Майже три місяці життя в укритті: скільки часу у вінничан вкрали повітряні тривоги?
- Від початку повномасштабного вторгнення на Вінниччині пролунало 1 700 повітряних тривог — сигналів небезпеки, які стали частиною щоденного життя області.
- Скільки тривала найдовша тривога, коли найчастіше росіяни тероризують регіон і скільки часу загалом Вінниччина провела в очікуванні закінчення тривоги? Розповідаємо.
Сьогодні четверта річниця повномасштабного вторгнення. 1 462 дні, відколи українці забули, що таке спокій. 1 462 дні, упродовж яких обстріли, втрати та спуски в укриття стали нашою випаленою реальністю, а тривога за близьких на фронті чи в окупації постійним фоновим шумом життя.
Це дні, коли майбутнє стиснулося до «сьогодні». Будувати плани стало важко, адже над кожним наміром тяжіє страх, що все може обірватися в одну мить.
Війна переписала наш побут. Ми купуємо генератори замість смартфонів, а свічки запалюємо не для романтики, а щоб просто бачити обличчя рідних у темряві.
У багатьох з нас нові звички: завжди набрана вода, заряджені павербанки та тривожні рюкзаки.
Весь сенс дня тепер у короткому повідомлені у Whatsapp: «Доброго ранку, я живий».
Проїжджаючи між українськими селами, тепер неможливо побачити цвинтар, на якому не було синьо-жовтих стягів, що здалеку вказують на свіжі могили тих, хто віддав усе.
У Вінниці, проминаючи Алею Слави, відчуваєш фізичний біль у грудях. Ніколи не було так боляче бачити українські прапори.
Ці 1 462 дні виховали у нас нові правила: о 9.00 щоранку ми зупиняємося на хвилину мовчання, щоб згадати усіх, кого вбила росія. Коли містом іде колона, ми знаємо: Герой повертається «на щиті». Ми стаємо на коліно, бо це найменше, що можна зробити, щоб віддати шану воїну.
Серед цих днів захована і одна спільна трагічна дата для кожного вінничанина — 14 липня 2022 року. Площа Перемоги. Російська ракета, що забрала 29 життів. Три ангели, які назавжди залишилися дітьми: 4-річна Ліза, 7-річний Максим та 8-річний Кирило...
Тривоги, які стали буденністю
Окрема річ, яку принесла нам ця війна — повітряні тривоги. Вони стали частиною нашого життя. Ми до них звикли, підлаштувалися. Але, що кажуть цифри?
Для розуміння, за даними Air-alarms.in.ua, лише на Вінниччині їх пролунало вже 1 700.
Найдовша з них тривала 11 годин 44 хвилин 17 секунд. Це було 17 жовтня 2024 року. А в середньому їх тривалість становить одну годину 19 хвилин 23 секунди.
Найчастіше спокою не знають вінничани по п’ятницях. А улюблений час ворога тероризувати — з 12-ї години ночі до шостої ранку.
У повідомленнях про вибухи у ЗМІ згадувалося 104 рази. Останній — сьомого лютого цього року.
Найбільше тирвог було у 2022 році — 551 раз. При цьому їх тривалість була 543 години заголом і це не найбільше часу.
Найдовше вінничани сиділи в укритті у 2024 році. Тоді було 475 тривог, але їх тривалість склала 709,3 години.
Всього це 2 249,2 години, які у кожного мешканця Вінницької області забрали росіяни.
Для розуміння: це приблизно 94 доби безперервного життя — майже три місяці «поставленого на паузу», проведеного в укритті або в напруженому очікуванні. Якщо рахувати робочий день як вісім годин, це понад 280 робочих змін.
Вкрадений час
Це справді приголомшлива і болюча цифра. Щоб осягнути масштаб цієї втрати часу, ось кілька порівнянь.
Замість сидіння в укриттях за цей час можна було б здобути нову професію — це час, еквівалентний майже двом рокам навчання в університеті (якщо рахувати лише чисті навчальні години).
Або вивчити іноземну мову: за 2 250 годин можна пройти шлях від «нуля» до рівня B2.
Для багатьох мешканців області це час, який не повернути дітям. Це 1 500 вечірніх казок, які батьки могли б прочитати дітям у спокої, а не під звук сирен. Це понад 100 повноцінних вихідних, проведених із родиною на природі чи в колі друзів.
Це час, за який можна було б здійснити понад 100 подорожей потягом від Вінниці до Харкова і назад, насолоджуючись краєвидами вільної країни.
Але росіяни у багатьох з нас цей час забрали. Та найбільша втрата у цій війні — це життя наших людей. І наш обов’язок — пам’ятати про їхній злочин і ніколи не забувати, ким є наш ворог.
Читайте також:
Яким був ваш ранок 24 лютого 2022 року? Ми запитали вінничан
«Поки в росії є мобілізаційний ресурс — війна триватиме». Розмова з військовими про фронт і майбутнє
Подякуй журналістці гривнею
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
