«Кількість випадків сказу на Вінниччині зросла»: чому так сталося та як себе убезпечити?

• Вінницькі лікарі кажуть, що для інфікування сказом укус не обовʼязковий, буде достатньо навіть ослинення від хворої тварини. А кількість останніх у нашій області зростає. 
• Яку маємо статистику по сказу? Як часто ним хворіють вінничани? Що робити у разі контактування з дикою чи безпритульною твариною? Якою є профілактика захворювання? І чому звернення до лікарів обовʼязкове?

Як відомо, після появи симптомів сказ — це смертельне захворювання у 100% випадків. Людям він зазвичай передається при укусі від заражених цим вірусом тварин. Майже завжди джерелом інфікування стають собаки та коти. Причому як безпритульні, так і невакциновані домашні. 

Напередодні в обласному Центрі контролю та профілактики хвороб повідомили, що минулого року за профілактичними щепленнями проти сказу до медзакладів Вінниччини звернулося 3 840 людей. Це майже на сто випадків більше, аніж було у 2023-му. Понад третина від усіх звернень, а саме 1 325 випадків, зареєстровані у Вінниці. 

Після оглядів та консультацій, лікарі призначили антирабічні щеплення 1 785 пацієнтам. Це 47% від загальної кількості тих, хто звернувся по медиків після контактування з невідомими або підозрілими тваринами. З них 579 людей є жителями обласного центру. Наразі 144 людини, які постраждали від нападу хворих на сказ тварин, отримують антирабічне лікування.

За словами генерального директора Центру контролю та профілактики хвороб Ігоря Матковського, за перший місяць 2025-го в області зареєстровано 26 випадків сказу серед тварин: серед лисів — 15, серед собак — 10, серед котів — 1.

— Можна говорити, що кількість хворих на сказ тварин в області зросла. Це повʼязано, зокрема, зі збільшенням кількості лисиць, чисельність яких ніхто не контролював, адже не було відстрілу, — пояснює Ігор Матковський. — Через це збільшується й кількість контактувань інфікованих тварин з людьми та збільшенням звернень за медичною допомогою. Звертатися до лікарів потрібно після будь-якого контактування з хворою твариною. Адже для інфікування не обовʼязково, щоб вас вкусили. Іноді достатньо подряпини або ослинення безпритульної чи дикої тварини. 

Якщо лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хвилин мильною водою, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус. Але після цього все одно неодмінно зверніться по медичну допомогу. 

За оцінками Всесвітньої організації здоровʼя, щороку від сказу помирає 59 000 людей. Здебільшого такі випадки фіксують в Африці та Азії, однак в Україні людям також діагностують по кілька випадків на рік. Вінницька лікарка-епідеміологиня Світлана Кушнір нагадує, що у нашій області востаннє таке сталося у вересні 2023-го.

— Чоловік, якого покусала хвора на сказ домашня кішка, не звернувся до лікаря своєчасно, а тому не отримав профілактичного лікування і помер, адже сказ — смертельна хвороба. Це був перший за 15 років випадок захворювання людини на сказ у нашій області, — розповідає Світлана Кушнір. 

За даними головного Управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, минулого року у регіоні ними зареєстровано 101 випадок лабораторно підтвердженого сказу серед тварин (у 2023 році —  135). Торік сказ було зареєстровано у котів — 34 випадки, у лисиць — 37, у собак — 19, у великої й дрібної рогатої худоби — 11.

На сайті Центру громадського здоровʼя МОЗ України перелічені симптоми сказу та профілактика цього захворювання. Знати про алгоритм дій, а також наслідки хвороби мають усі, тому ми переповімо їх й у цій публікації.  

Симптоми сказу

Ранні симптоми сказу можуть проявлятися у вигляді лихоманки з болем і незвичного або незрозумілого поколювання чи печіння у місці рани. На пізніших стадіях вірус поширюється на центральну нервову систему, спричиняючи смертельне запалення головного та спинного мозку. 

Інкубаційний період захворювання може варіюватися від 1 тижня до 1 року, але зазвичай становить 2-3 місяці. Все залежить від таких факторів: місця, кількості й глибини укусів; кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого. 

Найнебезпечнішими є укуси в ділянку голови та шиї, в такому разі симптоми можуть розвинутися дуже швидко і часу для специфічної профілактики дуже мало, необхідно одразу звернутися до лікаря.

На початку інфікування у людини підвищується температура, вона відчуває біль, поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. 

Розрізняють активний та паралітичний сказ. Під час активного сказу спостерігаються гіперактивність, гідрофобія (страх води), часом — аерофобія (страх протягів чи свіжого повітря). Через кілька днів настає смерть через кардіо респіраторну зупинку. 

Паралітичний сказ (на нього припадає близько 30% від усіх випадків захворювання) триває довше за активний, у нього легший перебіг. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Людина впадає у кому, після чого настає смерть.

У тварин симптоми сказу проявляються залежно від стадії захворювання. На початковій (до 5 днів) наявні сліди від укусів, тварини гризуть місце укусу; вони лагідні та насторожені водночас; погано їдять або починають їсти неїстівне; у них спостерігається слинотеча та блювота. 

Перебуваючи у збудженій стадії (2-3 дні), тварини агресивні, збуджені, нападають, тікають, їдять неїстівне, у них починаються конвульсії, блювота, розвивається параліч й косоокість. Під час паралітичної стадії (2-4 дні) у тварини стається виснаження, настає повний параліч та смерть. 

Профілактика захворювання

У разі укусу, пошкодження шкіри, ослинення хворою на сказ твариною людині показане введення антирабічної вакцини. Таких щеплень за класичною схемою має бути не сорок, як багато хто думає, а п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні. У разі появи симптомів специфічного лікування не існує, захворювання практично завжди закінчується летально.

Для профілактики сказу необхідно вакцинувати тварин щорічно, уникати контактів з потенційно небезпечними тваринами, дотримуватись правил утримання тварин.

Курс профілактичної імунізації призначають людям, які професійно пов’язані з ризиком зараження сказом. Йдеться про фахівців ветеринарної медицини, працівників ветеринарних лабораторій, клінік, мисливців тощо.

Читайте також:

Переогляд на ВЛК та зростання цін на продукти. Що зміниться для вінничан у лютому?

Вимагання коштів та ненадання послуг: на які лікарні Вінниці найчастіше скаржилися у 2024 році?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.