Вистави грають в укритті. Як театр несподівано змінив життя студента
- Театральний колектив «Діалог» з Калинівки ще молодий, але вже з нагородами.
- Нині колектив ставить вистави в укритті.
- Як і хто його створював? Як театр вплинув на життя одного зі студентів?
Створили театр у квітні 2021-го на базі Калинівського технологічного фахового коледжу. Ніхто не міг передбачити, що новостворений творчий колектив кардинально змінить життя одного із студентів. Про це трохи згодом.
— У нашому коледжі працює професійний театральний режисер, завдяки її ініціативі й активності маємо театральний колектив, — розповів 20minut.ua в.о.директора Калинівського технологічного фахового коледжу Руслан Будяк. — Дирекція підтримала ініціативу вже тому, що створювався театр професіоналом, по-друге, сцена — це одна з можливостей для студентів розкрити свої таланти і здібності. До того ж театр несе у собі виховну місію для глядачів, більшість з яких це наші студенти.
В.о. директора коледжу познайомив з керівницею театру «Діалог» Світланою Матвійчук.
Вона розповіла, що при створенні театру ставили за мету надати можливість студентам розвивати свої таланти і здібності, зокрема, у царині театрального мистецтва.
Два фестивалі — дві нагороди
— Є студенти обдаровані, талановиті, але їм ніде розкрити свої таланти, — розповідає Світлана. — Якщо дитина навчалася в сільській школі, зрозуміло, в селі нема ні Палацу дітей і юнацтва, як у Вінниці, нема студій. По собі знаю. Я теж закінчувала школу в селі. І теж жила мрією побувати на заняттях у театральному гуртку. Не було в нас такого.
По закінченні школи Світлана навчалася у Вінницькому коледжі мистецтв імені Леонтовича. Потім стала студенткою Рівненського державного гуманітарного університету. Отримала диплом театрального режисера.
У квітні 2021-го у Калинівському коледжі з’явився студентський театр. Дирекція навчального закладу дала «зелене світло» для створення творчого колективу. Світлана каже, що безпосередню допомогу надавала заступниця директора коледжу з виховної роботи Ольга Печевиста.
— Ми з таким ентузіазмом взялися за роботу, що у квітні створили театр, а в червні уже поїхали на свій перший фестиваль молодіжних театральних колективів «Овації», що відбувався у Тернополі, — розповідає керівниця театру. — Вибороли першу нагороду.
Журі присудило «Діалогу» друге місце за виставу «Руда п’єса».
Співрозмовниця уточнює, що так швидко поставити першу виставу їй вдалося завдяки тому, що це була її дипломна магістерська робота в університеті. Вона уже працювала з цим матеріалом.
У жовтні нинішнього року «Діалог» брав участь у восьмому фестивалі театрального мистецтва «Комора», що традиційно проходить у Кам’янці-Подільському.
Перше місце здобули за показанувиставу «Замазура» за п’єсою Януша Гловацького.
Театр також брав участь у низці фестивалів, що відбувалися у форматі онлайн. Теж мають відзнаки з кожного з них.
Ставлять вистави на молодіжну тематику.
Студентські актори пишаються тим, що на спектаклі приходять не тільки ті, хто навчається у коледжі. У залі можна бачити мешканців Калинівки, яким подобаються театральні вистави. Завдяки такому зацікавленню, їх підтримує Калинівська міська рада.
— Нашому театру допомагає не тільки дирекція коледжу, міська рада фінансувала поїздки на згадані фестивалі у Тернопіль і Кам’янець, — продовжує керівниця колективу. — Завдяки такій підтримці маємо можливість закуповувати реквізити, костюми.
Сцену обладнали в укритті
Так сталося, що дебютував «Діалог» не в рідних стінах, а в чужому місті. Прем’єра відбулася у Тернополі на згаданому фестивалі «Обрії».
Після повернення додому виставу показали в коледжі. Втім, треба було подбати про безпеку глядачів. До цього зобов’язували сигнали тривоги, що періодично звучали у місті.
В.о. директора коледжу Руслан Будяк запропонував обладнати сцену в укритті. Дружно взялися за роботу і отримали ще одну можливість — виступати навіть під час сигналів тривоги.
— На час прем’єри ми мали дві сцени, — говорить Світлана Матвійчук. — Одну у нашій глядацькій залі, де є 230 місць, і другу в укритті. З прем’єрою в коледжі нам поталанило. Перед початком вистави пролунав сигнал «Відбій тривоги», тому ми вийшли на сцену у глядацькій залі. Тільки закінчили виступ, зникло світло.
Нині у театральному колективі 15 акторів. Театр для неї - як сім’я. Зізналася, що насолоджується не тільки тим, як студенти грають на сцені. Їй подобається спостерігати за спілкуванням акторів поза сценою. Слухати їхні дискусії, бачити, як ставляться до життя, до подій у країні.
— Я справді насолоджуся спілкуванням з колективом, тішуся, коли спостерігаю за ними, радію їхнім успіхам, не все можу словами передати, але для мене це неабияка радість, — зізнається Світлана Матвійчук.
Роман буде актором
Один з учасників студентського театру несподівано змінив професію. Причому, зробив це кардинально. Роман Саврась стане актором.
Хлопець вступив на навчання у Рівненський державний гуманітарний університет. Навчається на кафедрі професора Володимира Богатирьова, ученицею якого у свій час була керівниця театру «Діалог» Світлана Матвійчук.
Він з дитинства мріяв про театр. Уже після першого виходу на сцену він відчув, що це його.
За словами співрозмовниці, Роман був перший, хто прийшов записатися в актори новоствореного театру. Світлана бажає йому успіхів своєму учню.
Радіють успіху Романа ті, з ким він виходив на сцену у «Діалозі». Серед них — Анастасія Шевчук, Сніжана Кондратюк, Олександр Козяр, Євгенія Зінченко, Марина Савчук…
Чому «Діалог»?
Назва театру належить її керівниці Світлані Матвійчук.
— «Чому «Діалог»? — запитує. — Бо молодь, з якою працюємо, потребує спілкування. Але не в такій формі, коли старші говорять, а молодші тільки слухають. Розмова має відбуватися в діалозі.
На її думку, якби з підростаючим поколінням більше спілкувалися, уникли б багато з тих проблем, що їх маємо нині.
Саме про таких підлітків, покинутих батьками, йдеться у їхніх виставах. Ні-ні, у багатьох з них є батьки, вони різні, але вони є. Нема лише взаєморозуміння з дітьми: дорослі самі по собі, зі своїми клопотами, а діти…
Були б серця в одних і других більш відкриті, сюжет п’єс, за якими театр поставив вистави, мав би зовсім інші лінії.
А потрібно небагато — частіше спілкуватися. Саме на цьому наполягає керівниця театру. Тому назву вважає вдалою.
— Я підтримую думку про те, що театр це трибуна, з якої можна сказати ВСЕ! — говорить пані Світлана з наголосом на слові все. — Наш театр порушує теми про проблемних дітей. Показує, чому вони такими стали і шукає вихід із ситуації. Наші вистави дають інформацію до роздумів глядачеві.
Дуже важливо, що нас підтримали. Насамперед дирекція коледжу. Без такої підтримки, яку маємо, театр не відбувся б. А те, що міськрада допомагає фінансово, це теж заслуговує на окрему подяку.
Час вистави через «сарафанне» радіо
На запитання, як глядачі дізнаються про вистави, співрозмовниця каже, що це окрема тема розмови. Нині такий час, що доводиться, як кажуть, маскуватися.
— Ми б інформували про це на сторінці коледжу, чи через афіші у місті, але ж не можна повідомляти інформацію про те, де і коли збираються групи людей, у час війни це небезпечно, — зазначає керівниця театру. — Тому використовуємо метод, який в народі називають «сарафанне» радіо. Студенти інформують про день і час вистави знайомих, рідних, друзів. Поки що таким чином виходимо із ситуації. Але ж війна закінчиться неодмінно нашою Перемогою. І тоді театр широко відчинить свої двері для загалу глядачів Калинівки. А те, що у місті є немало любителів вистав, у цьому ми вже переконалися.
Читайте також:
«Не віриться, що це ручна робота». Хрести-розп’яття стали краєзнавчим відкриттям для дослідників
Польське Кельце подарувало Вінниці два автобуси. Чому їх не випускають на маршрути?
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
