У місті хочуть відродити голбол. У цьому спорті для незрячих вінничани були призерами Європи

• Голбол – гра для слабозорих із м’ячем, у середині якого є дзвіночок.
• Колись місцева команда голболістів домінувала в Україні, а вінничани здобували медалі навіть на чемпіонатах Європи.
• "20 хвилин" намагалися розібратися, якими є перспективи відродження голболу у місті над Бугом.   

Відомий у минулому голболіст, 52-річний Валерій Гаврилюк – тотально незряча людина. Нині він веде на базі Вінницького організації підприємства Українського товариства сліпих (УТОС) гурток художньої самодіяльності. Навчає співати людей різного віку. Разом із колективом регулярно виступає на сцені. Приміром, нещодавно брав участь на концертах в Жмеринці і в Могилеві-Подільському. Вихованці Валерія Гаврилюка співають пісні в різних стилях і жанрах (естрадному, народному), читають вірші тощо. 

Валерій Гаврилюк навчався у Мукачівському інтернаті для слабозорих дітей. Далі почав працювати на підприємстві УТОС Мукачева, захопився спортом. Спочатку це була легка атлетика. У 1991 році Валерій Гаврилюк став чемпіоном України в стрибках у довжину і п’ятиборстві серед спортсменів із вадами зору.

— Незрячі переважно бігають із лідером, супроводжуючим. Вони пересуваються «лікоть об лікоть», аби це було синхронно. Або рухаються «на голос»,  —  інформує Валерій Гаврилюк.

М’ячі із дзвіночком

Паралельно Валерій Гаврилюк розвивався і інших видах  спорту. В першу чергу зацікавився голболом. Цей вид спорту почали культивувати в Україні  в 1993 році.

— Голбол - гра з м’ячем на майданчику 18 на 9 метрів (на кшталт волейбольного). Тільки ігровий снаряд має пересуватися по підлозі, а не по верху. В перекладі голбол означає «м’яч, що котиться», —  розповідає спортсмен. 

Голбольний ігровий снаряд кидають із великою силою. Круглого мають закинути у ворота, які дорівнюють ширині всього майданчика (тобто 9 метрів). На воротах стоять всі три гравці кожної команди. Вони ловлять м’яча і відправляють його назад, у ворота супротивника.

— Гравці намагаються кидати м’яча хитро, аби суперникам було складно його спіймати. Зокрема, по-діагоналі, крученим ударом тощо. У м’ячі є дзвіночок, який допомагає незрячим слідкувати за траєкторією руху. Тому деякі голболісти кидають ігровий снаряд легенько, аби його було складно почути. Іноді це допомагає забити гол. Окрім двох суддів в полі, є й арбітри за воротами. Вони слідкують за тим, чи пересік м’яч лінію воріт, — пояснює Валерій Гаврилюк.

Животом, коліном і головою

До речі, удари виконуються виключно рукою. А ось ловити їх найчастіше доводиться у падінні. Тоді гравець зупиняє м’яча чим доведеться – животом, коліном, головою. Нічого не жаліє!   

В команді має бути шість гравців. Три перебувають на майданчику, інші – на заміні. - — Гра є дуже динамічною, вона потребує чимало фізичних сил. Тому дуже рідко, коли три голболісти основного складу проводять весь матч без замін, — пояснює голболіст.

В 2000-х роках вінницька голбольна збірна тренувалася на базі Палацу дітей та юнацтва, в спортзалі «Спартак» і спорткомплексі «Здоров’я», який після нещодавньої реконструкції став доволі сучасним.

Валерій Гаврилюк успішно виступав за голбольну команду Вінниці. В її складі був семиразовим чемпіоном України.

— Наша команда в 2000-х роках була дуже сильною. Вінничани невипадково домінували на всеукраїнському рівні. Це тривало включно до 2007 року. Після зникнення голбольної команди у Вінниці я виступав у Полтаві. Там теж був чемпіоном України,  — згадує Валерій Гаврилюк.

У Туреччині, Ізраїлі і Бразилії

Рівень голболу у світі є традиційно високим. Але українці також не пасуть задніх! 

— В 2002 році в складі збірної України я вперше виступав на міжнародних змаганнях у Словенії. Далі грав на чемпіонатах Європи, де в складі команди неодноразово посідав 2-3 місця. Ці спортивні форуми відбувалися в Туреччині, Ізраїлі і Польщі, —  продовжує Валерій Гаврилюк.

Окрім Валерія Гаврилюка, до збірної України тоді входив й інший вінничанин – Микола Ванжа.

— В 2007 році ми їздили на Всесвітні ігри до Бразилії. Там був відбір на Паралімпіаду. На жаль, забракло одного місця, аби вийти на Паралімпійські ігри, — каже Валерій Гаврилюк. — Зрозуміло, всі витрати на чемпіонати Європи і міжнародні турніри (відрядження, екіпіровка) були за рахунок держави.

Причина розпаду команди         

В 2007 році вінницька команда розпалася в першу чергу через брак молодої зміни. Вікових гравців просто ніким було замінити. На думку Валерія Гаврилюка, голбол у Вінниці варто відродити.  

— Це єдиний вид спорту, який культивується виключно серед незрячих. На відміну, приміром, від легкої атлетики і плавання, якими водночас займаються слабозорі і звичайні спортсмени, - наголошує Валерій Гаврилюк. — В команді слабозорих і тотально незрячих ставлять в одні умови. Адже всі учасники отримують спеціальні наклейки для очей, на які потім вдягають чорні окуляри.

Валерій Гаврилюк через поважний вік, зрозуміло, вже не виступатиме у голбольній команді. Проте він може стати консультантом колективу, зважаючи на величезний досвід. Також у вінницькому товаристві «Інваспорт» є інструктор Руслана Гаврилюк, яка в свій час тренувала нашу голбольну команду, а зараз запрошується на чемпіонати і Кубки України в якості судді.

Коментарі керівників

Начальник Вінницького регіонального центру «Інваспорт» Дмитро Лукавий також підтримує ідею відродження голболу у Вінниці.  

 — Плануємо відкривати додаткові групи і започатковувати нові для нашого регіону види спорту. Приміром, для візочників та інших осіб із вадами опорно-рухового апарату – тренування із гри бочі. Для спортсменів із вадами зору – заняття із голболу (гри із м’ячем, де є дзвіночок). Цей вид спорту було представлено навіть на Паралімпійських іграх, — інформує Дмитро Лукавий.

Директор Вінницького підприємства УТОС Костянтин Ільніцький розповів, що поки що незрячі вінничани займаються шахами, шашками і трохи дзюдо.

— Голбол – командний вид спорту, у який на аматорському рівні може спробувати свої сили будь-яка людина із вадами зору. Якщо в спорткомплексі «Здоров’я» знову культивуватиметься голбол, для членів УТОС має бути організована доставка на тренування на Старе місто. Вінницьке товариство «Інваспорт» придбало новий пасажирський «Форд» для потреб спортсменів, тому із транспортом не повинно виникнути проблем, —  прокоментував він.  

Читайте також:

«Крижана людина» вже третю зиму ходить без верхнього одягу. За цей час Андрій Козак не хворів

Вінничани здобули 15 нагород на чемпіонаті країни з фрі-файту. Серед них — чотири золоті

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.