Хто такі соціофоби та чому їх плутають з інтровертами? Пояснює психолог

Діана КОЛНОГУЗОВА

Часто люди називають себе соціофобами, коли мова заходить про вихід з зони комфорту. Зазвичай ми вкладаємо в це поняття образ замкнутого інтроверта, який не бажає слідувати мейнстріму та бути в натовпі.
Однак насправді соціофобія — це серйозний психічний розлад, який часто межує з депресивним станом. Лікують його за допомогою психотерапії та андтидепресантів.
Психологиня Наталія Лукашенко розповідає, яка різниця між цими поняттями, а також, як і коли можна визначити, що людина — соціофоб.

Останнім часом неконтактність та заглиблення в себе стало модним соціальним явищем. Однак існує тонка межа між інтроверсією та соціальною тривожністю. Саме так характеризує соціофобію психологиня Наталія Лукашенко.

Вона розповідає, що соціофобія — це хвороба, яка заважає жити повноцінним життям.

— Це не просто поганий настрій, як собі уявляє більшість людей. Соціофобам важко комунікувати навіть з невеликими групами людей. Ще нічого не сказавши і не зробивши, вони бояться засудження, бояться скласти про себе негативне враження в оточенні.

Відео дня

Наталія Лукашенко пояснює, що на відміну від соціофобії, інтроверсія — вроджена особливість людини. Інтроверт з дитинства віддає перевагу побути на самоті, замість шумних компаній. А соціофобія виникає внаслідок пережитих і непропрацьованих психологічних травм, образ та знецінювання з боку оточення. І якщо інтроверту комфортно бути самому, то соціофоб наодинці з собою лише менше непокоїться.

Соціофобія лікується?

Наталія Лукашенко розповідає, що соціофобія, як і будь-який психічний розлад, лікується психотерапевтично.

— За кордоном соціофобія поділяється на три ступені — легка, помірна, важка, — говорить Наталія Лукашенко. — Лікування там відбувається по-різному, зокрема з антидепресантами. Оскільки часто цей розлад супроводжується депресією. Насправді, під час терапії спеціалісти допомагають пацієнту з’ясувати причину порушення психіки. Залежно від ступеня важкості соціофобії, лікар підбирає методику лікування, які дає результати. Комусь достатньо кількох сеансів терапії, а хтось може відвідувати кабінет психотерапевта роками і лікування може бути медикаментозним.

Психологиня стверджує, що соціофобія проявляється уже в підлітковому віці. Найпомітніша — фізична реакція тіла на той чи інший стрес.

— В дитини може проявлятися страх виступу перед публікою, — каже співрозмовниця. — Реакція на розмову з кимось або просто відповідь біля дошки в школі може супроводжуватися ледь не нападом панічної атаки. Одразу помітно, як дитина червоніє, в неї з’являється, задишка, потемніння в очах, пришвидшується серцебиття, тремор, рясне потовиділення чи холодні кінцівки. Реакція тіла в кожного, звісно, індивідуальна.

Як ще проявляється соціофобія?

Наталія Лукашенко розповідає, що окрім реакції тіла, варто звернути увагу на поведінку та емоційний стан людини. Зокрема, соціофоби дуже нервуються перед розмовою з незнайомими людьми, уникають ситуацій, коли можуть опинитися в центрі уваги, надають перевагу інтернет-покупкам, замість звичного всім походу по магазинам.

— Людина може навіть їхати в маршрутці і проїхати власну зупинку, якщо ніхто з пасажирів не попросить водія зупинитися, — наводить приклад психологиня. — Соціофоби завжди негативно налаштовані, вони очікують критики, бояться здатися невдахами, часто не завершують почату справу. Зараз, наприклад, їм набагато простіше спілкуватися не наживо, не в телефонному режимі, а саме листуватися — фізичного контакту зі співрозмовником мінімум, є час на «подумати» і всі необхідні питання вирішені.

До того ж соціофоби рефлексують після спілкування з людьми. Ще довго вони «прокручують» діалоги у відповідній послідовності, а відтак з’являється сумнів у переконливості власних слів.

Як зменшити рівень стресу?

Наталія Лукашенко розповідає, що соціофобам потрібно намагатися менше нервувати. А для цього варто організувати особистий простір таким чином, щоб не натрапляти на болючі тригерні точки.

Зокрема, психологиня радить займатися активними видами спорту, які знижують рівень стресу.

— Щоб комфортно почуватися, потрібно повноцінно відпочивати та харчуватися. Міцний сон, дотримання здорової збалансованої дієти та обмежена кількість кави чи алкоголю вже стануть каталізаторами хорошого самопочуття. При цьому варто намагатися частіше спілкуватися з людьми, які викликають у соціофоба приємні враження та відчуття безпеки.

Що можна почитати про це?

Ми підготували добірку корисних книг про життя зі страхом та про те, як з цим боротися.

«Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем», Марк Менсон

Бестселер New York Times, що переконає вас: позитивного мислення може бути забагато. Книжка навчить конструктивно сприймати негативний досвід та допоможе відшукати надійне підґрунтя для щасливого життя

«Вік тривожності: страхи, надії, неврози та пошуки душевного спокою», Скотт Стоссел

Книга розповідає, в чому полягає причина тривожності. Автор легко та доступно розповідає про гени, особливості мозкової діяльності, оточення та травмуючі події. А також тут зібрані поради про те, як долати панічні атаки, неврози, страхи та безсоння. Автор відповідає на запитання, чи можна керувати своєю тривожністю і обернути її на користь. В основі цієї книги — помилки та дослідження в біохімії та нейробіології, генетиці та психофармакології, психіатрії та психотерапії. Найголовніше — вражаючий та подекуди шокуючий власний досвід автора.

«Як перестати нервувати та почати жити», Дейл Карнегі

В збірці викладені перевірені часом методи та досвід американського психолога Дейла Карнегі. Автор допомагає читатчам позбавитися звички нервувати через дрібниці, побороти страхи та вчить впевнено крокувати в майбутнє. Окрім того, тут є цілий набір практичних формул, виконуючи які життя може заграти новими яскравими фарбами.