Воротар «Ниви» Максим Гурідов починав у «Шахтарі» з Коваленком, Зубковим і Борячуком

• Максим Гурідов нині є основним воротарем вінницької «Ниви», яка останнім часом прогресує, демонструє непогану гру і результати.
• В інтерв’ю для «20 хвилин» 25-річний голкіпер розповів про свою футбольну юність у Донецьку, де тренувався разом із майбутніми зірками.
• А також про подальший шлях у професійному спорті.

Максим Гурідов народився в Донецьку. Як і багато інших юнаків, змалку грав у дворі в футбол. Хлопчику дуже подобалася ця гра. Він попросив батька записати його на футбольну секцію.

— Коли мені було шість років, пройшов відбір в команду «Шахтар» 1996-1997 р.н. Мене взяли відразу в команду. Близько пів року був польовим гравцем. Але я був найменшим у дворі, і мене постійно ставили на ворота. Виходило непогано. Тому захотів стати голкіпером. Таким чином почалася моя воротарська кар’єра, — згадує Максим Гурідов.    

До 19 років футболіст перебував в структурі «Шахтаря». Максим підписав там свій перший професійний контракт. Вдячний за футбольну науку школі «гірників».

— Як корінний донеччанин, дуже люблю «Шахтар». Вболіваю, переживаю за нього. Мені завжди буде небайдужа доля та результати донецького клубу. Адже там грає багато моїх друзів, — наголошує Максим Гурідов.

Колишні партнери — у європейських клубах  

Разом із Максимом Гурідовим, в юнацькій команді «Шахтаря» поруч тренувався Микола Матвієнко, який днями виводив «гірників» з капітанською пов'язкою на матч Ліги Чемпіонів УЕФА. Конкурент вінничанина по амплуа Олег Кудрик зараз грає в Прем'єр-лізі, у Маріуполі. Олександр Зубков виступає у «Ференцвароші» (Угорщина). Віктор Коваленко на контракті в «Аталанті» (Італія), але зараз перебуває в оренді у «Спеції». Також нинішній голкіпер «Ниви» тренувався спільно з Олександром Зінченком («Манчестер Сіті», Англія) і корінним вінничанином Андрієм Борячуком, який раніше виступав за «Шахтар».   

— Із відомих футболістів «Шахтаря» я нині мало з ким підтримую зв'язок. Найчастіше спілкуюся з Андрієм Борячуком. Він нерідко буває у Вінниці. Тоді ми згадуємо юнацькі роки в Донецьку, розмовляємо про футбольне життя. Але, думаю, якщо я напишу знайомим зіркам, які грають в Лізі Чемпіонов і на чемпіонаті Європи, вони не відмовляться зі мною спілкуватися. Навряд чи з них хтось змінився з приходом спортивної слави, — вважає Максим Гурідов.  

З початком війни переїхав до Полтави

Коли почалася війна на Донбасі, Максиму Гурідову було 18 років. Він поїхав із Донецька до Полтави разом з командою.

— До Полтави переїхали спільно три команди U-19, U-21і «Шахтар-3», який виступав тоді в другій лізі. Мені залишався рік контракту, який провів в складі «Шахтаря-3». Після цього наша команда припинила існування, — продовжує футболіст. 

Далі Максим Гурідов виступав у донецькому «Олімпіку» U-21. Тим часом основна команда цього клубу грала в Прем'єр-лізі. Згодом голкіпер перейшов до «Інгульця»-2.

— Наша основна команда тоді грала в першій лізі, моя — в другій. Саме після «Інгульця» я й потрапив у вінницьку «Ниву». «Інгулець-2» тоді розформували. Порадившись із тренером воротарів, вирішили, що мені потрібно більше ігрової практики. Я розумів, що закріпитися в основному складі «Інгульця» шансів було небагато, тому пристав на пропозицію вінницької «Ниви», — ділиться Максим Гурідов.

Два конкуренти із Донецька

Спочатку воротар перебував у Вінниці в оренді. Тоді головним тренером нашої команди був Денис Колчін. Згодом Максиму вдалося домовитися із президентом клубу щодо переходу у «Ниву» на повноцінний контракт. Із перервами він виступає у Вінниці вже 2,5 роки.

— Місце в основному складі я отримав не одразу. Тоді моїм конкурентам на воротарській позиції був Артем Кулініч. Я його добре знав, адже він також є вихованцем «Шахтаря». Ми з Артемом непогано спілкувалися в Донецьку та зберегли дружні стосунки під час тренувального процесу у Вінниці. Ми добре доповнювали один одного. Як відомо, хороша конкуренція завжди змушує додавати! — наголошує Максим Гурідов.

Максим спочатку отримав від тренерів шанс в Кубку України, відігравши дебютний матч проти першолігового ФК «Гірник-спорт». «Нива» тоді перемогла з рахунком 2:1.  Після цього зіграв кубковий матч проти «Гірника» з другої ліги, який зараз перейменували в «Кривбас». Основна частина цієї гри пройшла без голів, а в серії пенальті тріумфували гості — 3:4.  

У чемпіонаті України Максим Гурідов дебютував в матчі проти «Буковини». «Нива» тоді провела хороший поєдинок в гостях і впевнено перемогла з рахунком 4:0.

Неочікуваний тренерський досвід

Місце в основному складі Максим Гурідов отримав через пів року після своєї появи у «Ниві». Тоді відбулася ротація і тренерського штабу, і футболістів. Головним тренером став Колінс Нгаха, а його помічником — Олег Шумовицький.

— Новий тренерський штаб почав робити акцент на місцевих хлопцях. Я вже зміг зарекомендувати себе у Вінниці, і мене почали підпускати до основного складу. Згодом почав стабільно грати у «Ниві», — згадує воротар.

Через певний час так склалися обставини, що Максим Гурідов виявився непотрібним новому тренерському штабу. Втім, через пів року його повернули до «Ниви».  

— Буду доводити, що те рішення тренерського штабу, можливо, було помилкою. У мене була піврічна пауза у ігровій практиці. В цей час я отримав хороший досвід в якості тренера футболістів-юнаків. Це важливо і для майбутнього, і для нинішньої роботи. Під час паузи у професійній кар’єрі я зрозумів, що маю віддаватися на тренуваннях та іграх на всі 100%, якщо хочу займатися улюбленою справою. Це допоможе якомога довше залишатися в футболі і радувати вболівальників, — наголосив Максим Гурідов.

Імпонують вінницькі вболівальники

У нашій команді грають досвідчені кваліфіковані захисники — Вадим Хохлов, Олександр Борячук та інші. Але на полі, за словами Максима Гурідова, всі нивівці рівні.

— Всі знають, що воротар тримає повну картину гри перед своїми очима. Тому потрібно прислухатися до його підказок. Наші захисники завжди беруть їх до уваги, — каже Максим Гурідов.

Голкіперу «Ниви» дуже подобається Вінниця, імпонують вболівальники «Ниви». Тому в подальшому він прагне продовжувати професійну кар’єру саме у місті над Бугом.

— Радує підхід вінницького клубу вцілому і його керівництва. А саме те, що ми намагаємося перемогти в кожному матчі. Президент «Ниви» Артур Загорулько робить все можливе, аби гравці ні в чому не мали потреби, — наголошує голкіпер.

На думку Максима, із нинішнім кадровим потенціалом «Нива» може піднятися високо. На жаль, в Кубку України це не вдалося. Наша команда вдома в серії пенальті поступилася луцькій «Волині».

— Ми прагнули пройти якнайдалі і привезти до Вінниці команду Прем'єр-ліги, щоб зробити свято для уболівальників. На жаль, через нефарт і погану реалізацію гольових моментів не змогли перемогти «Волинь», хоча мали всі шанси для цього, — пояснює футболіст.

У вільний від футболу час Максим Гурідов відпочиває, проводить час із близькими і друзями. Футбол по телевізору не дивиться. Мовляв, його й так в житті багато.

Голкіпери отримують середню зарплатню

Максим Гурідов відповів на запитання щодо заробітної плати воротарям.  

— Вона зазвичай є середньостатистичною у командах. Не занижена, але і не найвища. Найбільше за всіх заробляють зірки, бомбардири. В Європі все залежить від агента, який «вибиває» футболістам вигідний контракт, — пояснює Максим Гурідов.

У голкіперів є й певні переваги. Приміром, коли Максим був в структурі «Шахтаря», в основну команду було легше потрапити гравцям оборони і воротарю. Нині особливо нічого не змінилося.  

— У «Шахтарі» діє відпрацьована роками схема. Бразильці складають атаку і півзахист. А захист і воротар — це завжди українці. Є лише поодинокі приклади, коли атакуючі футболісти із України досягали в «Шахтарі» певного успіху. Можна назвати Віктора Коваленка, Михайла Мудрика, Георгія Судакова, Єфима Коноплю, Данила Сікана, — коментує Максим Гурідов.

Читайте також:

Граючий президент «Ниви» Артур Загорулько: «Зінченко разом із нами не ходив на дискотеки»

Із сільського гуртка – до виграшу Кубку світу і керівництва Центром олімпійської підготовки

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.