«І без руки можна натягнути тятиву»: ветеран створив клуб стрільби з лука для військових і дітей

Віктор СКРИПНИК

Клуб стрільби з лука Qudo у Хмільнику -- для дітей і ветеранів -- створив оборонець країни Михайло Сидоренко, який зазнав на війні важкої травми

Клуб стрільби з лука Qudo з’явився у Хмільнику.
Це дітище ветерана, який зазнав на війні важкого поранення.
Клуб для дітей і ветеранів: хлопчики і дівчатка опановуватимуть Олімпійський вид спорту, а ветерани проходитимуть реабілітацію.
Де знаходиться клуб і як можна записатися на заняття?

У японській мові Qudo (Кюдо) має два значення: «шлях лука», або «мистецтво японської стрільби з лука».

Таку назву для клубу обрав ветеран російсько-української війни Михайло Сидоренко з Хмільника.

Як усе відбувалося? Чому саме стрільба з лука, а не інший вид спорту, зацікавили оборонця країни?

«Краще не знати, де я воював»

Про Михайла Сидоренка журналісту «20 хвилин» розповіла Наталя Пульнікова, вінницька тренерка-викладачка, волонтерка.

— У Хмільнику мій колега відкриває клуб стрільби з лука, — каже пані Наталя. — Він тренер з карате. На війні втратив ногу, зараз на протезі. Продовжує тренування. Під час реабілітації у Львові почав займатися стрільбою з лука, є призером змагань різного рівня, зокрема, і міжнародних. Створив клуб для стрільби з лука, щоб і з дітьми займатися, і ветеранам допомагати з реабілітаціє. Офіційне відкриття планує на середину липня.

Пані Наталя просила підтримати ветерана. «Для нього це важливо, щоб не чокнутися, з постійними болями в нозі», — каже жінка.

Журналіст зателефонував Михайлу Сидоренку

— Я зараз у Луцьку, на змаганнях, — почув у відповідь. — Відстрілявся і відпочиваю. Тут відбуваються «Ігри Ветеранів 2026». Другий день змагань, 28 червня, повністю присвячено стрільбі з лука. Кажуть, з’їхалися 80 військових. І я серед них уже не вперше.

За словами співрозмовника, лук зацікавив його під час реабілітації. Сталося це у Львові. Тоді на собі відчув, наскільки важливим є таке заняття. Воно дає можливість бодай на деякий час забути про протез на нозі і менше відчувати біль. Коли бачиш перед собою мішень, весь фокус уваги переноситься на ціль. Інших думок тоді просто не може бути. Це своєрідна медитація. Реабілітологи кажуть, заняття з луком є елементом фізичної і психологічної реабілітації. Такі висновки роблять після практичних занять.

Запитую співрозмовника про війну, цікавлюся, в якому підрозділі воював. У відповідь він подумав хвилину, а тоді сказав: «Мабуть, краще буде не знати, де я воював».

Зате тепер у нього є справа, на яку спрямовує майже весь свій час.

Після лікування й реабілітації Михайло Сидоренко повернувся у рідний Хмільник і вирішив створити у місті клуб для стрільби з лука. Йому це вдалося. Приміщення надав один з місцевих навчальних закладів. Багато робіт чоловік виконав власними силами. Це видно, зокрема, й на відео, які він періодично виставляє на сторінці клубу.

Хто тренує у клубі?

Михайло Сидоренко за освітою педагог. До війни працював за фахом. Не дивно, що чоловік вміє підібрати «ключики» до сердець дітей.

Прагне навчати їх не тільки вміло влучати у мішень.

Каже, заняття у клубі розвивають характер, утверджують віру у власні сили. Його мета добитися, аби вихованці клубу намагалися ставати кращими, сильнішими та впевненішими в собі.

Такої само думки й надійна помічниця Михайла — його дружина пані Тетяна. У неї також вища педагогічна освіта. Вона, як і чоловік, має досвід роботи з дітьми у школі. На думку пані Тетяни, дуже важливо створити для учасників клубу комфортну атмосферу. Це дає можливість не тільки навчатися новому, а й розвивати упевненість у собі, дисципліну та наполегливість. Про це вона написала в одному з постів на Фейсбук-сторінці клубу Qudo.

— Поєднання любові до спорту та педагогічного досвіду стало основою для створення нашого клубу, — читаємо у дописі. — Навчаємо дітей не тільки влучно влучати у мішень, прагнемо до їх всебічного розвитку.

Пані Тетяна разом з чоловіком паном Михайлом тренують вихованців клубу, які вже записалися на заняття.

Читачам розповіли про подружжя Сидоренків для того, аби майбутні учасники клубу, а також їхні батьки, розуміли, хто саме навчає у Qudo.

І без кінцівки стріляють

Цей фрагмент розповіді про клуб Qudo стосується тих, хто повернувся з війни і має бажання познайомитися з подружжям тренерів Сидоренків. Найперше людей, які втратили на війні кінцівки.

Михайло Сидоренко стверджує, що стрільба з лука це максимально інклюзивний вид спорту. Ним можуть займатися навіть ті ветерани, які втратили на війні кінцівки. Ось як він це пояснює.

Якщо йдеться про відсутність ноги, то людина користується протезом і це не завадить взяти до рук лік. Навіть за найгіршого — втрати обох кінцівок ніг, а такі випадки, на жаль, також маємо, не варто відмовлятися від занять. Сидячи на колісному візку, ветеран має можливість натягати тятиву і цілитися у мішень.

Тренер Михайло Сидоренко продемонстрував, як користуватися луком людині без однієї кінцівки. Таку вправу він записав на відео. Його можна переглянути на Фейсбук-сторінці клубу.

— Спортсмен може здійснювати натяг тятиви за допомогою однієї руки, а спуск тятиви проводити зубами, — пояснює тренер-ветеран. — Перед натягом тятиву фіксують за допомогою спеціальної пластини, її ще називають хлястиком.