ВІН І ВОНА. Як це було у наших пращурів? Традиційна сексуальна культура українців
- Що б там не розповідали, секс в Україні був завжди. До того ж секс по-українськи в дохристиянську епоху був різноманітним, на кшталт того, який декларували індуси своєю Камасутрою.
- З приходом християнства лібідо українців затисли в релігійні лещата: церква виділила на кохання лише два місяці на рік і то лише для продовження роду.
- Але українці часто не зважали і кохалися заради задоволення.
Авторитетних джерел, які б описували сексуальні вподобання наших язичницьких предків майже не існує, але є цікаві записки іноземних істориків, здебільшого візантійських. Так, Прокопій Кесарійський стверджує, що язичники Київської Русі практикували багатоженство — кожен муж міг мати чотири дружини. Цікаво, що жінка за власним вибором могла вільно переходити від одного чоловіка до іншого, якщо вона не була найулюбленішою.
До XVII сторіччя дівчата могли самостійно зробити хлопцеві пропозицію. Спогади про цю дивину у своєму «Описі України» залишив інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан. Так, дівчина збирала свої пожитки, посаг та приходила до хати, де жив її коханий. Дівчина в присутності батьків та інших родичів освідчувалась і чекала відповіді. Відмовити відчайдушній вважалося дурною прикметою.
Дохристиянський інтим
В давні часи на наших землях секс не вважався чимось брудним, гріховним. Навпаки, він мав сакральне, тобто релігійне значення. А ще такі традиції забезпечували сталий приріст населення. Часи тоді були лихі — війни, хвороби, голод — середня тривалість життя обмежувалася 30-40 роками. Тож треба було встигнути лишити потомство. Можливо, нас би з вами не було, якби не спеціальні масові гуляння наших предків задля продовження роду.
Наймасовіші гуляння відбувалися на честь богині Лади, яка, за віруваннями наших предків, опікувалася шлюбом, продовженням життя та весною. Такі гуляння проводили кілька разів на рік — з березня до середини вересня.
Люди водили хороводи, палили вогнища, через які стрибали для очищення, молили про дощ, а, головне, кохалися з різними партнерами. Під час посівної наші предки, щоб захистити врожай від нечистої сили, також кидалися в обійми один одного. І якщо ірландці та шотландці досі пишно святкують Белтейн — свято любові першого дня літа, то у нас лишився лише Купайло.
Секс за календарем
Із приходом християнства все змінилося. Масових гулянь, де панували секс, наркотичні відвари з трав і грибів, більше не проводили. В Київській Русі почалася тотальна заборона сексу. Кохатися можна було виключно в шлюбі, в місіонерській позі, і лише для того, щоб народжувати дітей. На це виділялося біля 60 днів на рік.
Справа в тому, що життя людей підпорядковувалось церковному календарю. В піст кохатися не дозволялося, утримуватися від плотських втіх треба було і на великі свята, яких не перелічити на пальцях рук. Заборонялися любощі в середу, п’ятницю та неділю. Цнотливість стала найвищою цінністю. Про секс узагалі ніхто не говорив, тому інколи доходило до абсурду, коли все кохання молодят зводилося до поцілунків і пестощів.
Окрім заборони кохатися на свята та під час посту, в Україні чоловіки мали утримуватися від сексу перед полюванням чи риболовлею, роботами в полі, перед чисткою криниці та перед тим, як колоти свиню. Люди вірили, що через порушення цих настанов народжуються каліки та починаються природні катаклізми.
Диво-вечорниці
На вечорницях була заведена традиція, яка дозволяла молодим людям поспілкуватися «ближче». Неодружені хлопці та дівчата збиралися на вечорниці (переважно вдома у вдови, яка мала дивитися за ними). Тут вони їли, пили, грали в ігри, а потім займалися «притулами».
Сформовані пари лягали спати разом і займалися «сексом наполовину», тобто так, аби зберегти дівочу цноту. Однак, це не завжди вдавалося, часто дівчата вагітніли і навіть не розуміли, як це трапилося. Є дані, що 45,6% дівчат, які ходили на вечорниці, втрачали цноту до шлюбу.
Шлюбна ніч
В Україні існувала дивна і принизлива (з точки зору сучасності) традиція першої шлюбної ночі. У центральних, північних та східних регіонах вона називалася «комора». Молодятам стелили в коморі, залишали їх там після весілля і відводили півгодини. Гості та родичі збиралися під дверима співали сороміцькі пісні, сміялися та грюкали у двері.
Якщо молодий брав «калину» — дівочу незайманість, то гості вивішували простирадло на подвір’ї. Чоловікові наливали чарку, плескали по плечах і усіляко його вітали. Якщо ж ні — дефлорувати молодицю мав або дружба, або хтось із його кровних родичів. Бувало, що дівчину робила займаною сваха своїми пальцями. Вже потім молодятам розповідали що, куди і як робити.
Власне, такі традиції як «комора» зводилися до того, щоб пересвідчитись у цнотливості нареченої. Але життя бентежне — що робити, якщо дівчина вже встигла погуляти на тих самих вечорницях? Правильно — різати пальці. Нерідко цим займався молодий, щоб врятувати свою кохану, а заразом і свою родину від ганьби.
Зрада
Секс міг бути не лише у шлюбі, а й поза ним. Останній засуджувався, але в уяві селян вагому причину для розлучення не становив. Економічні чинники в селянських сім’ях значили більше, а практицизм переважував сердечні емоції. Секс на стороні, особливо з боку чоловіка, вважався за такий, що не вартий уваги мудрої жінки.
Годилося не дорікати чоловікові, щоб зберегти родину, нажите майно й господарство. Ця причина досі примушує багатьох жінок закривати очі на чоловікові подружні зради. Можна припустити, що жінки, з якими одружені чоловіки чинили перелюб, були одиначками, соціально незахищеними особами — покритки, молоді вдови, московки та ін.
Багатодітні родини
Шлюб в українському традиційному суспільстві був надважливим, тому старші постійно орієнтували на нього молодь, уже з періоду фізіологічного дозрівання в 15–16 років. Шлюб відкривав можливості, недоступні для одинокої особи: економічну незалежність, повагу суспільства, уявлення про «правильний» життєвий сценарій і, звичайно, легальний секс.
За тогочасними уявленнями, інтимні стосунки в шлюбі «виправдовувалися» дітонародженням. Будь-які спроби уникнути вагітності теоретично засуджувалися, хоча на практиці люди могли регулювати вагітність через перерваний статевий акт («грати у висмика») або вживання жінками певних рослинних засобів.
Однак традиційно українські родини були багатодітними. Для багатодітності існував ще й економічний чинник: дітей змалечку залучали до фізичної праці, і вони нарівні з дорослими виконували різні господарські й хатні роботи. Тобто діти забезпечували в сім’ї робочі руки.
Без табу?
Наталія Тернова, психолог:
Так чи інакше, секс, поза будь-яким сумнівом, в наших пращурів був. Проте ставилися до нього в різні часи і при різних релігіях неоднаково. В дохристиянський період наші пращури поклонялися богам, які відповідали за родючість. Тоді всі види сексу були прийнятним, не існувало жодних табу. Українське традиційне патріархальне суспільство накладало низку заборон і обмежень, зокрема, на дошлюбний секс та дошлюбну вагітність. Проте, і ці правила завжди порушували.
Змінюються часи, змінюються закони. Сьогодні українці визначають самі, що для них в особистому та інтимному житті нормально, а що ні. Особливо це стосується сучасного покоління. Адже почуття — це не про культуру і традиції. Проте, ми все ж дотримуємося християнських принципів, і деякі табу у нас все ще існують.
Читайте також:
ВІН І ВОНА. Шокуючі секс-традиції та унікальні обряди народів світу
ВІН І ВОНА. Втрата сексуального бажання. Чому ми не завжди хочемо тих, кого любимо?
ВІН І ВОНА. Точка кипіння: ерогенні зони жінки, як шлях до насолоди
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
