Понад 600 людей пройшли протезування у Вінниці: усі витрати покриває держава
- Понад 600 людей від початку повномасштабного вторгнення пройшли безкоштовне протезування та реабілітацію у Вінницькому казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві.
- З них понад 200 — військові.
Колінні суглоби, стопи та металеві основи закуповують за кордоном, зокрема у Німеччині, Сполучених Штатах та Японії. Вартість виготовлення покриває держбюджет.
— Для цивільних та військових протезування в Україні безкоштовне. За це все платить держава. Різниця в тому, що для цивільних протез третьої групи мобільності може вартувати 170 тисяч гривень, тоді як для військового така ж група коштуватиме втричі дорожче. Військовим держава гарантує протези дуже хорошої якості та групи мобільності, тобто четвертої групи мобільності, де колінні вузли коштують від 150 тисяч гривень і до мільйона, — розповідає директор закладу Валентин Салманов.
На підприємстві виготовляють усі види протезів нижніх кінцівок. Це протези стопи, гомілки, стегна, парні: ампутація гомілки і стегна. А також протези верхніх кінцівок тягової дії (коли людина плечем робить тягову дію і протез руки закривається-відкривається).
Протезування та реабілітація пацієнта триває до трьох місяців, адже процедура — багатоетапна.
— Спочатку виробляємо протез тренувальний, його завдання — відновити навички ходьби. Після того виготовляємо основний протез четвертого класу мобільності, — каже головний лікар підприємства Володимир Данилюк.
Під час виготовлення враховують індивідуально-особистісні характеристики пацієнта.
— Враховується особливість ампутації: висока, низька, ампутація гомілки, відсутність стегна тощо. Соціальні показники: де людина проживає, чи це сільська місцевість, чи квартира, чи приватний будинок. В кожного пацієнта є свої завдання і він ставить перед нами вимоги. Також вираховується й фізичний стан. Чим фізично активніший пацієнт, тим легше проходить його реабілітація, — пояснює Данилюк.
Серед тих, хто проходить протезування, військовослужбовець Анатолій Наказнюк із Ладижина. Поранення отримав 21 серпня, неподалік Кліщіївки. Воював у складі 80-ої десантно-штурмової бригади.
— Були на виході з позиції, став на пелюстку і хлопці винесли. Дякую їм. Там мінні поля, товариш годину ніс мене по стежці. Була дев'ята ранку, коли я отримав поранення, а евакуювали мене увечері. Дуже хотів врятувати ногу, щоб не повністю обрізали. Дванадцять годин був в турнікетах. Знав, що ногу відріжуть. Але, коли побачив, що не всю, зрадів, — згадує Анатолій.
Перед протезуванням чоловік два місяці лікувався. Нині технік-протезист Андрій Томчук ліпить для нього «негатив» майбутнього куксоприймача. Каже, що має завдання максимально точно підлаштувати ковпак під культю Анатолія. Якщо цього не врахувати, протез буде занадто вільним, не буде співпадати з формою ноги. А це погано.
Сьомий рік на протезі мешканка Бершаді Інна Філаткіна. Розповідає, що у 20 років їй діагностували онкологічне захворювання. Каже, що протез допомагає їй жити повноцінно. Два роки тому народила донечку.
— Була міксоїдна саркома м’ягких тканин і кісток. Довелося ампутувати. Боялася, переживала, плакала. Але довелося, жити хотілося більше. Я хотіла дитину. Це була мрія, ціль, яка змушувала жити і не згадувати, що було колись. Донечка розуміє, що в мами немає ніжки, переживає, допомагає. Зранку подає ніжку: «Вдягай і йди». Так як зараз малеча з’явилася, то частіше звертаюсь на ремонт. Більше рухаюсь, більше бігаю, — розповідає жінка.
Раз на пів року куксоприймач змінює. Кожних три роки їй виготовляють новий протез. Усе безкоштовно.
Читайте також:
«Страшно за майбутнє нашої нації» Інтерв’ю зі зв'язківцем Володимиром Лобурем
«Великі складнощі з доступністю». Як у Вінниці проводять екскурсії для хлопців з ампутаціями
За принципом «рівний з рівним». Дізнались, як працюють помічники ветеранів
Створили гід про те, як впоратись з ПТСР. Що цікавого там можуть знайти вінничани
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
