Майже кожен відчуває нестачу вітаміну D. Симптоми, які не варто ігнорувати
- Наприкінці зими та на початку весни багато людей відчувають нестачу вітаміну Д. Попросили лікаря пояснити, які симптоми свідчать про дефіцит, коли варто здавати аналізи та як безпечно починати профілактику.
Кінець зими — початок весни традиційно асоціюється з виснаженням організму. Менше сонця, свіжих овочів і фруктів, більше інфекцій та стресу. У цей період медики фіксують зростання кількості людей зі зниженим рівнем вітамінів — передусім вітаміну Д. За різними оцінками, дефіцит або недостатність цього вітаміну має майже третина дорослого населення світу у помірних широтах.
Ми поговорили з лікарем вищої категорії, кандидатом медичних наук, доцентом Юрієм Суховим про те, чи справді «авітаміноз» — поширене явище після зими, які симптоми можуть свідчити про реальний дефіцит і чи потрібно здавати аналізи перед прийомом добавок.
Авітаміноз чи гіповітаміноз?
У побуті часто вживають слово «авітаміноз», але в медичному сенсі, пояснює лікар, воно майже не застосовується.
— Авітаміноз — це відсутність в організмі біологічно значущих кількостей вітамінів, одного або кількох одночасно. Тому авітамінозу в сучасній Україні практично не буває. А ось гіповітаміноз — досить розповсюджене явище. Це стан, коли рівень вітамінів нижчий, ніж потрібно для повноцінного функціонування організму, — розповідає Юрій Сухов.
За його словами, наприкінці зими та на початку весни від 60% до 80% людей можуть мати гіповітаміноз щодо тих чи інших вітамінів. Нерідко люди скидають усе на так звану «сезонну втому», але лікар не радить цього робити.
— Бо не існує такого поняття, як «сезонна втома». Якщо є зниження працездатності або інші прояви астенічного синдрому, потрібно шукати причину. Вона може бути будь-яка — від хронічного стресу та виснаження нервової системи до післяковідних порушень чи навіть стану після перенесеного грипу, — наголошує Юрій Сухов.
Чому вітамін Д?
Найчастіше взимку бракує саме вітаміну Д. Його синтез залежить від ультрафіолетового опромінювання, а в холодну пору року світловий день коротший, сонячна активність нижча, більшість людей проводить час у приміщеннях та й на вулиці всі одягнени.
— У 90% випадків ми насамперед перевіряємо рівень вітаміну Д. Достатньо здати аналіз крові, щоб зрозуміти, чи є дефіцит і чи потрібно людині приймати добавки.
Мінімальний рівень вітаміну Д у крові має бути не нижчим за 30 одиниць (нг/мл), оптимальний — 50-70. Водночас лікар застерігає:
— Він має токсичні властивості при передозуванні. Минулого року у нас була пацієнтка, яка зловживала вітаміном Д, і ми вимушені були лікувати її два тижні від інтоксикації.
Крім того, доведено, що хронічна недостатність вітаміну Д підвищує ризик остеопорозу та переломів у людей похилого віку.
— У дітей дефіцит може призводити до рахіту, а в дорослих, особливо похилого віку, — до підвищеної ймовірності переломів та зниженого імунітету. Більшість навіть не здогадується, що значна частина переломів у літніх людей пов'язана з хронічною недостатністю вітаміну Д. Цьому можна запобігти, але багато хто ігнорує це застереження, — додає лікар.
Коли потрібно здавати аналізи?
Гіповітаміноз визначають за допомогою лабораторного дослідження крові. Проте, за словами лікаря, визначати «всі вітаміни одразу» недоцільно.
— Вміст більшості вітамінів у сироватці крові дуже нестабільний. Має сенс визначати їх, якщо людина дотримується специфічної дієти, є веганом або має серйозну патологію: генетичну, онкологічну чи порушення всмоктування, — каже Сухов.
Окрема група — вітаміни, пов'язані з розвитком анемії. Лікар говорить, що якщо є клінічні прояви анемії, доцільно визначати рівень вітамінів групи B, зокрема B12 та фолієвої кислоти, що впливають на утворення гемоглобіну.
Вітаміни «про всяк випадок»?
Якщо людина раніше не приймала окремих вітамінів чи полівітамінних комплексів, за словами Юрія Сухова, можна обрати один із двох способів: одразу перевірити рівень вітаміну Д або ж приймати терапевтичну дозу впродовж 4-6 тижнів і вже після цього здати аналіз та скоригувати дозування.
Важливо не приймати полівітамінні препарати, особливо з мікроелементами довше зазначеного проміжку часу, адже це може спричинити інтоксикацію.
Після досягнення оптимального рівня вітаміну Д в організмі переходять на профілактичні дози: 400-1000 міжнародних одиниць (МО) на добу. Це особливо актуально для людей, які навіть улітку мало бувають на сонці.
Симптоми дефіциту
Симптоми гіповітамінозу зазвичай неспецифічні: слабкість, зниження працездатності, випадіння волосся, ламкість нігтів, висипання на шкірі. Проте такі прояви не завжди свідчать саме про дефіцит вітамінів.
— Якщо є стійкі порушення самопочуття, потрібно звертатися до лікаря і шукати причину — наголошує Юрій Сухов.
Подібні симптоми можуть бути пов'язані з ендокринними розладами, депресією, тривожними станами або хронічними інфекціями та навіть новоутвореннями, тому самостійно ставити собі діагноз небезпечно.
Обов'язково треба враховувати прийом вітамінів перед операціями. Лікар пояснює, що про добавки потрібно повідомляти медиків, особливо якщо йдеться про комплекси з вітаміном K.
— Перед плановими втручаннями лікар має знати про всі препарати, які приймає пацієнт, — підкреслює він. — Це важливо насамперед для людей, які використовують антикоагулянти, адже вітамін K впливає на згортання крові.
За словами Юрія Сухова, універсальної «весняної таблетки» не існує. У більшості випадків достатньо раціонального харчування, адекватних режимів праці та відпочинку, фізичної активності та контрольованого прийому полівітамінів, вітаміну Д та риб'ячого жиру окремо.
Безконтрольний прийом вітамінів та БАДів, додає лікар, може бути не менш небезпечним, ніж їхній дефіцит. Тому стратегія має бути простою: симптоми — обстеження — підтверджений дефіцит — обгрунтоване лікування.
Раніше ми розповідали про те, які продукти харчування допомагають боротися з гіповітамінозом.
Читайте також:
Майже три місяці життя в укритті: скільки часу у вінничан вкрали повітряні тривоги?
Місто, що живе з війною: як змінилася Вінниця за роки повномасштабного вторгнення
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.