«Нечуване нашестя комарів». Як ми відпочили на Джарилгачі та у скільки нам це обійшлося

• Чисте море, білосніжний пісок та дика природа — таким острів Джарилгач у Херсонській області запам'ятався нашим журналістам минулого року. Цьогоріч вони знову поїхали туди відпочивати, але враження вже, м'яко кажучи, інші. 
• Розповідаємо вам про свій досвід, переваги та недоліки відпочинку на Джарилгачі. А також додаємо, у скільки це обійшлося. 

Як доїхати на острів?

Дорога з домівки до намету — найважче у нашому відпочинку на Джарилгачі.

Насамперед треба доїхати з Вінниці у Херсон. Квитки влітку на цей напрямок розкуповують ще швидше, ніж гарячі пиріжки на Козятинському вокзалі. Тому квитки на прямий рейс до Херсону ми не змогли купити, хоча почали моніторити їх ще за кілька тижнів до поїздки. 

Спочатку ми доїжджали до Козятина, а звідти сідали на потяг у Херсон. Коштує квиток на автобус в Козятин 78 гривень, а квитки на потяг — 200 гривень. Їхати доведеться не мало, понад 14 годин. 

Наступний пункт — Скадовськ. Туди ми доїжджали з Херсона на маршрутці, водії яких тебе зустрічають прямо на виході з залізничного вокзалу. Дорога триває близько двох годин і коштує 250 гривень. У порівнянні з минулим роком ціни виросли майже вдвічі. 

Далі вам потрібно дістатися до причалу Скадовська, а звідки можна відправитись теплоходом чи приватним катером на Джарилгач. 

Ми їхали теплоходом, вартість поїздки у обидві сторони — 200 гривень. Дорога займає орієнтовно півтори години. 

Загалом дорога з Вінниці на Джарилгач обійшлася у орієнтовно 800 гривень. 

Перше, що ви бачите — сотні людей

Хоч цей острів й називають безлюдним, але, як тільки ви ступите на його територію, ви в це не повірите. Біля маяків, що є найвідомішою пам'яткою острова, відпочиває найбільше туристів.

Переважна більшість з них приїхали на кілька годин і вечірнім теплоходом поїдуть назад у Скадовськ. 

А от мандрівники, які завітали на кілька днів, чи навіть тижнів, на острів — йдуть далі. 

Де можна жити на острові? Минулого року особливого вибору місць, де можна зупинитися — не було. Цьогоріч же інфраструктура Джарилгача помітно змінилися. І, на жаль, для дикої природи не на користь. 

На острові тепер є кілька баз відпочинку, де здають в оренду намети чи бунгало. Можна орендувати лежаки, sup-доски та відвідувати нові кафе, що відкрилися на острові. 

Ми ж хотіли відчути дику природу острова і пішли шукати місцину, де будемо ставити табір. Місце для кемпінгу без сусідів ви знайдете без проблем, оскільки острів довжиною 42 кілометри. Але є кілька нюансів. 

По-перше, дорога з рюкзаками за плечима під палючим сонцем — ще те випробування, тож до цього варто бути готовим. До цього незручностей додає пісок, який, як ви розумієте, там замість тротуарів та доріг. 

По-друге, питна вода, яка буде вам потрібна для життя, є лише в двох точках: на бухті Глибокій та біля маяків. Враховуйте це, коли обиратимете місце для намету.

Минулоріч у нас вже був досвід відпочинку на Джарилгачі з наметами, тож ми думали, що знаємо чого очікувати. Пройшовши близько трьох кілометрів, розклали табір. 

Медузи, комарі та водорості

Ще дорогою відпочивальники, яких ми зустрічали, попереджали нас про комарів. Кілька разів ми чули фразу: «Нечуване нашестя комарів». Звичайно, ми ж думали, що люди гіперболізують та врятуватися спреями, димом від багаття і спіралями від комарів цілком реально.

Але, як тільки сонце сховалося за горизонт — почалася гра на виживання, яку після 15 хвилин спротиву, ми програли. Вже о 19.00 ми вимушено сиділи у своїх наметах, повністю обкусані комарами та пили протиалергічні таблетки. 

Того року ситуація з комахами була зовсім не критичною. Ми користувалися спреями від комарів, запалювали кілька спіралей навколо табору та спокійно сиділи цілу ніч, дивлячись на зоряне небо. 

Наступного дня ми виявили, що комарі є навіть вдень, і їх дуже багато. Щоправда, лише біля дерев та кущів. З рослинності на острові — оливи та трави. 

Ми спілкувалися з іншими туристами, які прибули на острів ще наприкінці липня, і вони кажуть, що комарів було вдвічі більше. 

Нам же, щиро кажучи, просто пощастило, бо на третій день відпочинку комарі майже повністю зникли. Сталося це, ймовірно, через сильні вітри, які цілодобово супроводжували нашу відпустку. 

Проте, на жаль, на комарах недоліки відпустки на Джарилгачі не завершилися. Море виявилося зовсім не таким чистим та прозорим, як торік. 

Вода була з водоростями та з великою кількістю медуз. Через останніх було дискомфортно запливати на глибину та й загалом перебували довгий час у воді. У якісь дні їх ставало менше, у якісь — більшало. Але супроводжували вони нас цілу відпустку. Уторік же ці морські жителі нас взагалі не турбували. 

Є пляжі, де море чистіше та з меншою кількістю медуз. Але до них потрібно йти близько десяти кілометрів від джерела питної води. Кілька разів за відпочинок ми ходили на ці пляжі, щоб помилуватися недоторканою природою острова та білосніжним піском. 

Де і що їсти?

Якщо ви збираєтесь зупинитися з наметом, то подбайте про продукти ще в Скадовську — на острові продуктових магазинів немає. Ми взяли з собою крупи, макарони, різні консерви та овочі з фруктами. 

Якщо ж готували їжу ви не хочете, то є кафе. Ми теж туди кілька разів навідувалися і смачно наїдалися.

Найпопулярніша страва — скат, коштує одна порція — 120-130 гривень. Смажена скумбрія обійдеться в 150-170 гривень, а порція картоплі по-селянськи — 45. Знайдеться там що поїсти й вегетаріанцям, можна купити плов, овочі гриль та свіжі салати з овочів. Напої не особливо дорогі, стакан пива — 35 гривень, а сидру чи мохіто — 30. 

Ціни на деякі речі нас здивували, до прикладу, звичайний одноразовий поліетиленовий пакетик-маєчка коштує десять гривень. 

Тепер про позитив

Перше, що хочеться виокремити — усамітнення з природою та з самим собою. Тут немає інтернету, лише у кількох місцях ледь-ледь ловить 3G і це справді чудово. На Джарилгачі ти не звертаєш увагу на черговий допис у соцмережі, а насолоджуєшся шумом моря. 

Наступна перевага — це тепле море. Тут справді гріх жалітися, адже вода у морі, навіть під час сильного вітру, була дійсно теплою. Прибережні води Джарилгача неглибокі, вхід пологий. А води багаті на морських жителів: скатів, крабів, риб, мідій та рапанів. 

Тваринний світ на острові теж багатий. У природних умовах живуть 30 видів ссавців, понад 200 видів птахів та понад три сотні різноманітних комах. 

Вночі ми чули звуки кабанів, які, ймовірно, вишукували собі їжу. А одного разу, коли ми пішли прогулятися островом, то зустрілися з оленем.

Дельфінів варто виокремити особливо. Адже спостерігати за дельфінами, які підпливали ближче до берега, щоб зловити рибу, нам щастило щодня. 

Особливу цінність тут також мають світанки та заходи сонця. Останнє щодень змінює свої відтінки та зачаровує навіть найбільших скептиків.

А у серпні небо радує метеорним потоком Персеїди, головним зорепадом року. Уявіть, ви лежите на березі моря, навколо вас лише природа і ви дивитеся на усіяне зірками небо, рахуючи повільно падаючі метеори. 

Читайте також: 

Возили на поїзді та на возі: історія піаніно Леонтовича, яке відновлять за кошти американців

«Моя найфартовіша локація — Лісопарк»: вінничани про свої улюблені куточки міста та області

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.