«У нього все одно пів мозку померло…» Родичі хворого скаржаться на лікарів паліативного відділення

— Ми все розуміємо, у відділенні знаходяться важкі пацієнти, але потрібно мати людяність, — говорять Ігор Ожигін і Любов Сироватко

• В паліативному відділенні клінічної лікарні №3 третій місяць перебуває після інсульту Микола Ожигін.
• Родичі хворого кажуть, що у даному відділенні працює лише масажист.
• І скаржаться, що ні відповідного догляду, ні лікування там немає, незважаючи на щотижневі 1400 гривень благодійних внесків. 

Пенсіонеру Миколі Ожигіну 65 років і донедавна він жив разом із незрячою мамою, інвалідом першої групи, яку доглядав. Тепер потрібно вже доглядати його самого.

— У нього кілька днів боліла рука, я казав, давай до лікаря звернемося, але він відмахувався — пройде, — розповідає Ігор Ожигін, рідний брат Миколи. — За кілька днів у нього стався інсульт і повністю відняло ліву сторону тіла. Викликали швидку завезли в лікарню на Київській, де брата вивели з критичного стану.

У лікарні швидкої допомоги Микола Ожигін пролежав дев’ять днів. Там же лікарі порадили родичам хворого перевезти його в паліативне відділення лікарні №3 на Старому Місті, щоб продовжити лікування після інсульту.

— У паліативному відділенні брат лежить два місяці, і єдиний, хто там працює, — масажист. Завдяки йому, в брата почала згинатися рука і нога, він почав сідати, і розмовляти потроху, — розповідає сестра хворого Любов Сироватко. — За тиждень перебування в палаті паліативного центру ми вносили благодійну допомогу 1400 грн. Тож хотіли з’ясувати, куди йдуть ці гроші, якщо ми купуємо медикаменти, памперси, серветки… Нам сказали на світло, на воду, на туалетні приналежності. Ну добре, але як же лікування, як же догляд? Тому що памперси там міняють по графіку — вранці і вечері. Годують пацієнтів зневажливо. Я розумію, що там багато людей, я розумію, що важко. І я не хочу сваритися, просто просила про допомогу.

За словами родичів Миколи Ожигіна, вони весь час прагнули сконтактувати з керівництвом відділення, але зав відділення відмовив, у лікуючої щось дізнатися про пацієнта неможливо, на всі запитання одна відповідь — а навіщо?

— Я питаю нашу лікарку, може йому кардіограму зробити, може якісь препарати давати, може аналізи, — говорить Любов Сироватко. — У відповідь чую: «А навіщо», «У нього все одно пів мозку померло», «Ну якщо ви хочете, я можу призначити»… Приходимо до брата, в нього температура 39- з копійками, ніхто нічого не робить. Попросили жарознижувальне — дали. Наступного разу приходимо — він весь обсипаний, алергія. Питаю, може його чимось протерти, дати якісь ліки, воно ж чешеться — тиша. Просто просили: «Якщо чогось немає, скажіть, ми купимо». Ми шукали іншу лікарню, на Вишеньці, зокрема, є реабілітаційний центр, але там сказали, що в них немає реанімації, у випадку чого, ніхто не зможе допомогти. Тому що після інсульту треба перечекати три критичні місяці, щоб не було загострення.

Поскаржились у департамент

Любов та Ігор пішли в обласний департамент охорони здоров’я і поскаржились на відділення паліативної допомоги клінічної лікарні №3. На чотирьох листках вони написали всі свої спостереження і враження від відділення, а також про грошові внески.

— Там нам сказали, що нічого подібного не може бути, усі ці витрати не мають покладатися на пацієнта. Також сказали, що цим має займатись міський департамент охорони здоров’я, адже лікарня на балансі міста, — говорить Любов Сироватко. — Після нашого візиту в департамент начмед третьої лікарні подзвонила і сказала забрати скаргу, а потім наполягала написати письмову заяву про те, що ми добровільно сплачували благодійні внески, але ми цього не зробили.

У середу, 4 жовтня, Любов і Ігор пішли в міськраду писати заяву, тому що їм зателефонували з лікарні з вимогою забрати брата додому.

— Мені сказали: «Так як остання проплата була 17 вересня, більше проплати немає, а він у нас знаходиться 21 день, приїздіть, забирайте пацієнта», — розповідає Люба. — Ми не платили ці три тижні після того, як написали скаргу в обласному департаменті охорони здоров’я, і там нам сказали, що ми не повинні нічого платити. Те ж саме нам сказали на прийомі в міськраді і додали, що доки скарга розглядається, ніхто нікого не випише, хоча все одно це буде скоро.

У лікарні вибачились…

Наталя Шуткевич — головний лікар міської клінічної лікарні №3. Поговорити з нею родичам хворого порадили в міськраді. Розмова тривала хвилин тридцять. Результат — керівник лікарні вибачилася, пообіцяла розібратися, хто у чому був неправий. А пацієнт Микола Ожигін може перебувати в паліативному відділенні до 17 жовтня, потім — додому.

У розмові із журналістом Наталя Шуткевич сказала, що основна скарга родичів полягає в тому, що вони побачили ряд недоліків у догляді за пацієнтом, а не через 1400 грн, які вони щотижня надавали як благодійну допомогу.

— Стосовно ж грошей, які вони сплачували в лікарню — це благодійна допомога, вона вноситься за бажанням родичів на рахунок закладу. Усі ці кошти задокументовані, є всі чеки, які підклеєні в історію хвороби пацієнта, — каже головна лікарка. — Ці гроші йдуть на господарчі потреби. Для цього кожного місяця керівник структурного підрозділу пише доповідну на ім’я головного лікаря.

А щодо основного питання

— Розумієте, це відділення важке, там перебувають важкі пацієнти, і відповідно родичі теж важкі, — говорить керівник. — Бажання родичів відновити здоров’я пацієнта «як до хвороби» зрозуміле, але, на жаль, ми не можемо це зробити. І це навіть не про стан хворого. Також родичі нарікали на годування, що не знають, коли і як годують пацієнтів у відділенні. Я пояснила їм, що у паліативному відділенні санітарочка не має права годувати пацієнта. Це може робити тільки медсестра, тому що у таких пацієнтів проблеми з ковтанням. У цьому відділенні працює чотири медсестри на 65 пацієнтів — і щоб їх погодувати, потрібен час. Навіть пацієнти, які можуть їсти самостійно, в них трясуться руки, їм все одно потрібна допомога. Тому цей процес розтягується на дві-три години. Також через порушену моторику у пацієнтів їх ліжка можуть бути не в ідеальному стані.

Чому відправляють додому?

За словами керівника лікарні, НСЗУ оплачує 11 днів і довше перебування пацієнта у відділенні паліативної допомоги.

— Ці гроші платяться за пацієнта, який має важку хворобу, при чому не важливо, що цей пацієнт переніс, — каже Наталя Шуткевич. — Ці 11 днів потрібні для того, щоб стабілізувати його стан. Якщо потрібно, пацієнт може перебувати на лікуванні довше, наприклад, пацієнти без свідомості. І ми, звісно, не можемо виписати хворого, який, наприклад, заінтубований. Тому такі хворі перебувають у реанімаційному відділенні, або в палаті інтенсивної терапії до тих пір, як ми їх не стабілізуємо. Це означає — ми навчимо такого пацієнта ковтати і хоча би очима чи якимись рухами показати «Так», «Ні» або що він хоче. Після стабілізації пацієнта переводять до паліативного відділення. І тоді починаємо з ним працювати, щоб повернути хоча б мінімальні функції.

Стосовно Миколи Ожигіна керівник лікарні зазначила наступне.

— Він знаходиться в нас третій місяць, з ним працював реабілітолог, якого не дарма хвалять родичі хворого, тому що із пацієнта, який був середнього ступеню важкості і без свідомості, він став пацієнтом, який сидить, їсть і говорить, — розповідає Наталя Шуткевич. — Але він хронічний хворий і потребує постійного таблетованого лікування. Та ми не можемо, не маємо права пожиттєво тримати тут людей з хронічними хворобами, тому що ми не готель. Тому, наприклад, якщо до нас звертається людина з гіпертонічним кризом, ми зняли загострення, вона пішла додому. І у випадку з даним пацієнтом, на жаль, ми не повернемо всі ті функції, які він втратив через інсульт. Ми його стабілізували і на цьому наші можливості вичерпуються. Далі родичі забирають його додому і доглядають.

— І я розумію їх страх, — продовжує Наталя Шуткевтч. — Бо вони не знають, що робити з хворим, коли його привезуть додому. Тому ми їх до цього готуємо і навчаємо. Зокрема, коли вони відвідують своїх хворих рідних, бачать, як потрібно годувати їх, як міняти памперси, як доглядати за пролежнями, як садити…

За словами керівника лікарні, Микола Ожигін поступив у важкому стані, але на сьогодні стабілізувався, тому не можна говорити, що у відділенні нічого не робили.

— Хоча зрозуміло, що люди на емоціях і не знайшли спільної мови з лікуючим лікарем, — каже керівник лікарні. — Втім, я маю вислухати іншу сторону, щоб зробити якісь висновки. Тому зберу завідувача відділення, лікарів, усе прояснимо. Думаю, що особа, яка на той момент виконувала обов’язки завідувача відділення, буде притягнута до дисциплінарної відповідальності.

Відповідь департаменту — порушення є

У міському департаменті охорони здоров’я цей випадок теж взяли на контроль. За словами начальника відділу контролю якості надання медичної допомоги Наталії Авраменко — департаментом охорони здоров’я Вінницької міської ради проведена перевірка обставин, викладених у зверненні. Під час особистої розмови працівників департаменту із родичами пацієнта з’ясовані додаткові деталі.

У ході перевірки з’ясовано, що надання медичної допомоги, зокрема і реабілітаційної, пацієнту здійснювалось за медичними показаннями відповідно до об’єктивного стану на момент огляду. Медикаментозне лікування коригувалося неврологом закладу, про що свідчать записи в електронній медичній карті стаціонарного хворого. За період лікування пацієнта у відділенні «Хоспіс» його стан стабілізувався, досягнута можливість самостійного харчування, що дає можливість для вирішення питання переведення пацієнта в заклад охорони здоров’я для подальшого реабілітаційного лікування.

Харчування пацієнтів у відділенні «Хоспіс» відповідає чинним вимогам. Враховуючи наявні труднощі більшості пацієнтів відділення під час прийому їжі, вона піддається обробці блендером. Порушень у дотриманні санітарно-гігієнічного режиму під час перевірки не встановлено. 

Стосовно надання благодійної допомоги, у закладі є окремий розрахунковий рахунок в АБ «Укргазбанк» для надходження безповоротної фінансової благодійної допомоги від пацієнтів та їх родичів. Дані кошти вносяться через ТОВ «МКП» (термінал), який розташований на першому поверсі будівлі стаціонару. Підтвердженням про сплату і зарахування коштів є квитанція, яка видається терміналом і банківська виписка. Інформація про надходження та використання коштів у відкритому доступі на сайті закладу, інформаційних стендах лікарні та відділень.

В історії хвороби пацієнта наявні всі касові квитанції, які відповідають сумі, що внесли родичі. 

Разом з тим, за результатами перевірки медичному персоналу лікарні наголошено на суворому дотриманні принципу добровільності благодійної допомоги. Враховуючи факти порушення норм медичної етики та деонтології під час спілкування з родичами пацієнта, наказом по закладу накладено дисциплінарне стягнення та оголошено догану лікуючому лікарю Зайцевій О. В. та медичному директору Мазур Г. Ю.

Читайте також:

Чай каркаде, кускус і нагетси та ніяких ковбас. Перевірили, як змінилася їжа в шкільних їдальнях

Понад 18 мільйонів гривень витратять з бюджету Вінниці на товари для захисників. Що купують?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.