Рак як спосіб життя. В Подільському онкоцентрі відкрили школу пацієнта

Альона РЯБОКОНЬ

Презентація нового не лише для Вінниці, але і для України проєкта відбулася в Молодіжному центрі «Квадрат» 9 жовтня.
Тут зібралися лікарі, психологи, соціальні працівники, духовенство для того, щоб представити Школу пацієнта.
Вона відкрилася на базі Подільського онкоцентру.
Відповідно, і запрацювала для пацієнтів з онкологією, їх рідних та близьких людей.

Керівник онкоцентру Сергій Перегончук презентуючи школу зазначив, що раніше, щоб показати роботу закладу, потрібно було спиратися на кількісні показники, тепер все буде інакше. І саме для того відкривається школа пацієнта.

— Раніше на перше місце ми ставили такі показники: скільки в нас проліковано стаціонарних хворих, хірургічних, терапевтичних, радіологічних хворих, скільки в нас операцій в стаціонарі, яка в нас в середньому тривалість лікування хворого, — розповідає Сергій Перегончук. — Але зараз в центрі відбувається перехід також до якісної допомоги. І тому вводяться показники — одно-, три-, п’яти- та десятирічної виживаності пацієнта. Тому наше завдання сьогодні не в тому, щоб просто пацієнта прооперувати, надати йому 8-10 курсів хіміотерапії чи 30-40 радіотерапії. А в тому, щоб пацієнти жили якнайдовше. Наше завдання як лікарів — навчити прожити цей рік, три, п’ять і 10. І тоді стане можливим статистично прив’язати кількісну і якісну оцінку до кожного лікаря. І стане можливим визначити, наскільки лікар успішний в досягнення виживаності пацієнтів.

Відео дня

Взаємодія пацієнта і соціума

За словами медичного директора з якості надання медичної допомоги Подільського онкоцентру Дмитра Дмитрієва, школа пацієнта — це унікальна система обміну інформацією між пацієнтами, медичними працівниками, експертами в галузі охорони здоров’я, пацієнтськими організаціями, духовенством і соціальними працівниками.

— І звичайно, пацієнт тут може отримати інформацію про сучасні методи лікування, діагностику, систему реабілітаційних заходів, а ще психологічну підтримку і духовне наставництво, — говорить Дмитро Дмитрієв. — В школі також будуть проводитись лекції, на яких пацієнти і їх родичі почують відповіді на важливі для себе запитання, наприклад, про знеболення, про те, як часто проводити знеболення, про те, чому не варто терпіти біль…

З діагнозом можна жити якісно

Керівник закладу Сергій Перегончук зауважив, що сьогодні в онкоцентрі працює кол-центр і є лікар-консультант, який в телефонному режимі допоможе знайти відповіді на запитання пацієнта.

— Також на нашому сайті буде створений ютуб-канал, де будуть короткі відео про стани пацієнтів, про догляд за пацієнтами, про можливі ускладнення і як їх ліквідувати. А ще буде створена бібліотека засобів інформації, яка дасть можливість пацієнту отримати все, що їх цікавить, — говорить керівник закладу. — Крім того в нас, крім одного клінічного психолога, вже створений окремий підрозділ, який складається з п'яти психологів. Вони надають допомогу в усіх відділеннях нашого закладу і за необхідності можуть психологічно підтримувати пацієнтів, які вже виписалися з лікарні.

Хворі на рак — невидимі для соціуму

Керівник психологічного відділу Подільського онкоцентру і також психолог радіологічного відділення Наталія Лапшова вважають, що завдяки школі пацієнта люди з онко діагнозом зможуть отримати новий сенс життя.

— На жаль, стигма працює так, що наші пацієнти стають наче невидимі для суспільства, — говорить Наталя Лапшова. — Тому наша — задача навчити таких людей проявлятися у суспільстві, і не в якості жертви, а з позиції активної, самостійної, зрілої людини. Для цього і потрібна школа пацієнта, як інтерактивний процес взаємодії, в ході якого створюється новий сенс проживання життя людини з онко діагнозом, також це профілактика та попередження суїцидів серед людей з онкологією. Також це можливість розглядати хворобу, як соціальний об’єкт, і з другого боку — проживати якісь свої суб’єктивні переживання. Але переживати цю хворобу не наодинці, а з людьми, які розуміють і підтримують.

Дуже важлива допомога близьких

Для протоієрея Віталія Голоскевича, за його словами, ця зустріч і презентація школи пацієнта, стала емоційно нелегкою. Тому що і він, і, напевно, інші присутні згадали своїх рідних близьких, які пішли з життя, або тих, хто ще бореться.

— Я хотів би згадати Євангеліє, — сказав Віталій Голоскевич. — Христос нам розповідає про страшний суд, і це певний підсумок життя людської цивілізації, життя кожного з нас. І виявляється, бог нас буде оцінювати по тому, як ми приймали участь в житті один одного, при чому в найважчі моменти. Христос тоді скаже тим, кого він називає праведниками: «Я був голодним — нагодували, я був роздягненим — одягнули, я був хворим — ви до мене прийшли, я був ув’язненим — ви мене відвідали». Кожен з вас чув, що бог не дає випробування більше наших сил. Але я думаю, що власними силами ми не можемо понести і здолати будь-що, тому що ми не можемо жити один без одного і без допомоги одне одному. Навіть Христосу допомагали нести хрест на Голгофу, тому що він не мав сили.

Священик зазначив, що людина, яка стикається з таким діагнозом, з одного боку, бореться сама, а з іншого — дуже важлива допомога близьких. Тому дуже часто люди їдуть в лікарню за точним діагнозом не самі, а беруть з собою рідних. І буває так, що з лікарні разом заїжджають до храму.

— І це так видно і так зрозуміло, що вони не знають, як себе поводити тепер, — говорить Віталій Голоскевич. — От є людина, яка вже знає, що вона онкохвора, а поруч рідні і вони говорять з нею як з мерцем. Вони не знають, що робити. Говорити зараз про те, що говорили до діагнозу? Про якість буденні справи? Просто підтримувати? Вони розгубленні. А для людини з діагнозом це подвійна боротьба: з одного боку прийняти самому свою хворобу, свій діагноз і знайти сили жити, а з іншого боку рідні, з якими потрібно знайти якісь новий контакт. Тому що все змінилося, і рідні теж потребують якихось настанов і допомоги. Коли це дуже наявно і видно, я говорю: «Ви не знаєте, як себе поводити, тому що це ваша близька людина і вона захворіла, а ви здорові. Та наше здоров’я не дає гарантії, що ми до вечора доживемо. Тому не треба наперед сприймати будь-який діагноз, як вирок і кінець життя».

Школа для пацієнта з онко і для його близьких

Онко пацієнти та їх сім’ї можуть скористатися безкоштовною допомогою — психологічною консультацією в кожному відділенні: радіологічному, хірургічному, хіміотерапевтичному, поліклінічному.

Окрім того працюють групи підтримки для пацієнтів. Вони працюють раз на місяць (онлайн або офлайн) за попереднім записом для стаціонарного, амбулаторного лікування та по закінченню лікування. Також є щомісячні групи підтримки для родичів пацієнтів з онко.

Школа пацієнта працює кожен четвер з 14.00-15.30. Працює просвітницький проект від фахівців: лікарів, психологів, юристів, реабілітологів, дієтологів, соціальних працівників, священиків, менторів.