Набережна від Київського мосту до Водоканалу: приватна пристань з маяком, кладовище та «зона»

Наприкінці осені ми дослідили лівий берег від Староміського мосту до Сабарова. Тепер вирушили від Київського до Водоканалу.

Подорож розпочалася з несподіваної зустрічі. Річка ще до пуття не вкрилася льодом, а по ній вже поважно походжають рибалки. Кажуть, що лід вже достатньо міцний. У це не дуже віриться, бо за кілька кроків від ополонок видніється вода.

Одразу за мостом зійти до бугу не вдалося – занадто стрімкий спуск. Тому спустилися сходами до вулиці Рєпіна

З неї вийшли на берег за пляжем «Хімік».

Навіть взимку там є стежка і легко можна пройти аж до маяка та приватної пристані депутата міської ради Миколи Тихонюка.

 

Тут увесь берег забудований. Навколо маяка, який стоїть на краю миса, територія огороджена і до річки дістатись неможливо.

На березі продовжуються будівельні роботи, стоїть екскаватор. В маяку видно, що працюють зварювальники. Будинок з мисом з'єднані великим металевим мостом.

Праворуч високий бетонний паркан, за ним видно дах будинку. Трохи далі паркан переходить в будівлю з вікнами "ілюмінаторами".

За маєтком депутата, ліворуч на природньому мисі, все забудовано. Усі будинки на мисі і вздовж берега мають одну адресу - Гонти, 1. Але з буквами від "А" до "Р". Принаймні такий вказівник ми бачили на одному з останніх будинків, той що найближче до маяка.

Виходи з будинків направлені до Південного Бугу, а задні двори впираються у заплаву річки. Власники деяких будинків укріпили берег бетоном.

Вулиця перед цими будинками з двох сторін перекрита шлагбаумами.

Берег біля річки порослий хащами, якими влітку не пройти. Хтось встановив там деревяний туалет.

Вулиця з будинками під одним номером виходить на пляж "Гонти".

Вулиця Гонти з одним номером закінчилась парканом посеред дороги.

Пройти далі не було змоги, тому довелось вийти на Зарічну, з неї спуститися знову до Бугу

Нарешті можна було прогулятися вздовж річки без перешкод протоптаною в снігу стежкою. Але не довго. На шляху знову виріс паркан. 

Вкотре піднімаємося на вулицю Зарічну. Щоправда прохід вже майже перекритий. Ділянка огороджена стопчиками, зверху вже поставили ворота. Скоро тут пройти буде неможливо.

Повертаємося на вулицю Зарічну. Спуститися до Бугу можна лише біля 29 школи. На протилежному березі Бугу видно добротні будинки, що впираються прямо в річку.

Лівий берег не придатний для прогулянок. Навіть в мороз мочарі не повністю замерзли. 

Довелося знову повертатися на Зарічну. Далі спуститися до Бугу можна через кладовище, що біля Меморіалу Визволення. 

Тут зустріли чиюсь "літню резиденцію". На дереві розвішані ковдри, килими і одяг, біля столу - розкидані пляшки.

Стежкою можна дістатися аж до Бугу, але далі берегом пройти не вийде - охорона зона. Починається відгороджена парканом територія Водоканалу, яка тягнеться за межі Вінниці.