Дев’ятиразовий чемпіон світу із гирьового спорту тренується у залі, який облаштував у власному будинку

Євгеній МИХАЙЛІВ

У Греції завершився чемпіонат світу із гирьового спорту. Віктор Ліщишин із Гнівані здобув там три золота серед ветеранів. Тепер в його активі дев’ять медалей найвищого ґатунку на чемпіонатах світу і п’ять перемог на чемпіонатах Європи.
Відомий вінницький спортсмен почав займатися гирьовим спортом «з нуля» у 50 років. Тренується у власному будинку.
Віктор Ліщишин каже, що почати ніколи не пізно і дає важливі поради початківцям.

В «спартанських» умовах

Віктор Ліщишин із Гнівані – різноплановий спортсмен. Він має спортивні розряди із футболу, тенісу, легкої атлетики. Нещодавно він отримав посвідчення майстра спорту України із гирьового спорту. Для цього було потрібно здобути перемоги як мінімум у п’яти чемпіонатах Європи чи світу.

— У мене із цим все гаразд. На чемпіонатах Європи серед ветеранів, що проходили в Гадячі (Україна) і Греції, я здобув загалом п’ять золотих нагород. А після нещодавнього успіху в Греції став вже 9-разовим чемпіоном світу. В цій країні отримав три нагороди найвищого ґатунку, — розповів Віктор Ліщишин.

28-й чемпіонат світу з гирьового спорту проходив в містечку поблизу Афін. Змагалися в залі на стадіоні, де було дуже спекотно. Температура сягала близько 30 градусів. Кондиціонерів грецькі організатори не передбачили. Тому чемпіонат проходив, як кажуть, в «спартанських» умовах.

Відео дня

— На руках з’являлися мозолі, адже гирі через спеку сильно нагрівалися. Так спекотно раніше на міжнародних змаганнях за моєю участю ніколи не було! Раніше вони проходили ранньою весною або восени, і було значно комфортніше. Перенесення чемпіонату світу на літо було пов’язано із пандемією. Втім, складні умови для всіх були однаковими, тому скаржитися не варто. До того ж сподобалася дружня атмосфера і непогане суддівство, — продовжує чемпіон світу.

Кошти збирали «всім світом»

Віктор Ліщишин став чемпіоном світу в складі збірної України і переміг в трьох особистих номінаціях. Виступав у ваговій категорії до 65 кг. Найкращий результат вінничанин показав на другий день змагань в двоборстві. 16-кілограмову гирю він штовхнув 73 рази, а ривок однією гирею виконав 189 разів. В сумі - 262 підйоми.

— Мій кращий результат у поштовху – 77 разів, у ривку – 220 разів. Зараз трохи до нього не дотягнув через спеку, — пояснив він.

У Греції гніванчанину найбільше сподобалися люди – добродушні і відкриті. Каже, що розумів греків, навіть не володіючи їхньою мовою.

— Запам’яталося ласкаве море. Ми мешкали біля затоки, куди впадають Егейське та Іонічне моря. Звернув увагу і на відмінні дороги, адже є із чим порівняти, — каже чемпіон світу.

Поїздка на чемпіонат світу до Афін обійшлася приблизно у 600 євро. Кошти на це довелося збирати «всім світом». Чемпіону допомогли колеги-гирьовики і профком заводу «Спецзалізобетон», де Віктор Ліщишин все життя працює слюсарем. Обіцяє повернути певні кошти на поїздку на світовий форум й міська влада Гнівані.

Забив понад 200 голів

В родині чемпіона світу спорт завжди був у пошані. Його покійний батько Володимир займався велоспортом, виконував вправи на турніку. У Віктора є рідний брат Олег Ліщишин, старший за нього на сім років. Він непогано тренує юних шахістів Гнівані.

— Із першого класу школи я залюбки займався різними видами рухової активності. Ми із друзями бігали кроси, змагалися у стрибках в довжину і висоту, підтягувалися на турніку, грали у футбол, брали участь в спартакіадах. Я відвідував гуртки волейболу, баскетболу і легкої атлетики, — каже Віктор.

Після завершення школи Віктор Ліщишин серйозно захопився футболом. Регулярно грав за команду Гнівані у чемпіонаті області. Мав амплуа півзахисника, забив за кар’єру понад 200 голів у змаганнях різного рівня.

Гирі чи пауерліфтинг?

У 37 років Віктор Ліщишин припинив виступи на аматорському рівні. Але грав у футбол ще серед ветеранів, також бігав кроси. У 50 років він вирішив обрати собі новий вид спорту і серйозно ним займатися. Розглядав два варіанти – пауерліфтинг (його культивували в ДЮСШ Гнівані) або гирьовий спорт.

— Мав обирати щось одне, адже суміщати пауерліфтинг і гирі було важко. В першу чергу тому, що у них різні вагові категорії. Десь треба схуднути, в іншому виді – навпаки, набрати вагу. Ці «гойдалки» було витримати важко. Тому я врешті-решт зупинився на гирьовому спорті, — поділився Віктор Ліщишин.

Виявляється, у гирьовому спорті сильними мають бути не тільки руки. Але й розвинені м’язи ніг і спина.

— Руками ти тільки фіксуєш гирю над головою, а основному працюють ноги і спина, — пояснює він.

Тренер молодше учня

На початку занять гирьовим спортом Віктор Ліщишин не думав, що просунеться так далеко. За допомогу він дякує своєму молодому тренеру (неофіційному) Олексію Кундису. Саме той підштовхнув майбутнього чемпіона світу до участі у всеукраїнських змаганнях, і з першої спроби вдалося виграти золото!

— Коли мені вперше запропонували взяти участь у чемпіонаті Європи, я побоявся. Тепер про це жалкую. Згодом мої результати стали зростати за рахунок наполегливих тренувань. Я наслідував приклад молодих хлопців, які тренувалися разом. Вони спостерігали за моєю роботою, яка їх надихала. Ми «тягнули» вперед один одного. Тому я з часом й вирішив «замахнутися» на чемпіонат Європи! — підкреслює Віктор Ліщишин.

«Вдома нічого платити не треба»

Нині чемпіон світу займається гирями лише тричі на тиждень. Протягом години виконує різні вправи. Взимку заняття збільшуються до 1,5 години.

Щоб підкачати ногу і спину, Віктор Ліщишин також займається штангою і на тренажерах. Спортзалу облаштував у власному приватному будинку. В тій його половині, де раніше мешкав покійний батько.

— До моєї спортзали приходять займатися й інші гирьовики Гнівані. Там є чотири тренажери, щоб качати спину, прес і ноги. А також штанги. Спортзал для гирьовиків у нашому місті будується, але невідомо, коли його закінчать. А також, буде він платним чи безкоштовним. А ось вдома нікому нічого платити не треба! — наголошує Віктор Ліщишин.

Якби у Гнівані був би облаштований міський спортзал для гирьовиків, Віктор спробував би тренувати юнаків і передавав би їм свій досвід.

— Втім, я, хоча й формально й пенсіонер, продовжую працювати на заводі. Також тренуюся і виконую домашню роботу по господарству. Тобто й зараз є чим займатися, — завершує силач із Гнівані.