«Дзюдо як фітнес»? Призер світових змагань почав тренувати у Вінницькому техуніверситеті

• Значна частина юних чемпіонів після завершення школи кидають спорт та «із головою» занурюються у бурхливе студентське життя.
• Але не всі знають, що спортивні секції у Вінниці діють не лише для школярів, але й для студентів та дорослих.
• Із цієї осені гурток боротьби на базі Вінницького національного університету почав вести знаний спортсмен Борис Максимчук.
• Про свої цілі і задачі у ролі тренера він розповів «20 хвилинам».     

Борис Максимчук – майстер спорту, призер чемпіонатів світу з самбо і дзюдо, заслужений тренер України, академік у галузі фізичної культури і спорту. 

— Я почав тренувати, ще коли ще був студентом третього курсу. Робив тренером у тренажерному залі «Добродій». З 2003 року тренував студентів Вінницького медуніверситету. Пізніше почав працювати у Вінницькому педуніверситеті і водночас проводив тренування із самбо та дзюдо зі студентами цього вишу, — згадує він.    

Вихованці Бориса Максимчука неодноразово були призерами чемпіонатів України з самбо і дзюдо. Це, приміром, Василь Стогній, Надія Хомич, Ольга Мельник та інші.  

Підготовка до Універсіад

Із початку вересня цього року борцівську секцію Бориса Максимчука у техуніверситеті відвідало близько 30 майбутніх інженерів. Близько десятка ходять регулярно, інші – час від часу. Переважно серед учнів – хлопці, адже саме вони переважно навчаються у ВНТУ. Коли Борис Максимчук тренував борців у педуніверситеті, гендерний розклад був зовсім іншим.

Заслужений тренер України збирається працювати «на результат». Адже збірні вишу під його керівництвом прийматимуть участь у обласній і Всеукраїнській універсіадах із дзюдо і греко-римської (класичної) боротьби.

— Тобто в першу чергу я прагну підготувати членів збірної вишу до цих змагань. Втім, не відмовляю і спортсменам-початківцям. Буває, що наполегливі юнаки починають опановувати боротьбу на першому курсі, а до четвертого-п’ятого курсу починають здобувати медалі змагань різного рангу. Мова йде про початок занять не зовсім «із нуля», а про новачків у боротьбі із досвідом занять в інших видах спорту. Приміром, це можуть бути кандидати у майстри спорті із важкої чи легкої атлетики або спортивної акробатики, — пояснив Борис Максимчук.   

Тренує і «греко-римлян»

Тренер інформує, що до його секції ходять й борці греко-римського стилю, тренування яких відбуваються паралельно із дзюдоїстами. Борис виступав на змаганнях із цього виду спорту за команди школи, коледжу та університету. Тож має певний досвід.

Яка ж різниця в цих трьох видах боротьби?

— В дзюдо і самбо спортсмени мають куртки, за які можуть хапати суперники і робити захоплення. В дзюдо це кімоно, у самбо – самболка. В греко-римській і вольній боротьбі захоплення виконують за тіло. В правилах між будь-якими двома видами боротьби також багато відмінностей. Приміром, у партері в дзюдо дозволені больові прийоми на руки і утримання, а в самбо – больові на руки і на ноги. В стійці в самбо дозволено виконувати технічні дії за ноги супротивника, а в дзюдо – ні. В дзюдо взагалі більш жорсткі правила, щоб боротьба була динамічнішою, — пояснив тренер.

Також  в греко-римській боротьбі заборонені технічні дій нижче пояса. Не можна торкатися ніг опонента ані своїми ногами, ані руками. Це певним чином обмежує можливості борців. Тобто у класичній боротьбі немає багатьох різновидів кидків, які дозволяється виконувати в інших видах.

Схуд за допомогою дзюдо

У Вінниці ще кілька тренерів успішно тренують дорослих борців. Це, приміром, Юрій Осіпян чи Іван Нагорняк.

— Звичайно, до секції боротьби дорослим початківцям бажано приходити із певним досвідом у якомусь виді спорту. Взагалі важко без будь-якої спортивної підготовки, але й це можливо, — сказав Борис Максимчук.

Серед вінницьких борців не бракує людей у солідному віці та навіть ветеранів. Приміром, це колишній чемпіон СРСР із автоперегонів Володимир Стрюк. Він почав займатися самбо і дзюдо під керівництвом тренера Ігоря Македона аж у 57 років.

— Тоді Володимир Стрюк при зрості 1,65 метри важив 130 кг. Він почав займатися дзюдо із метою фітнесу. Володимир бореться вже близько шести років і нині важить менше 80 кг! — інформує Борис Максимчук.

Борці із цукровим діабетом

Яка користь для здоров’я від занять боротьбою? За словами Бориса Максимчука, так ж , як і від будь-яких інших фізичних вправ.

— Це тренування серцево-судинної, дихальної і м’язової систем. Також боротьба слугує гарною психологічною розрядкою. Нею можна займатися практично всім. У мене навіть були учні із цукровим діабетом, які займалися боротьбою і були дуже цим задоволені, – ділиться тренер.

Але для цього виду спорту треба підійти «із розумом».

— У всіх має бути свій «стартовий майданчик». Багатьом перед початком тренувань із самбо чи дзюдо варто кілька місяців позайматися іншими фізичними та підготовчими вправами, — пояснює Борис Максимчук.  

Де займатися?

Тренування з самбо і дзюдо для студентів і дорослих відбуваються на базі ВНТУ (тел. 067-425-67-81 - тренер Борис Максимчук), МДЮСШ № 5 (тел. 67-26-44), ОДЮСШ «Колос» (тел. 52-08-61, 52-09-65), ВОКДЮСШ (067-955-50-90).

Читайте також:

Вінницький дзюдоїст став призером України серед майстрів. Боротиметься за світову першість

Футбол – жіноча справа! Де у Вінниці навчають грі № 1 представниць прекрасної статі
 

 

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.