«Більшість гине від кровотеч». Головний хірург ЗСУ розповів, як рятують пацієнтів з бойовою травмою

Марія ЛЄХОВА

Головний хірург ЗСУ Костянтин Гуменюк, який сам з Вінниці, поділився, які нові наукові розробки його команда впроваджує задля порятунку поранених.

На початку грудня, нагадаємо, Костянтина Гуменюка, кандидата медичних наук, головного хірурга Збройних Сил України Командування Медичних сил Збройних Сил України, полковника медичної служби відзначили за роботу «Організація екстреної медичної допомоги та лікування гострої крововтрати в умовах бойових дій та клінічній практиці».

Військовий хірург Костянтин Гуменюк з 2014 року рятує життя нашим воїнам. Йому 49 років. Він із Вінниці. Прочитати про військового можна у наших матеріалах:

Про особливості наукової роботи та її подальше практичне застосування кореспонденту АрміяInform розповів Костянтин Гуменюк.

Відео дня

— Сьогодні, в умовах жорстокої російської агресії, у центрі уваги всіх медиків — лікування гострих крововтрат в екстремальних умовах і клінічній практиці, — зазначив на початку розмови Костянтин Віталійович. — Аналізуючи війни сучасності, ми дійшли однозначного висновку, що більшість людей гине на полі бою від кровотечі, будь-якої: зовнішньої або внутрішньої.

У випадку із зовнішньою кровотечею ніби трохи легше — її видно. Накладається турнікет і кровотеча зупиняється. Набагато складніше з внутрішньою — будь то поранення грудної клітини або черевної порожнини. У цьому випадку, коли кров наповнює черевну порожнину, дуже важливо якомога швидше доставити пораненого до передової хірургічної групи, лікарсько-сестринської бригади або мобільного шпиталю. Тоді більше шансів врятувати пораненого та зберегти йому здоров’я.

Отже, будь-яке поранення грудної клітини, живота, ділянки тазу потребує негайної евакуації. З початку російсько-української війни з 2014 року ми намагалися добитися тієї «золотої години», яка давала добрий шанс важкопораненому на життя і ми її все-таки добилися завдяки удосконаленню системи евакуації. Так, запеклі бої на передовій, обстріли ворогом «швидких» та машин евакуації значно ускладнюють завдання. Але всіх тих, кого доставлено до хірурга в короткі терміни з внутрішньою кровотечею, вдавалося врятувати.

Надважливим завданням було сформувати банк крові, який би забезпечував наші передові хірургічні групи. І тепер в різних точках на напрямках бойових дій є кров всіх груп. Навіть в самі важкі дні оборонних боїв на Донбасі кров доставляється в будь-яку годину доби туди, де оперують поранених.

— Відомо, що військові хірурги запропонували і впровадили нові способи хірургічних втручань, анестезіологічної допомоги, організації надання індивідуалізованої комплексної екстреної медичної допомоги. Це теж увійшло до наукової роботи?

— Безумовно. Під час надання допомоги пораненому з кровотечею дуже важливим є доступ до центральних вен. Для встановлення крапельниці достатнім може бути доступ до ліктьової вени. Під час поранень за допомогою портативного апарата УЗД-контролю шукають великі кровоносні судини — підключична артерія, яремна вена. Яремна вена розташовується праворуч на шиї, слабо прикрита підшкірним м’язом і є зручним місцем для проведення катетеризації для подальшого здійснення протишокових заходів.

Анестезіологи вже чітко знають, якщо є масивна крововтрата, пацієнт обов’язково одразу інтубується, виконується штучна вентиляція легень. А головне завдання анестезіолога в цей момент — відновлення об’єму циркулюючої крові.

— Як встановлюється об’єм крові, втраченої пораненим?

— За допомогою шокового індексу Альговера — відношення частоти пульсу до рівня систолічного артеріального тиску. До того ж швидко виконується загальний аналіз крові, за яким видно рівень гемоглобіну, а відтак і важкість крововтрати.

— Давайте більш детально поговоримо про розробку та впровадження в клінічну практику організаційно-лікувальних підходів, методик, способів та пристроїв задля порятунку поранених.

— Ну ви знаєте, що ми вперше в Україні запровадили систему REBOA — реанімаційну ендоваскулярну балонну оклюзію аорти, яку застосовують для зупинки внутрішньочеревної кровотечі у разі поранення. Нещодавно відбувся з’їзд судинних хірургів, де я доповідав про цю методику, і чимало лікарів про неї дізнались вперше.

А взагалі вперше цей метод був застосований американськими військовими хірургами. У 2018 році на рівні з переливанням цільної крові, REBOA увійшла до протоколів медслужби збройних сил США з надання «розширеної» догоспітальної допомоги, метою якої є зупинка кровотечі. Цей метод зацікавив мене і я його застосував на практиці. Сьогодні ми вже маємо спеціальні набори, до яких входить пункційна голка, інтродьюсер, провідник високої жорсткості та балонний катетер. Як працює? Виконується пункція стегнової артерії, вводиться катетер в аорту, роздувається балон, і у такий спосіб кров в аорті не поступає до ушкодженої ділянки. А у лікаря є 30-40 хвилин для того, щоб провести протишокові заходи, поставити доступ до центральної артерії або вени, виконати, якщо потрібно, масаж серця та відновити об’єм циркулюючої крові. Хірург разом з операційною сестрою тим часом готуються до оперативного втручання.

Далі поранений подається в операційну, хірург робить лапаротомію і бачить пошкодження стегнової або здухвинної артерії. Завдяки роздутому балончику кров відсутня і на сухій артерії виконується зшивання пошкодженої ділянки. Потім балончик здувається і лікар контролює проходження крові артерією.

Безумовно, застосовуючи такий метод, потрібно дотримуватись часових термінів, аби не виникла ішемія органів.

— Костянтине Віталійовичу, у вашій групі 7 осіб. Як підбиралась команда для роботи з організації цих важливих досліджень?

— Якщо брати представників від військової медицини, то тема організації екстреної медичної допомоги та лікування гострої крововтрати в умовах бойових дій для мене є близькою. Довелось не лише організовувати цю роботу в мобільних госпіталях, а й самому ставати до операційного столу. Мій колега лікар-анестезіолог полковник медичної служби Василь Горошко — досвідчений фахівець, відбув кілька ротацій в районі бойових дій, де безпосередньо займався евакуацією важкопоранених — повітряною, залізницею та реанімобілями. І, наскільки мені відомо, провів їх без летальних випадків.

До складу групи також увійшли наші цивільні колеги, які теж займаються лікуванням гострої крововтрати. Наприклад, професор Національного медичного університету імені Богомольця Павло Іванчов, який займається проблемами кровотечі внутрішніх органів, директор 5-го пологового будинку столиці доктор медичних наук Дмитро Говсєєв, де актуальними є небезпечні кровотечі під час пологів. Ми прослідкували, яку тактику в лікуванні обирають вони, яку допомогу надають, які методи використовують і потім всі дослідження об’єднали. Національний університет охорони здоров’я України імені Шупика представив доктор медичних наук Олександр Толстанов, Харківський національний медичний університет доктор медичних наук Ігор Тарабан і очолив нашу команду генератор ідей ректор Національного медичного університету імені Богомольця професор Юрій Кучин. Завдяки величезному досвіду кожного спеціаліста вийшла така глобальна, фундаментальна праця, вкрай потрібна в наш час.

Нам вдалося оптимізувати та адаптувати до воєнних умов значну кількість міжнародних та вітчизняних протоколів надання допомоги пацієнтам із бойовою травмою, що супроводжується гострою крововтратою.

За результатами проведених досліджень досягнуто зниження частоти летальних випадків при бойовій травмі у 2,8 раза, у клінічній практиці — 2,2 раза та розвитку післяопераційних ускладнень — до 50 відсотків.

Хотів би ще раз наголосити, що для нас, військових медиків, запорукою успіху в рятуванні пораненого з гострою кровотечею є швидка евакуація та злагоджені дії всіх, хто входить до хірургічної бригади.

— Що має стати завершальним етапом такої ґрунтовної роботи?

— Методичні рекомендації, які будуть містити різні методи надання медичної допомоги, зокрема й під час гострої кровотечі. Ми вже розробили методичку «Тимчасовий шунт при кровотечах пошкоджених магістральних судин». Коли, наприклад, є пошкодження магістральної артерії, на її відновлення хірургу потрібно близько двох годин. Коли один поранений — це не проблема. А якщо йде потік поранених з десятків осіб? У такій ситуації пораненому вставляється тимчасовий шунт. Ним слугує звичайна трубочка з крапельниці, яка з’єднує кінці пошкоджено магістралі. В такому випадку, наприклад, поранена кінцівка отримує кровопостачання. Такому пораненому наступна допомога надається вже в стаціонарному госпіталі, де є судинні хірурги, де у відносно спокійній обстановці можна зшити судину.

Тобто, нам належить підготувати подібні методичні рекомендації, протоколи для військових хірургів, зокрема й слухачів Української військово-медичної академії.

Читайте також:

«Посмішка артилеристів — це вбивча зброя». Вінницькі воїни бажають гарного дня

Що робити вінничанам після сигналу «Увага всім!»: алгоритм дій

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.