Ще кілька днів вересня нас помучить алергія на амброзію, а потім вже можна буде лікуватися

- Як правило, алергію ми отримуємо у спадщину від батьків.
- Але стрес теж гарний провокатор.
- Інакше неможливо пояснити, чому на 30% збільшився запит на алергодіагностику в порівнняні з довоєнним періодом.
- І в топі — алергія на амброзію
Є два основні бур’яни — амброзія і полин, до яких ми дуже чутливі. Цвітуть майже одночасно — з середини літа до перших заморозків. Втім, сьогодні поговоримо про амброзію, тому що за словами професорки і доктора біологічних наук Вікторії Родінкової, алерген амброзії досить агресивний. Раніше з амброзією боролися, але не зараз. Тож сьогодні її багато, вона цвіте і викликає алергію, яку потрібно лікувати. В іншому випадку, ситуація буде погіршуватися і може перейти в бронхіальну астму.
— У нас є кілька періодів пилкування амброзії, — розповідає Вікторія Родінкова. — Природній період 25–29 серпня, а те, що амброзія кидає пилок в середині серпня, і також цвіте в першій декаді вересня (один раз пік цвітіння був навіть 18 вересня), пов’язано з глобальним потеплінням.
Чому амброзія така алергенна?
— Почнемо з природи виникнення алергії на цвітіння — полінозу. Цю хворобу викликають білки, що містяться у пилку рослин, — говорить професорка. — Їх наша імунна система розпізнає як ворожі і продукує антитіла, які, зрештою, й запускають механізм алергічної відповіді.
А потрапляють білки амброзії до організму чутливих людей через слизові оболонки. Здебільшого носа — разом із повітрям, що вдихається. І якщо пилок інших рослин може швидко проходити нижче у дихальні шляхи, то пилкові зерна амброзії зачіплюються за слизову оболонку і мають час розбухнути на ній, виділяючи свій вміст на слизову. Це тому, що поверхня амброзійного пилку має шипи. Вони й полегшують проникнення алергенів до нашого організму. Ще одна причина того, що амброзія викликає алергію — у властивостях її білків.
Яка діагностика
Щоб правильно визначити, що саме викликає у вас алергію, найбільш зручно користуватися молекулярними тестами. Один із них — багатокомпонентний тест АЛЕКС 2, який одночасно дозволяє визначити чутливість до 295 алергенів — харчових, інгаляційних та інших.
Діагностика в цьому питанні вкрай необхідна, тому що так можна все життя лікувати не знаємо що, і говорити, що нічого не допомагає. Чому це важливо?
— Цей тест дозволяє зрозуміти причину алергії в людини і одразу підібрати комплексне лікування, можливо скорегувати дієту, — розповідає професорка. — Тому що дуже часто є продукти, перехресні, наприклад, з амброзією. А цей тест показує реакцію, яку ви маєте до білків, до яких білків, в яких продуктах харчування ви на ці білки реагуєте.
Як лікувати алергію
Залежно від типу встановленої чутливості лікар-алерголог підбере лікування, зокрема курс алергенної імунотерапії (АІТ). Раніше її називали алерген-специфічною терапією.
— Це введення невеликої кількості алергену (чи кількох), людина за кілька років виробляє толерантність до них, і таким чином зникають симптоми алергії, — розповідає Вікторія Родінкова. — Якщо ж ви дізналися про алергію в період цвітіння алергену — рятуватися можна антигістамінними препаратами, а терапію починати, коли закінчиться період цвітіння.
Проводиться ця терапія між сезонами, коли пилкуваня вже немає. Зокрема, до середини жовтня амброзія відцвіте, тоді можна піти до лікаря, зробити нормальну діагностику і починати терапію. Курс лікування три роки (в Америці цей курс триває до десяти років).
Є різні варіанти цієї терапії: спрей, пігулки, уколи. Тут важливо правильно підібрати препарати для проведення алергенної імунотерапії, їх якість та точність вибору мають вирішальне значення для успіху такої терапії.
Це генетична проблема
— Як правило, збій імунної системи (а алергія це саме збій) має генетичну природу, — розповідає Вікторія Родінкова. — Це не означає, що якщо в батьків алергія на спори грибів, то в дитини буде така сама алергія. Ні, в неї може бути збій іншого характеру, наприклад, дитина буде реагувати на пилок.
Також, за словами професорки, на алергічну реакцію організму може впливати стрес. У нас є цікава статистика: через війну населення України зменшилось на вісім мільйонів (є такі дані, і вони пов’язані з виїздом українців за кордон), але запит на алергодіагностику в порівнняні з довоєнним періодом збільшився на 30%. Тобто люди на стресі, вони починають нервувати. Це запускає запальні процеси в організмі. В свою чергу, це веде до неправильної реакції імунної системи на оточуюче середовище. І починається алергія.
— У Гамбурзі був європейський конгрес, і лікар-алерголог з Дніпра Володимир Дитятковський наводив приклад про свою пацієнтку, — розповідає Вікторія Родінкова. — Біля дому цієї жінки впала ракета. І вона якось це все пережила, але в жінки різко виявилася алергія на собак.
Взагалі, алергія з’являється після контакту з певним алергеном, але вона розвивається поступово. Комусь потрібен один контакт, щоб на другий вже розвинулася алергія. Комусь, для цього потрібно десять контактів або 20-ть. Тому що антитіла, які виробляється на зустріч до певного алергену, накопичуються, потім в один момент виділяється гістамін і починається алергічна реакція. Ось це накопичення антитіл називається — сенсибілізація.
Так от про цю жінку, вона скоріш за все була сенсибілізована, але дуже давно (тобто колись мала контакт із собакою), але стрес став пусковим механізмом алергічної реакції.
Читайте також:
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Завжди свіжа та перевірена інформація на нашому Телеграм-каналі 👉 https://t.me/+i-ok5yoWHO0xNTQ6