Упродовж останніх років в Україні постійно реєструвалися поодинокі випадки дифтерії, але не більше десяти на рік. Вінниця щасливо в цей реєстр не потрапляла.
Але лише за жовтень на Закарпатті зафіксовано три випадки захворювання на дифтерію, а крім того, 12 аналізів студентів, які контактували з хворими, показали позитивний результат. Загалом 15 людей госпіталізовані в ужгородські інфекційні лікарні. Ще один хворий — 9-річний школяр у Києві. Знову епідемія?
У період з 1991 до 1998 року на дифтерію захворіли близько 20 тисяч українців, 696 із них померли. У Вінницькій області тоді захворіло 478 людей. До епідемії рівень вакцинації впав із 95 до 80 % і цього було достатньо, щоб трапилося стільки смертей. Зараз є достатня кількість вакцин, можна імунізувати проти дифтерії та правця всі вікові групи, які цього потребують.
— Але у 2018 році лише 55 % дорослих, які мали бути вакциновані, зробили це, — розповідає Федір Лапій, доцент кафедри інфекційних хвороб та дитячої імунології національної медичної академії. — У Вінницькій області рівень охоплення щепленнями складав 58,9 %. А вакцинації дітей до одного року — 69,9 %. При тому, що Всесвітня організація охорони здоров’я вимагає тримати цей показник на рівні 95 % — саме тоді буде працювати колективний імунітет.
Втім, за словами Людмили Саєнко, головного спеціаліста міського департаменту охорони здоров’я, у Вінниці за останні 9 місяців ситуація змінюється на краще.
— На сьогодні маємо позитивну статистику щеплень, зокрема, охоплення дітей до одного року складає 80,4 % щеплених (мається на увазі щеплення в два, чотири, шість місяців). Діти, старші одного року, щеплені на 72,1 % (це вакцинація в 18 місяців, 6 років). Діти в 16 років щеплені на 81 %, а ревакцинація дорослих вінничан становить 79 %, — говорить Людмила Саєнко, — І це доволі гарна тенденція, завдяки якій ми сподіваємось, за місяць-два, поки ще люди не дуже хворіють, створити колективний імунітет.
Тим не менш, не варто ігнорувати те, що дифтерія після декількох років «сплячки», та завдяки антивакцинній кампанії починає ширитись. Тому, за словами Людмили Саєнко, у місті є вдосталь не лише вакцини, якою можна безкоштовно вакцинуватись як дітям, так і дорослим, але й вдосталь протидифтерійної сироватки.
— Будь-який випадок дифтерії буде направлятись в інфекційну лікарню, дитячу, якщо це дитина, або в доросле відділення на базі першої лікарні, — говорить медик. — Там одразу введуть антитоксичну протидифтерійну сироватку, проведуть дезінтоксикаційну терапію.
— Дифтерія — гостре бактеріальне інфекційне захворювання, яке викликається коринебактерією дифтерії, — розповідає Андрій Шиманський, лікар-педіатр. — Переносником інфекції є лише людина. Це може бути, як хвора (збудник виділяється протягом 2 днів до початку симптомів та до тижня після лікування), або ж джерелом інфекції може бути бактеріоносій, в якого відсутні будь-які симптоми хвороби.
За словами лікаря, дифтерія досить чутлива до різних антибіотиків, проте це не робить її безпечною. При руйнації бактерії виділяються потужні токсини, які вражають в першу чергу серце, також при дифтерії утворюються щільні плівки, які перекривають дихальні шляхи. Саме ці фактори роблять цю хворобу надзвичайно небезпечною.
— Для вакцинації використовують дифтерійний анатоксин — це знешкоджений токсин коринебактерії дифтерії, який, після певної обробки, не має токсичного ефекту, проте стимулює вироблення специфічного імунітету, — розповідає Шиманський. — Даний анатоксин (захист від дифтерії) рідко зустрічається самостійно, тому входить в наступні вакцини: АКДП (Індія) — (дифтерія, кашлюк, правець) АаКДП (комбіновані вакцини типу Інфанрикс, Інфанрикс+ІПВ, Інфанрикс+ІПВ+ХІБ, Інфанрикс Гекса, Тетраксим, Пентаксим, Гексаксим, Бустрикс — це різні назви різних виробників вакцини від дифтерії) та АДП (дифтерія, правець).
Лікар нагадує, що за календарем щеплень вакцинація проводиться у 2, 4, 6, 18 місяців, а далі в 6 та 16 років. З 16 років всі дорослі повинні повторювати вакцинацію (АДП-М або Бустрикс) кожні 10 років.
— Якщо, за будь-яких причин дитина не вакцинувалась за календарем щеплень, але зараз в цьому виникла потреба, варто пам’ятати, що діти до 7 років в будь-якому випадку мають отримати 4 дози вакцини АКДС чи аналогів, а діти від 7 років мають отримати 3 дози АДП, — говорить лікар. — Дорослим, які вакцинувались раніше і від останньої вакцинації пройшло більше 10 років — варто повторити 1 дозу АДП-М (Бустрикс). Якщо ви раніше не вакцинувалися, або відсутня будь-яка інформацію про вакцинації — вам показано 3 дози АДП-М з інтервалом в 1 місяць між першою та другою дозою, та інтервалом 6 місяців між другою та третьою.
1. Якщо є гостре захворювання, яке супроводжується вищою за 38,5 температурою
2. Якщо була серйозна алергічна реакція на попередню дозу вакцини чи є алергія на один із компонентів вакцин
3. Якщо проводиться хіміотерапія, вживаються великі дози стероїдних гормонів, при СНІДі.
Важливо знати: вагітні чи жінки, які годують груддю, можуть вакцинуватися.
Перші симптоми дифтерії нагадують ангіну: підвищення температури, біль у горлі, ускладнення дихання та ковтання, осиплість голосу. Проте одна із головних ознак — це наліт на уражених інфекцією органах. Зазвичай — це мигдалини.
Перші 2–3 дні захворювання цей наліт буде білого кольору, але з часом стає сірим або жовто-сірим. Якщо хворий спробує видалити цей наліт, то утвориться рана, яка почне кровоточити, але через деякий час на цьому місці знову з’явиться сіро-білий наліт. Крім того, при захворюванні дифтерією з’являється специфічний запах з рота, збільшуються лімфатичні вузли та набрякає слизова оболонка носоглотки.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер