З вінницькими чемпіонами тепер працює спортивний психолог

Євгеній МИХАЙЛІВ

Спорт вимагає досягнення особливого стану фізичних і психічних якостей. На змаганнях нерідко вирішальне значення набувають сантиметри, грами або точність виконання вправ. І результат залежить не стільки від «фізики» спортсмена, скільки від його психологічного стану – зібраності, націленості на результат, психічної форми та вміння керувати своїм тілом і думками. Все це складає поле діяльності спортивного психолога. Перший фахівець такого профілю вже працює у Вінниці.

Ді-джей, модель, творча людина

Вінничанка Юлія Федченко з дитинства жила спортом. Займалася плаванням, ушу, важкою атлетикою, бально-спортивними танцями і навіть універсальним боєм.

У 18 років дівчина пройшла за конкурсом на радіо, працювала ді-джеєм (вела й авторські передачі), а також на студії звукозапису озвучувала рекламні ролики. Закінчила модельну школу в Києві і працювала моделлю.

Але згодом вінничанка зрозуміла, що не може жити без спорту. Нині Юлія регулярно відвідує тренажерний зал, займається пауерліфтингом під керівництвом тренера спортшколи № 5 Сергія Боричка.

В університеті «Україна» Юлія Федченко отримала диплом спортивного психолога і вже кілька місяців працює за цим фахом у місті над Бугом. Її роботу оцінили не лише тренери й чемпіони, але й керівники спортивної галузі. Юлії надали кабінет у приміщенні шахово-шашкової школи.

Відео дня

Оцінював психолог Усика

– Лише я одна на факультеті в магістратурі захищалася за фахом спортивного психолога. Мою магістерську роботу «Переживання успіхів та невдач кваліфікованими спортсменами» оцінював професор Андрій Колосов. Він співпрацює в Києві в основному з відомими боксерами – приміром, з Олександром Усиком, – каже Юлія Федченко.

– Юліє, чому Ви обрали фах спортивного психолога?

– Я відчуваю, що у спортсменів є необхідність в морально-психологічній підтримці. Під час змагань вони знаходяться в стані постійного психологічного дискомфорту. З часом перестають помічати його, звикають до стресу і негативних емоцій. Але це не вирішує проблему, а тільки заганяє її вглиб підсвідомості. Агресивність, невміння спілкуватися з людьми і будувати близькі стосунки, впоратися зі стресом, почуття провини після програшу, постійні викиди адреналіну, сильна конкуренція – все це нерідко призводить до депресій і нервової перевтоми.

Поки що не всі спортсмени вірять в необхідність психологічної підтримки. А ось тренери нерідко дивуються, чому раніше у Вінниці не було фахівців цього профілю.

В розвинених країнах фах спортивного психолога є дуже затребуваним. В Києві також з багатьма професійними командами і відомими спортсменами працюють такі фахівці. Я мрію, щоб спортивний психолог з часом був у кожній вінницькій спортшколі! А також, щоб мої підопічні вигравали змагання високого рівня, включаючи чемпіонати світу і Європи.

Перемоги в армспорті і … риболовлі

– Вже маєте певні позитивні результати?

– Кілька місяців попрацювала з юним вінницьким шахістом Віктором Матвіїшеним – і він вдруге виграв чемпіонат Європи. Вітя мав певний острах перед важливими змаганнями, адже після першого «золота» на європейській першості не найкращим чином виступив на юнацькому чемпіонаті світу, що призвело до стресу.

Співпрацювала з жіночою баскетбольною командою вищої ліги «Вінницькі блискавки» Сприяла її виходу до фінальної шістки чемпіонату України.

Займаюся й з представниками інших видів спорту. Наприклад, з Валерієм Голубом – він багатогранний спортсмен, сильна духом людина. Після двох перемог на змаганнях з армспорту і … спортивної риболовлі Валерій наголосив, що саме я надихнула на ці успіхи.

– Назвіть основні психологічні проблеми спортсменів.

– Часто скаржаться на проблему складного суперника. Або спортсмени самі його таким уявляють, або цей образ штучно створює тренер. Я допомагаю подолати цей страх.

Іноді юні чемпіони побоюються не суперників, а … батьків, які сильно сварять за поразки.

Допомагаю усувати й інші недоліки. Це, приміром, страх поразки, недостатня концентрація уваги тощо.

Нерідко причиною відсутності досягнень, невдач у спорті є банальні життєві труднощі, особистісні чи міжособистісні проблеми (неадекватна самооцінка, негаразди в сім'ї, складнощі адаптації). Тому для фахівця-психолога спортсмен і команда – це, насамперед, особистість і колектив. А вже потім – «спортивний снаряд» для досягнення результатів.

Завдання спортивного психолога (за словами Юлії Федченко):

1. Допомогти спортсмену досягти найвищих результатів, використати свій потенціал (робота з самооцінкою, набуття впевненості в собі);

2. Підвищення мотивації атлетів або команди, формування цілей і вибір кращих методів їх досягнення;

3. Навчання спортсменів контролю над своєю свідомістю та емоціями;

4. Допомога в налагодженні міжособистісних стосунків у команді;

5. Створення психологічного комфорту спортсмена. Допомога у вирішенні особистісних проблем і конфліктів чи конфліктів з тренером, товаришами по команді або близькими людьми;

6. Надання психологічної допомоги атлетам, які отримали травму (або після програшу);

7. Формування довгострокових перспектив – у тому числі, з урахуванням подальшого закінчення спортивної кар'єри.