Призерка Олімпіади Ганна Балабанова готує зірочок веслування

Євгеній МИХАЙЛІВ

Ганна Балабанова тренує збірні України з веслування серед юніорок і молоді

Вона виступала на трьох Олімпійських іграх. Одного разу виборола олімпійську бронзу.
Нині очолює юніорську збірну України.

В дитинстві Ганна не займалася іншими видами спорту, відразу записалася на веслування. Це було у дев’ять років.

— Якщо я довго займалася веслуванням — значить, щось виходило. Хоча в дев’ять років нерідко доводилося перевертатися на байдарці. Це триває до того часу, допоки не навчишся тримати рівновагу. Перших серйозних спортивних успіхів я досягла приблизно в 13 років. Тоді стала чемпіонкою області серед дівчат. Мене взяли на всеукраїнські змагання. Тоді виступала лише в одиночному човні, — каже спортсменка.

В 17 років, коли Ганна почала показувати високі результати, її включили й до байдарки-«четвірки». Далі на всіх успішних міжнародних змаганнях вона виступала в «четвірці», а також у «двійці». Ганна добре пам'ятає роки, коли виграла чемпіонат СРСР серед юніорок. Їй було 15 років, а змагання проходили у Мінську (Білорусь).

Відео дня

— Моя перемога стала несподіванкою для всіх. Тоді мене помітили і включили до збірної Радянського Союзу серед юніорок. У ній рік готувалася до чемпіонату світу, що пройшов у Югославії. Це був мій перший виїзд за кордон, дебютний чемпіонат світу. І при цьому вдалося перемогти у складі «четвірки». В збірній я була єдиною веслувальницею з України, — згадує Ганна Балабанова.

Коли Україна стала незалежною, новим наставником Ганни стала вінничанка Світлана Сергун. Разом із нею вона почала перемагати вже серед жінок. Вийти на цей рівень було дуже нелегко.

— Бо після народження дочки я тимчасово припинила виступати у змаганнях і тренуватися. Три роки була у декретній відпустці, сиділа вдома. Втомилася від веслування та хотіла добре відпочити. У 1993 році відновила зайняття спортом. У складі збірної України поїхала на чемпіонат світу в Данії. Там я зайняла дев'яте місце у складі «четвірки», — каже Ганна Балабанова.

Олімпійська вершина

В 1994 році вінничанка регулярно посідала призові місця на етапах Кубка світу (в складі «двійки» і «четвірки»). Потім був виступ на Олімпійських іграх 1996 року. Ліцензії у веслуванні не іменні, а командні. Зазвичай їх здобувають на чемпіонаті світу. Тоді це змагання проходило в Мексиці, але так далеко українок не змогли командирувати. Проте в олімпійський рік вони виграли у «четвірці» срібло на чемпіонаті Європи у Севільї (Іспанія). Там відбиралися на Олімпіаду лише два човни!

— Збірна України у 1996 році вперше виставляла команду на Олімпійські ігри. Тоді ми ще не були готові вийти на найвищий рівень і не потрапили до фіналу. І в «двійці», і в «четвірці». На другій Олімпіаді-2000 у Сіднеї (Австралія) нам вдалося покращити результат, посісти п'яте місце у байдарці-«четвірці» на дистанції 500 метрів. А ось бронзові олімпійські медалі ми виграли у 2004 році. Це сталося в 2004 році на Іграх в Афінах (Греція), також на дистанції 500 метрів у «четвірці», — коментує Ганна Балабанова.

У 2004 році українська «четвірка» вже готувалася поборотися за олімпійський п’єдестал. Адже перед Олімпіадою в Афінах показувала результати найвищого рівня. Зокрема, виграла чемпіонат Європи і таким чином потрапила на Олімпійські ігри. На Євро-2004 виступали всі найсильніші склади Старого світу. Тому перед Іграми українки добре знали, у кого який рівень.

— На Іграх-2004 перемогли веслувальниці Німеччини, друге місце зайняла Угорщина. Ми добре стартували і зберегли за собою високу позицію. Німкені відірвалися від інших команд. А ми не наздоганяли і не відставали, але весь час перебували в чільній трійці. Із нами конкурували полячки, проте вони врешті-решт відстали, — каже Ганна Балабанова.

До речі, у 2004 році разом із Ганною в екіпажі була інша вінничанка Олена Череватова. Вони виступала в екіпажі разом на двох Олімпійських іграх. Зараз Олена Череватова не займається веслуванням, а викладає в школі, а також є викладачем фітнесу. Мешкає на Київщині.

Вінничанок у збірній поки немає

Після своєї третьої Олімпіади Ганна продовжувала кар’єру у Великому спорті приблизно два роки. Це було у 2007 році. У 37 років її взяли на роботу до Вінницького обласного УМВС. Шість років працювала викладачем в тренінговому центрі міліції, дослужилася до капітана. Опікувалася фізичною підготовкою правоохоронців.

Нині працює в Міністерстві молоді та спорту України. Є старшим тренером збірної команди країни з веслування на байдарках і каное. Веде групи байдарочниць-юніорок (до 18 років) і молоді (до 23 років). Вони тренуються разом.

— У нас немає основної бази. Січневі збори проводимо на лижах у Тисовці (Карпати). Поїдемо у теплі краї. Плануємо на Сардинію (Італія). Міністерство молоді та спорту оплачує всі необхідні витрати. В літній період зазвичай готують спортсменок у Вінниці, на базі «Динамо» і МДЮСШ № 2, — інформує Ганна Балабанова.

Із вінничанок до збірної зараз, на жаль, не входить ніхто. Є дівчата зі Львова, Івано-Франківська, Миколаєва, а найсильніші — з Хмельницького.

— У мене займаються 12-14 дівчат, це в сумі дві вікові категорії. Готую лише найперспективніших спортсменок: чемпіонок України, учасниць чемпіонатів Європи та світу. У всіх членів збірної України — особистий спортивний інвентар. Ми маємо автоконструкцію, куди ці човни завантажуються. Машина їде по всій Україні, збирає байдарки та везе їх до пункту призначення. На змагання до інших країн на цій конструкції доставляємо одразу по 50-60 човнів. Це на всю команду (дорослі та юніори), включаючи каноїстів, — каже Ганна Балабанова.

Тренер ставить перед вихованками високі цілі. Зокрема, боротися за призові місця на чемпіонатах Європи та світу.

— Багато працюємо для цього. Але всі три роки на чолі юніорської збірної було непросто через пандемію коронавірусу та карантин. Багато-хто із наших спортсменок на цьому «застряг». Тому краще наше досягнення за ці роки — четверте місце на чемпіонаті світу в «двійці». До неї входили Анна Павлова (Львів) і Софія Поцюрко (Хмельницький).