Жнива-2026: намолоти зерна вищі, ніж торік, але прибутків буде менше. Чому?

• Як вродили зернові культури на полях області на п’ятий рік війни?
• Які прогнози дають експерти на жнива-2026?
• Чому у найгіршій ситуації опинилися фермери?

Гаряча пора нині в аграріїв — жнива. На полях збирають вирощений врожай. Втім, тема жнив не цікавить декого з наших читачів. Вони відверто пишуть про це у відгуках на такі статті. Чому ж продовжуємо їх публікувати?

Бо без хліба не обходяться ніхто з нас. Навіть ті, кому не подобаються такі публікації. До того ж, буханець має бути на столі щодня. Саме у цю пору обмолочують зерно, з якого надалі його перероблять на борошно, з якого випікатимуть для нас хліб. Нема життя без хліба. Тому й розповідаємо про тих, хто його дає нам.

Тепер декілька жнивних фактів і про ситуацію на жнивному полі

Не вистачає кадрів, а гроші на полі не ростуть

У нинішньому році урожай ранніх зернових і зернобобових в області збирають на загальній площі понад 400 тисяч гектарів.

Уже намолочено понад 125 тисяч тонн збіжжя. Таку цифру наводить обласний департамент агропромислового розвитку на своїй сторінці у Фейсбуці станом на 17 липня.

Середня врожайність ранніх зернових становить 58,8 центнерів з гектара. Для порівняння: торік на цей період намолочували 57,7 ц/га.

Комбайни працюють на площах озимого ячменю, озимого ріпаку та гороху. Озимий ячмінь вродив краще, ніж торік. На круг виходить по 59,1 центнер, це на шість центнерів більше минулорічного показника.

У деяких господарствах приступили до обмолоту озимої пшениці. Цю культуру називають головним хлібом. Саме з неї випікають ті самі буханці, без яких не обійтися жодного дня.

Біологічний урожай ранніх зернових кращий, ніж торік.  Як його вираховують? Якщо пояснювати просто, беруть колос, рахують в ньому зернини. В одному з господарств на півдні області такий підрахунок зробив на прохання журналіста «20 хвилин» його керівник Микола Шарко, він директор агропідприємства «Великокісницьке». В одному колоску озимого ячменю нарахував 48 зернин, в іншому — 50. Аграрій каже, з такого колосся на гектарі можна намолотити 70 тисяч центнерів збіжжя. За умови. що погода сприятиме роботі жниварів. Зливи і вітри  можуть прибити зерно до землі, град — вибити зернини. Втім, йдеться не тільки про погоду.

У господарстві зіткнулися з дефіцитом кадрів. Він виник з відомої причини: багатьох механізаторів мобілізували до війська. І це проблема більшості господарств нашої області. Та й не тільки для вінницьких аграріїв вона актуальна.

Микола Шарко згадав про збільшення затрат на проведення жнивної кампанії. За його словами, ціни на придбання паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин зросли приблизно у півтора рази у порівнянні з минулим роком. А ось ціни на зерно, що їх пропонують закупівельними, майже не змінилися. Через недолугу цінову політику буде складно розпочати підготовку до осінньої посівної. Гроші на полі не ростуть, їх треба заробити. Поки що господарствам не дають такої можливості.

Зерно вивантажують без зупинки комбайна

У господарствах МХП-Агрокряж (Вінницький хаб) обмолочують врожай озимої пшениці. Перші тонни збіжжя доставили на елеватор у селищі Вендичани Могилів-Подільського району.

Понад півтори тисячі гектарів озимої пшениці виростили «агрокряжівці». Ще майже на трьох тисячах гектарів колоситься озимий ріпак. Загалом площа зернових та олійних культур, що їх обробляють господарства МХП-Агрокряж (Вінницький хаб) становить 95 тисяч гектарів.

Про це написав у Фейсбуці регіональний директор Олександр Гончарук. Він зазначив, що обмолот вирощеного врожаю здійснюватимуть понад 200 комбайнів. Кожен з них оснащений системою картографування врожайності. Така система дає можливість під час роботи комбайна безперервно вимірювати масу зерна, його вологість, до того ж, з прив’язкою цих даних до конкретної ділянки поля завдяки системі Точніше кажучи, датчики фіксують кількість врожаю, зібраного на кожному квадратному метрі, а бортовий комп’ютер створює електронну карту продуктивності.

Олександр Гончарук звернув увагу на ще одну особливість роботи жнивної техніки — зерно з бункерів комбайнів вивантажують на ходу, без зупинки їх роботи.

Відбувається це таким чином: поруч з комбайном йде бункер-перевантажувач, його транспортує трактор. Комбайн на ходу вивантажує збіжжя, не витрачає час на зупинки. Перевантажувач доставляє зерно на край поля, де його приймають зерновози. Фахівці стверджують, що є позитив ще й тому, що багатотонні зерновози не заїжджають на поле, тому не ущільнюють грунт. Відсутність простоїв комбайна на вивантаження зерна прискорює збирання врожаю.

—Поєднання сучасних цифрових технологій, технічного забезпечення та професійної роботи команди дає можливість ефективно керувати всіма етапами жнивної кампанії, відтак оперативно реагувати на виклики, — наголошує Олександр Гончарук.

Приємно вразив ще один жнивний епізод. Мова йде про відому в нашій країні   агрофірму «Ольгопіль». Тут вирощують також насіннєвий посівний матеріал, яким засівають поля у різних регіонах держави.

За давньою традицією, в агрофірмі «Ольгопіль» по-особливому звертають увагу на перший хліб. Нинішнього року зустріли з хлібом-сіллю першу машину із зерном нового врожаю. Смачний буханець вручили водію Олександру Довгополому, який достав перші тонни зерна нового врожаю на насіннєвий комплекс агрофірми. Цей буханець став символом поваги до тих працівників господарства, які вирощують хліб.

Прогнози фахівців: у найгіршій ситуації — фермери

Ті з аграрії, з ким спілкувався журналіст «20 хвилин», одностайні у тому, що ранніх вал ранніх зернових в області буде вищим минулорічного показника. Нагадаємо, у 2025 році у регіоні ранніх зернових зібрали понад 2 мільйони тонн. Загалом з пізніми культурами обмолот становив 5,2 мільйона тонн збіжжя. Це був найкращий показник за роки воєнного часу.

Не тільки експерти аграрного ринку, а й аграрії-практики, які організовують роботу на жнивному полі і бачать процес зсередини, дають прогноз на збільшення показника зерна сільськогосподарських культур ранньої групи. Дехто зазначає, що вони будуть на такому самому рівні, як торік.  

При цьому звертають увагу, що у багатьох випадках вдалося вирішити питання дефіциту кадрів. Робиться це за рахунок сучасної техніки.

Натомість підвищення цін на пальне й інші матеріали залишається суттєвою перепоною у роботі аграріїв. Зокрема, ставить під загрозу підготовку і проведення осінньою посівної кампанії. Співрозмовники стверджують: закупівельні ціни на зерно мали б покривати затрати на його вирощування. На жаль, поки що цього не відбувається.

Окремо зупиняють увагу на фермерах і малих фермерських господарствах. Кажуть, вони опинилися у найгіршій ситуації. Для прикладу, якщо фермера мобілізували до війська, замінити його ніким. Хіба що декого виручає дружина. Знаємо випадки, коли жінки сідають замість чоловіка на трактор. Але вони поодинокі і питання не вирішують. Про наявність коштів у фермерів — годі говорити. Дефіцит грошей для придбання пального та інших матеріалів — для них залишається одним з найбільших викликів. Тому яким буде хліб з фермерського поля, питання залишається відкритим. Та й взагалі це тема окремої розмови. Не так розмови, як втручання держави у порятунок тих, хто вирощує хліб на фермерських полях.  Фермери скаржаться, що у нинішній ситуації вони не відчувають суттєвої підтримки від державних мужів. Хіба що на рівні розмов.

Читайте також:

«Зніми хрестик»: спогад про вінничанина, який водив трамвай, служив Богові, похований біля храму

«І без руки можна натягнути тятиву»: ветеран створив клуб стрільби з лука для військових і дітей

«Говорітє по-русскі?»: у Болгарії журналіст чув російську менше, ніж у Вінниці

 

 

 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google