«Хоспісу бути»: Володимир Шамрай розповів, чому так необхідний цей заклад

З чого все почалося?

На території Подільському регіональному центру онкології є ділянка розміром 4,1 га. Її хотіли поділити на дві частини та виділити під оренду інвестору 0,3 га під зведення приватного хоспісу. 

Це питання розглядали депутати на сесії Вінницької облради, яка відбулась 17 грудня. І вони не підтримали таке рішення.

Що таке госпіс та для чого він?

Госпіс, за старим правописом хоспіс — медичний заклад, в якому перебувають тяжкохворі з прогнозованим летальним наслідком. У закладі працює переважно середній та молодший медичний персонал, доступ до пацієнтів відкритий для родичів та друзів. Основна мета перебування в госпісі — полегшити останні дні життя пацієнтів.

• Місце, де життя тільки не починається: за дверима Вінницького хоспісу

У Вінниці уже є один такий заклад, але його мало. Щороку онкозахворювання діагностують у майже 6 тисяч мешканців області. Частина з них уже має 4-ту стадію раку та потребує спеціального догляду.

Позиція Володимира Шамрая

• «Так, це буде приватний центр, — написав Володимир Шамрай на своїй сторінці у Фейсбуці. — Коли в країни нема коштів на створення державного, то це хіба не можливість для людей отримати допомогу яку вони потребують. І коли окремі депутати говорять про конкуренцію державних і приватних закладів — це свідчить про їх необізнаність і поверхневість вивчення питання».

Шамрай написав пост "Хоспісу бути". Нижче наведено уривки з допису.

• Хоспіс необхідний: 

«ХОСПІСУ бути... Думав нічого не писати. Кого і в чому переконувати? Розумні люди самі аналізують і роблять висновки, а іншим, особливо які переслідують виключно свою вигоду… нічого не докажеш. Переконувати, що Вінниці та Вінниччині потрібен хоспіс? Що він необхідний для людей зі смертельним діагнозом, які потребують не лікування, а підтримки й полегшення нестерпного болю? Необхідний для людей яких не можна вилікувати, але щоб вони незважаючи, на пекло в якому опинилися через рак, змогли не мучитися в пекельних муках, а радіти кожному прожитому дню, бо ніхто не знає, чи буде ще один? Переконувати що такий медичний заклад стане величезною допомогою родині невиліковно онкохворого, адже рідні, опинившись сам на сам з бідою, часто не знають, що робити і як жити далі? Це здається і так очевидні речі…Хіба ні?».

• Хоспіс, як приватний заклад:

«Потрібно розуміти, коли все не може взяти на себе держава чи місцева громада чи обласний бюджет, необхідно шукати нові форми створення хоспісів? Як варіант, в рамках реалізації програми державно-приватного партнерства. Прикладів подібних проектів в Україні багато. Це вихід із складної ситуації. Сьогодні є люди, які готові створити хоспісно-паліативний центр нового типу, європейського зразка, навчити медичний персонал, який погодиться працювати у паліативній медицині. Адже з цим теж не просто, бо кожен лікар хоче лікувати того, кого можна вилікувати, а про навантаження медичних сестер я взагалі мовчу… Прикро, якщо все зупиниться через землю, точніше бо хтось не до кінця розібрався в ситуації…».

Думка вінничан з цього приводу

В коментарях до допису Шамрая пишуть різне. Думки, як завжди розділяються: більшість пише слова підтримки, тільки активісти не вітають хоспіс у вигляді приватного центру.

Раніше громадські організації провели моніторинг соціальних закладів, у тому числі того хоспісу, що працює зараз. Про результати їхніх перевірок читайте у публікаціях: 

• «Це не елітний фітнес-клуб!» Пацієнтів хоспісу мучить спрага, пролежні і біль
• Відповідь на розповідь про тортури у хоспісі: «Це суб’єктивна точка зору»
   

І наостанок прочитайте повний текст посту Володимира Шамрая. Вашу думку з цього приводу пишіть у коментарях.




 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.