону.

У рамках обміну полоненими, на підконтрольну Україні територію повернулася і військова медикиня Наталя Фіялова з міста Бар на Вінниччині.

З жінкою та її донькою поспілкувалися наші журналісти:

• «Не вірила, що залишуся жива…» Що розповіла звільнена з полону медик морської піхоти
• «Я пів року щодня писала смс без відповідей». Донька Наталії Фіялової про очікування матері з полону

Читайте також:

На війні під Соледаром загинув військовий Олександр Триба зі Жмеринки

Президента просять посмертно присвоїти звання Героя України Артему Полтаракову

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.