«Посмертне донорство — це шляхетно»: як у Вінниці розвивають напрямок трансплантології

«Посмертне донорство — це шляхетно»: як у Вінниці розвивають напрямок трансплантології
Під час трансплантації у лікарні імені Пирогова
  • За два останні роки у нашому місті провели чотири операції з трансплантації донорських органів. Це чотири врятованих життя. І це тільки початок. 
  • Далі, впевнені лікарі, пересадку органів у Вінниці робитимуть частіше. Не лише нирок, але й серця, печінки та легенів. 
  • Поговорили з трансплантологами, трансплант-координаторами й пацієнтами, які живуть з донорськими органами, аби розібратися, чому ж суспільство має змінювати своє ставлення до цієї галузі медицини.

«Нашій “пироговці” дозволили трансплантацію органів», — ось так влітку 2021 року вінничани дізналися, що в обласній лікарні імені Пирогова робитимуть пересадки нирок, серця, печінки, легень тощо. Очільник Вінницької ОДА тоді повідомив, що цей медзаклад став учасником пілотного проєкту від МОЗ України та отримав відповідну ліцензію. 

Першу трансплантацію сподівалися провести того ж року. Так воно і сталося. У грудні 2021-го її виконав вінницький лікар-трансплантолог Олег Капшук. Це була перша в історії вінницької медицини трансплантація від родинного донора. Того дня нирку від матері пересадили сину. Свій перший успіх лікар Капшук тоді назвав: «Передноворічне Диво і Надія на життя». 

Вже в травні 2022-го у «пироговці» провели другу аналогічну операцію. Донором став тато, а реципієнтом його син. «Батьки пацієнта, які обоє були готові віддати власній дитині все для повноцінного життя — заслуговують на найвищу повагу!» — писав Капшук. 

Відео дня

Аж ось наприкінці лютого цього року у Вінниці сталася інша знакова подія — наші лікарі вперше провели трупну трансплантацію. До того ж подвійну. Завдяки ниркам померлого від інсульту чоловіка, та згоді його рідних на посмертне донорство, двоє важкохворих вінничан отримали ще один шанс на повноцінне життя. 

Однією з реципієнток стала 57-річна Любов Романчук. Майже двадцять років жінка жила на перитонеальному діалізі. Це означає, що упродовж усього цього часу вона кожні чотири години мала заливати діалізний розчин собі у черевну порожнину через спеціальний катетер у животі. «Прив'язана була до цього діалізу. Сусіди з мене сміялися, що я як доярка — час підійшов і побігла додому», — ділилася вона ж журналістами. 

Після операції Любов попросила назвати їй ім’я рятівника. Дізнавшись його, жінка сказала, що завжди молитиметься за упокій його душі.

Другим врятованим став 47-річний Сергій Лупол. Чоловік розповідає, що був спочатку на перитонеальному діалізі, а потім перейшов на гемодіаліз. Тричі на тиждень він мав їздити до лікарні та чистити там кров. 

— Діаліз був невід'ємною частиною мого життя та мене самого. Впродовж багатьох років я знав, що у вівторок, четвер та суботу обов'язково маю бути у відділенні. І було неважливо, чи це Новий рік, день народження або Великдень. Погане самопочуття? Також не рахується, бо якщо не приїдеш, буде ще гірше, — розповідає Сергій Лупол. 

Сергій Лупол

Сергій каже, що все відбулося дуже швидко. Йому зателефонували з «пироговки» й сказали, що є донорська нирка, яка потенційно може йому підійти. Запропонували приїхати. Часу чоловік не гаяв. Пройшов у лікарні всі необхідні обстеження на сумісність. Нирка підійшла. Розпочалася операція. На щастя — успішна.

— Я йду на поправку. Мене скоро випишуть, — радіє Сергій. — Нирка вже сама чистить мій організм, діалізу немає — усім від цього добре. Дякую родичці донора, яка погодилася віддати його нирки та врятувала нас. Мені дуже пощастило. На жаль, не всім так везе. 

«Не забирайте свої органи на небеса. Вони можуть знадобитися живим», — це під час розмови з журналістом лікар Олег Капшук цитує колишнього Папу Римського Іоана Павла II. На думку трансплантолога, нашому суспільству бракує обізнаності в темі, тому багато хто досі вірить, що людські органи тільки й хочуть продавати на чорних ринках, а не рятувати за їх допомогою хворих. 

— Насправді до цього процесу залучено стільки різних спеціалістів, що будь-яка корупційна складова виключена, — запевняє Олег Капшук. — Чого вартий лише процес діагностування смерті головного мозку пацієнта. Його можуть проводити тільки спеціально навчені фахівці. 

За словами лікаря, лише після проведення цієї процедури, вже померлий пацієнт розглядається як потенційний донор. На цьому етапі з родичами померлого починає говорити трансплант-координатор (ТК). Якщо рідні розбиті горем, або агресивно налаштовані, ТК закінчує розмову і більше до неї не повертається. 

Та якщо, вислухавши аргументи ТК, родичі дають свою згоду на посмертне донорство, тоді пацієнта розглядають вже як можливого донора. Рідним повідомляють, що процес підготовки до вилучення органів та саме вилучення має певну тривалість. У померлого береться кров, яка відправляється до лабораторії. Там її зіставляють з кров’ю потенційних реципієнтів, яких відбирає спеціально створена МОЗом програма. Критеріями відбору є тривалість перебування реципієнта у листі очікування, статус екстреності, його географічне досягнення тощо.

Якщо під час перевірки система визначає, що донорський орган, або їх кілька, підходить тому чи іншому пацієнту, починається процес підготовки до вилучення. 

— Перед крайньою трансплантацією ми викликали 11 людей. З них підійшло лише двоє, — пояснює Олег Капшук. — Реципієнтам можуть зателефонувати у будь-який день, будь-якої години, і вони мають бути готовими швидко приїхати. Одна людина, якій зателефонували мала грип і через це не підійшла. Інший чоловік випив алкоголь незадовго до дзвінка, відповідно від також не підходить. Ми, лікарі, також живемо в режимі ургентної настороженості і готовності. Свої перші дві трупні трансплантації ми проводили вночі, на своїх вихідних. 

Команда лікарні імені Пирогова

У світі існує традиція, що медперсонал вишукується у «коридор пошани», коли повз них провозять тіло посмертного донора. Таким чином вони дякують йому та його рідним за порятунок життів інших. Перед початком вилучення органів лікарі промовляють, щось на кшталт молитви своїми словами, знову дякують та починають забір. Наприкінці лютого 2023 року ця традиція започаткувалася й у Вінниці.

— Не можна передати відчуттів, коли у новій нирці хворого запускається кровотік і з неї одразу починає виділятися сеча, якої там не було багато-багато років. Це момент справжньої магії, — продовжує лікар-трансплантолог Олег Капшук. — Ми не задоволені нашими сьогоднішніми темпами. Ми хочемо робити більше пересадок, адже тоді буде врятовано більше людей. Зараз наш лист очікування складається приблизно з 30 пацієнтів, які потребують донорських органів. Коли вони всі зможуть їх отримати, спрогнозувати важко. Часто родичі не дають згоди на посмертне донорство, а якщо й дають, то органи можуть не підходити для цього з різних причин. 

Олег Капшук

— Для всіх вона різна, — розповідаючи про трупну трансплантацію, говорить трансплант-координатор Ярослав Мостович. — Для лікарів — це успіх. Для реципієнта — щастя. А для родичів померлого — завжди горе. Людям варто переглянути своє ставлення до посмертного донорства, адже мова про порятунок життів інших. Пацієнти, які від нас виписуються, будуть до кінця своїх днів вдячні за це. 

Робота Ярослава полягає, зокрема, у пошуку потенційних донорів та отриманні згоди від рідних хворих на посмертне донорство. Фахівець говорить, що жодна розмова не дається йому легко. Причому, зауважує він, більшість іноземних посібників з таких комунікацій в Україні не діють, адже йдеться про різне сприйняття людьми трансплантації як такої: на заході це прояв шляхетності, у нас — щось оповите фейками та теоріями змов.

— Трупними донорами зазвичай стають молоді люди, 40-50 років. Це завжди неочікувана для рідних смерть, — продовжує Ярослав. — Виходить лікар і каже їм, що їхньої близької людини більше немає. Найважчий для них момент. Але саме тут включатися у процес маю я. Не можна втрачати дорогоцінний для інших пацієнтів час, тому я мушу підбирати правильні слова і правильно доносити до людей те, що, на жаль, їхнього близького вже не повернути, але він ще може зробити надзвичайно благородну справу — врятувати одну або навіть кількох людей своїми органами. Кожна така розмова — це спустошення, навіть, якщо я отримую згоду. 

Заступник директора з організації хірургічної допомоги лікарні імені Пирогова Ярослав Хребтій каже, що їхній медзаклад намагається пришвидшити темпи оперативних втручань. Наразі зосереджені на нирках та серці. Пересадку останнього збиралися провести в січні минулого року, але через непридатність донорського органу, операцію довелося скасувати. Нове серце пацієнт все ж отримав, але пізніше і в іншій області. 

— Філософія трупної трансплантації полягає в тому, що смерть рятує життя. Ми хочемо і можемо це робити. Кожне врятоване життя на вагу золота, особливо під час війни, коли гине стільки людей, — говорить Ярослав Хребтій. — За два роки ми провели чотири трансплантації, ми хочемо змінити це і робити їх значно більше. Маємо мету нарешті пересадити серце. Наші фахівці та обладнання вже готові. Тепер потрібно, щоб люди переглянули своє ставлення до посмертного донорства і зрозуміли, що насправді це шляхетна справа. 

Заступник директора також говорить, що крім нирок та серця у Вінниці пересаджуватимуть печінку та легені. Однак у майбутньому. Наразі до цього лише готуються та вчаться. 

Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів

Читайте також:

Навіщо робити бустерну вакцину, якщо корона постійно мутує і ти вже купу раз перехворів

Збираємо аптечку: у скільки обійдеться необхідний набір ліків та як змінилися ціни на них

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (1)
  • Patricia Marie Moore Moore

    Ви хочете купити нирку, органи тіла чи хочете продати свої

    нирки чи органи тіла? Ви шукаєте можливість продати

    вашу нирку за гроші через фінансову кризу, і ви не знаєте, що робити, зв’яжіться з нами сьогодні, і ми запропонуємо вам хорошу суму грошей у розмірі 500 000 доларів США за вашу нирку. Мене звати доктор Патрісія Марі, я невролог у MAX HEALTH CARE. Наша лікарня спеціалізується на хірургії нирок, і ми також займаємося купівлею та трансплантацією нирок від живого та відповідного донора. Ми знаходимося в Індії, США, Малайзії, Сінгапурі. Японія



    Будь ласка, повідомте нам, якщо ви зацікавлені в продажу або купівлі нирок або

    Organ, будь ласка, не соромтеся зв’язуватися з нами електронною поштою.



    Електронна адреса: [email protected]



    З найкращими побажаннями

    ГОЛОВНИЙ ЛІК

keyboard_arrow_up